ТАЄМНИЦЯ АМАЗОНКИ

Галерейний ліс однієї з численних приток Амазонки
Галерейний ліс однієї з численних приток Амазонки

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

У далекому 1541 році іспанський конкістадор Франциско де Ореллана, разом зі своїми вояками, у пошуках Ельдорадо та Цинамонової країни, проплив по ріці Кока до її злиття із рікою Напо. Не знайшовши ні скарбів, ні слави, він вирішив повертатись у Еквадор, проте його вояки вчинили бунт, протестуючи проти зворотної подорожі. Вимушений піти на поступки, Ореллана згоджується продовжити подорож вниз по ріці. Наступного дня по різдву – 26 грудня 1541 року, його люди – 49 чоловік – приступили до будівництва великого річкового корабля. 3 червня 1542 року їхній корабель увійшов до вод величезної ріки, яку, згодом, імператор Карлос V назве Амазонкою…

Супутникова світлина частини головного русла Амазонки
Супутникова світлина частини головного русла Амазонки

Амазонка – найбільша у світі ріка як за довжиною, так й за водостоком. І хоча найдовшою рікою вважається Ніл, який розпочинається у Місячних Горах – Рувензорі – в екваторіальній Африці, й тече через пів материка до Середземного моря впродовж 6650 км. Проте, Національний центр космічних досліджень Бразилії, за допомогою супутників, провів детальні заміри довжини Амазонки від джерел Мараньйону – основного її витоку, – до острова Маражо у дельті ріки, і встановив, що довжина становить 6437 км, а від початку Укаялі – другого витоку Амазонки – 6915 км! Стік Амазонки у Атлантичний океан становить 219 000 кубічних метрів води щосекунди! Такий стік мають 8 найбільших річок світу разом узятих (певна річ,  без Амазонки). Її басейн займає площу 6,915 млн. квадратних кілометрів.

Екосистема амазонського дощового тропічного лісу вражає всоїм багатством
Екосистема амазонського дощового тропічного лісу вражає всоїм багатством

Амазонка утворює найбільшу у світі екосистему тропічного лісу, де сконцентровано близько десятої частини усіх видів живих організмів нашої планети. Амазонський тропічний ліс багатший, аніж тропічні ліси Конґо та Азії. Біологи виявили тут близько 1-го мільйона видів комах, 40 тис. вищих судинних рослин, 3 тис. риб, 1294 птахів, 427 ссавців, 428 земноводних, 378 плазунів.

Як і коли виникла така ґрандіозна екосистема найбільшої ріки у світі?

Відповідь на це запитання дає стаття, недавно опублікована у журналі “Geology” (Ґеологія). Міжнародна команда вчених із університету Ліверпуля (Велика Британія), університету Ріо-де-Жанейро (Бразилія) та університету Амстердама (Нідерланди), провели глибинні буріння на материковому шельфі поблизу гирла Амазонки. Заклавши дві свердловини глибиною 4,5 км, науковці змогли детально вивчити донні відклади і прослідкувати історію виникнення Амазонії.

Під шатром дощового тропічного лісу
Під шатром дощового тропічного лісу

Як виявилось, ріка Амазонка і найбагатша у світі сухопутна екосистема амазонського тропічного лісу почали формуватись у пізньому міоцені, лише близько 11-ти мільйонів років тому! У масштабах планетарної історії – це надзвичайно мізерний відтинок часу. Саме тому необхідно усвідомити, що усе різноманіття живих організмів на цих теренах виникло на “порожньому місці”, об’єднавши предкові форми з довколишніх островів. Еволюційний процес у Амазонії відбувався фантастичними темпами, створивши усе розмаїття живих істот.

12 мільйонів років тому – пізній міоцен – на місці сучасної Амазонки хлюпалось мілке море з кількома дрібними архіпелагами, основу яких, безумовно, складали Тепуї. У той час розпочалась активна фаза андійського горотворення – з підняттям Анд, які до того були островами, розпочався підйом і амазонської низовини.

