ТРОПІЧНІ ЛІСИ НАПО – НАЙБАГАТША ЕКОСИСТЕМА ЗЕМЛІ

Тропічний ліс екореґіону Напо - найбагатша екосистема на Землі. Джерело ілюстрації: http://www.pbase.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Розмови про біорізноманіття – його вивчення, збереження, використання людиною, точаться десятиліттями. Із початкових химерно-теоритичних філософувань вони переросли у реальні плани дій, а дещо навіть було втілено у життя… А чи задумувались Ви, де на Землі знаходиться найбагатша екосистема? Та й чи вона існує взагалі? Чи посильним є завдання вивчити усе різноманіття її видів? Після десятиліть досліджень вчені змогли дати відповіді на ці, та ще багато інших запитань.

Біологам вдалось таки відшукати і вказати на мапі світу точку, де “Чаша Життя” повна по саменькі вінця, а біотичне розмаїття “розхлюпується” з неї. Кандидатів було аж троє: глибоководні екосистеми чорних та білих паліїв, дощові тропічні ліси та коралові рифи… За усередненими показниками біомаси (вага усіх живих організмів на 1 м2авт.) усі вони є рівноцінними: маса живих істот дощового тропічного лісу коливається в межах 50-70 кг/м2, коралового рифу – 30-60 кг/м2, а чорних паліїв – 50-55 кг/м2. Проте, за видовим багатством, дощові тропічні ліси залишили далеко позаду і чорних паліїв, і коралові рифи…

Однак, виявилось, що тропічний ліс тропічному лісу не рівня – одні із них є бідними, як от на острові Кокос, інші мають досить вагоме різноманіття, наприклад, тропічні ліси басейну Конґо… Та найбільш багатим з-поміж них виявився дощовий тропічний ліс у верхів’ях Амазонки – на межі Еквадору, Колумбії та Перу. Цей реґіон отримав свою назву – дощові тропічні ліси Напо, від однойменної ріки – лівого допливу Амазонки.

Нагірний дощовий тропічний ліс у національному парку Ясумі, Еквадор. Джерело ілюстрації: http://www.ex.ua

Екореґіон дощових тропічних лісів Напо розташований на східному підніжжі Анд і має типовий рельєф для передгірно-низькогірної зони: із заходу наявні горбогір’я, численні вододіли, ерозійно-терасові височини – заввишки до 400-т метрів над морем, а на сході заболочені рівнини – 100 метрів над рівнем моря. Реґіон досить чітко окреслений – на заході його обмежують гори Анди, з півдня та зі сходу – ріка Мараньйон – один із витоків Амазонки, а на півночі ріки Напо та Каґуан.

Дощові тропічні ліси Напо є неоднорідними і ця неоднорідність є ключем до їх надзвичайного різноманіття. Вони представлені трьома основними формаціями дощових тропічних лісів: узгірних лісів Тера Фірме (португ. terra firme – материк, суха земля), які ніколи не затоплюються, низинних заплавних лісів Варцеї (португ. várzea – низовина, долина), які посезонно затоплюються чистоводними ріками, та затоплені ліси Іґапо (португ. igapó – болото, підтоплена тереторія), що затоплені впродовж всього року або його більшої частини.

Ліси Тера Фірм є надзвичайно багатими, тільки одних дерев тут налічується від 244-х до 480-ти видів і 728 окремих дерев на одиному гектарі! Висота верхнього ярусу лісу досягає в середньому 40 метрів, а поодинокі дерева підносяться на висоту понад 50 м. Верховіття, як і у будь-якому іншому тропічному лісі, порослі чисельними епіфітами та ліанами. Основними видами деревних рослин лісів Тера Фірм є Макролобій акацієлистий (Macrolobium acaciifolium (Benth.) Benth.), Мімоза-Паркія вузлувата (Parkia multijuga Benth.), Ковсапоя трижилкова (Coussapoa trinervia Spruce ex Mildbr., 1928), неїстівне Какао Теоброма бліднувата (Theobroma subincanum Mart.) Вісмія ягодоплідна (Vismia baccifera (L.) Triana & Planch.), Цедрелінґа вервечкова (Cedrelinga catenaeformis (Ducke) Ducke), Еризма одинока (Erisma uncinatum Warm.) та багато-багато інших… Під шатром лісу густо зростають пальми: Іріартея дельтовидна (Iriartea deltoidea Ruiz & Pav.) та Зірчаста колюча пальма (Astrocaryum chambira Burret).

Затоплений дощовий тропічний ліс із колючих пальм. Джерело ілюстрації: http://www.tripadvisor.com

Низинні заплавні ліси Варцеї є до певної міри біднішими, ніж Тера Фірм, вони налічують від 150-ти до 400 видів дерев на одному гектарі. Проте, тут дерева вищі – до 60 метрів! Найбільш типовими рослинами для заплавних лісів є Бавовняне дерево (Ceiba pentandra (L.) Gaertn.), незліченні Геліконії (Heliconia L.) – далекі родичі бананів, Церкопії (Cecropia Loefl.), Каликофіл платановий (Calycophyllum spruceanum (Benth.) Hook. f. ex K. Schum.), колючі пальми Бактра (Bactris Jacq.) та Зірчаста (Astrocaryum murumuru Mart.).