Виникнення суші і Амазонки вчені поділили на три тривалі етапи. На першому – 11,8-6,8 млн. років тому – над поверхнею моря здіймалось суцільне пасмо Анд і невелика передгірна смуга суші, що примикала зі сходу. Об’єднаної амазонської річкової системи, у той час, ще не існувало, а у море стікали окремі дрібні потоки і невеличкі річки. Це підтверджується бурінням – товщина садових накопичень на шельфі складала лише 5 см за 1000 років! Більшість відкладів потрапляли до континентального морського басейну, на місці якого нині суша. Узбережжя вкривали багаті манґрові ліси, а дощові тропічні ліси були лише на островах й архіпелагах. Анди ж вкривали гірські тропічні дощові ліси.

Дельта Амазонки
Дельта Амазонки

Другий етап (6,8-2,4 млн років тому) ознаменувався пересиханням внутрішньоконтинентального моря і об’єднання річкової системи у прото-Амазонку. Вчені виявили значне збільшення інтенсивності відкладання осадових порід на шельфі – до 30 см за 1000 років. Тропічні ліси, що до того існували в ізоляції один від одного на островах континентального моря, об’єдналися у єдину екосистему – розпочалось взаємне проникнення видів, яке загострило між ними боротьбу за виживання і у багато разів прискорило еволюцію.

Третій етап розпочався 2,4 мільйони років тому і триває нині. У цей час наступила льодовикова епоха, яка кожні 100 тис. років переривалась короткими періодами потепління. Рівень океану різко впав, що було зумовлено наступом льодовиків на Європу, Азію та Північну Америку – з півночі, та Патаґонію – з півдня. Велика затока, що була залишком континентального моря цілком пересохла і була зайнята Амазонкою. На шельфі вчені виявили відклади потужністю від 1,22 м за 1000 років до нинішніх 11 м за 1000 років. Це означало, що ріка набула сучасних обрисів, а екосистема тропічного лісу Амазонії стала такою, якою її знаємо уже ми.

Над Амазонкою вечоріє
Над Амазонкою вечоріє

Сьогодні над тропічними лісом Амазонки нависла смертельна загроза – вирубування та випалювання… Чи зможе цей ліс пережити людське недбальство? Чи зможе Амазонський тропічний ліс відновитись? А може колись невеличкі клаптики лісу об’єднаються як це сталось 5 мільйонів років тому і життя вибухне в ньому з новою силою?… Ці питання залишаються без відповіді…

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

10 Comments

  1. Серпень 8, 2009
    Reply

    Як завжди цікаво і пізнавально.

  2. Серпень 9, 2009
    Reply

    Дякую, як завжди yAnTar активний – вітаю 🙂 .

  3. […] Найдовші особини пітонів чи анаконд не йдуть у жодне порівняння із розмірами викопної змії Титанобоа церейонська (Titanoboa cerrejonensis Head, 2009), залишки якого віднайшли вчені у вугільних копальнях на півночі Колумбії. Довжина Титанобоа досягала 15-и метрів! На наведеній світлині Ви можете порівняти розміри хребця цього велета і сучасної анаконди – це була найбільша змія за усю історію Землі. Жив Титанобоа близько 58 млн. років тому у водоймах тропічних лісів схожих на сучасні. Сьогодні вченим невідомо якими саме були часові рамки існування Титанобоа, можливо ця велетенська змія, як й інша меґафауна Південної Америки (велетенські броненосці та гігантські лінивці), не пережила контакту із людьми. А може міфи індіанців не є такими вже й пустослівними і Титанобоа й по нині десь живе у тропічних лісах Амазонії? […]

  4. […] На початку 1970-х років уряд Бразилії прийняв соціальну проґраму боротьби із бідністю – усім бажаючим, за мізерну плату, держава надала в середньому по 100 гектарів неторканого тропічного пралісу під будівництво ферм. Найбільше наділів припали на найменш розвинені та найвіддаленіші південно-західні штати – Рондонія та Мату-Ґросу, які разом із центральним штатом Пара, утворили “Арку знелісення” у Амазонії. […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

82 − = 80