Затоплені ліси Іґапо представлені здебільшого пальмами, які постійно зростають у воді. Розрізняють два типи пальмових боліт: перше із пануванням Маврицієвої пальми (Mauritia flexuosa L.), а друге – із Королівськими (Scheelea H. Karst.) та колючими пальми Бактра.

Комахи - основне різноманіття живих істот тропічного лісу Напо. Джерело ілюстрації: http://media3.washingtonpost.com

Загалом для екореґіону Напо встановлено поширення понад 5000 видів рослин. Фауна реґіону також відзначається надзвичайним різноманіттям. Тут зафіксовано понад 100000 видів комах на одному гектарі! У тропічних лісах Напо проживає понад 220 видів ссавців, 650 видів птахів, 90 видів плазунів, 150 видів земноводних та 650 видів риб. І це далеко ще не край – щороку вчені відкривають нові і нові види тварин і рослин, поповнюючи уже наявні переліки.

Із найбільш типових водних ссавців тут розповсюджена Видра велетенська річкова (Pteronura brasiliensis Gmelin, 1788), Дельфін амазонський річковий (Inia geoffrensis (de Blainville, 1817), Ламантин амазонський (Trichechus inunguis (Natterer, 1883). У лісах та на болотах розповсюджені велетенські представники гризунів, наприклад, Капібари (Hydrochoerus hydrochaeris (Linnaeus, 1766) та Паки (Cuniculus paca (Linnaeus, 1766). Поруч із ними проживають Броненосці велетенські (Priodontes maximus (Kerr, 1792), Тапіри бразилійські (Tapirus terrestris (Linnaeus, 1758) й Носухи комірцеві (Nasua nasua Linnaeus, 1766).

Яґуар (Panthera onca (Linnaeus, 1758) найбільший хижак тропічних лісів Напо. Джерело ілюстрації: http://www.worldwildlife.org

Численними є хижаки з родини Котячих (Felidae Fischer de Waldheim, 1817): Яґуар (Panthera onca (Linnaeus, 1758) – найбільша кішка Південної Америки, Пума (Puma concolor Linnaeus, 1771), Яґуарунд (Puma yagouaroundi (E. Geoffroy Saint-Hilaire, 1803), Оцелот (Leopardus pardalis (Linnaeus, 1758), Марґай (Leopardus wiedii (Schinz, 1821).

Верховіття тропічного лісу Напо заселяють примати, які у пошуках фруктів міґрують по кронах, наповнюючи джунґлі гучними криками та зойками. Звичними тут є Мавпа волохата (Lagothrix lagotricha (Humboldt, 1812), Мавпа-павук білочерева (Ateles belzebuth É. Geoffroy, 1806), Капуцин білолобий (Cebus albifrons (Humboldt, 1812), Мавпа-монах (Pithecia monachus (É. Geoffroy, 1812) та ціла низка інших.

З-поміж численного птаства у тропічному лісі Напо проживають чи не найбільші орли Гарпії (Harpia harpyja (Linnaeus, 1758), які полюють на мавп. Окрім них тут проживають незліченні папуги, з-поміж котрих виділяється найбільший Ара макавський (Ara macao (Linnaeus, 1758). Звичними також є Тукани (Ramphastos Linnaeus, 1758) – справжні символи Амазонії.

Риби вражають своїм різноманіттям – від велетенської, завдовжки 2 метри, Арпайми (Arapaima gigas (Schinz, 1822) до зубатих Піраній (Serrasalminae Eigenmann 1915) та незліченних дрібних і яскравих харацинових рибок, наприклад, Неонів (Paracheirodon innesi (Myers, 1936) чи Родостомусів (Hemigrammus bleheri Géry & Mahnert 1986).

Разом із рибами у річках живуть Черепахи арау (Podocnemis expansa (Schweigger, 1812), Каймани (Caiman crocodylus (Linnaeus 1758). А ще 53 види змій, між котрими і знаменита Анаконда (Eunectes murinus (Linnaeus, 1758)! А із амфібій найрізноманітнішими є Жаби-дереволази (Dendrobatidae Cope, 1865) та Кроківки скляні (Centrolenidae Taylor, 1951).

Мабуть, для того аби розповісти про усіх мешканців тропічного лісу Напо не вистачить, а ні одного, а ні двох, ані десяти життів, бо природа тут настільки багата, що вчені матимуть ще вдосталь роботи на століття-друге вперед… А я лише побіжно згадав про декотрі види цього неймовірного і дивовижного місця.

admin Written by:

3 Comments

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 4 = 2