
Андрій М. ЗАМОРОКА
У далекому 1541 році іспанський конкістадор Франциско де Ореллана, разом зі своїми вояками, у пошуках Ельдорадо та Цинамонової країни, проплив по ріці Кока до її злиття із рікою Напо. Не знайшовши ні скарбів, ні слави, він вирішив повертатись у Еквадор, проте його вояки вчинили бунт, протестуючи проти зворотної подорожі. Вимушений піти на поступки, Ореллана згоджується продовжити подорож вниз по ріці. Наступного дня по різдву – 26 грудня 1541 року, його люди – 49 чоловік – приступили до будівництва великого річкового корабля. 3 червня 1542 року їхній корабель увійшов до вод величезної ріки, яку, згодом, імператор Карлос V назве Амазонкою…

Амазонка – найбільша у світі ріка як за довжиною, так й за водостоком. І хоча найдовшою рікою вважається Ніл, який розпочинається у Місячних Горах – Рувензорі – в екваторіальній Африці, й тече через пів материка до Середземного моря впродовж 6650 км. Проте, Національний центр космічних досліджень Бразилії, за допомогою супутників, провів детальні заміри довжини Амазонки від джерел Мараньйону – основного її витоку, – до острова Маражо у дельті ріки, і встановив, що довжина становить 6437 км, а від початку Укаялі – другого витоку Амазонки – 6915 км! Стік Амазонки у Атлантичний океан становить 219 000 кубічних метрів води щосекунди! Такий стік мають 8 найбільших річок світу разом узятих (певна річ, без Амазонки). Її басейн займає площу 6,915 млн. квадратних кілометрів.

Амазонка утворює найбільшу у світі екосистему тропічного лісу, де сконцентровано близько десятої частини усіх видів живих організмів нашої планети. Амазонський тропічний ліс багатший, аніж тропічні ліси Конґо та Азії. Біологи виявили тут близько 1-го мільйона видів комах, 40 тис. вищих судинних рослин, 3 тис. риб, 1294 птахів, 427 ссавців, 428 земноводних, 378 плазунів.
Як і коли виникла така ґрандіозна екосистема найбільшої ріки у світі?
Відповідь на це запитання дає стаття, недавно опублікована у журналі “Geology” (Ґеологія). Міжнародна команда вчених із університету Ліверпуля (Велика Британія), університету Ріо-де-Жанейро (Бразилія) та університету Амстердама (Нідерланди), провели глибинні буріння на материковому шельфі поблизу гирла Амазонки. Заклавши дві свердловини глибиною 4,5 км, науковці змогли детально вивчити донні відклади і прослідкувати історію виникнення Амазонії.

Як виявилось, ріка Амазонка і найбагатша у світі сухопутна екосистема амазонського тропічного лісу почали формуватись у пізньому міоцені, лише близько 11-ти мільйонів років тому! У масштабах планетарної історії – це надзвичайно мізерний відтинок часу. Саме тому необхідно усвідомити, що усе різноманіття живих організмів на цих теренах виникло на “порожньому місці”, об’єднавши предкові форми з довколишніх островів. Еволюційний процес у Амазонії відбувався фантастичними темпами, створивши усе розмаїття живих істот.
12 мільйонів років тому – пізній міоцен – на місці сучасної Амазонки хлюпалось мілке море з кількома дрібними архіпелагами, основу яких, безумовно, складали Тепуї. У той час розпочалась активна фаза андійського горотворення – з підняттям Анд, які до того були островами, розпочався підйом і амазонської низовини.
Виникнення суші і Амазонки вчені поділили на три тривалі етапи. На першому – 11,8-6,8 млн. років тому – над поверхнею моря здіймалось суцільне пасмо Анд і невелика передгірна смуга суші, що примикала зі сходу. Об’єднаної амазонської річкової системи, у той час, ще не існувало, а у море стікали окремі дрібні потоки і невеличкі річки. Це підтверджується бурінням – товщина садових накопичень на шельфі складала лише 5 см за 1000 років! Більшість відкладів потрапляли до континентального морського басейну, на місці якого нині суша. Узбережжя вкривали багаті манґрові ліси, а дощові тропічні ліси були лише на островах й архіпелагах. Анди ж вкривали гірські тропічні дощові ліси.

Другий етап (6,8-2,4 млн років тому) ознаменувався пересиханням внутрішньоконтинентального моря і об’єднання річкової системи у прото-Амазонку. Вчені виявили значне збільшення інтенсивності відкладання осадових порід на шельфі – до 30 см за 1000 років. Тропічні ліси, що до того існували в ізоляції один від одного на островах континентального моря, об’єдналися у єдину екосистему – розпочалось взаємне проникнення видів, яке загострило між ними боротьбу за виживання і у багато разів прискорило еволюцію.
Третій етап розпочався 2,4 мільйони років тому і триває нині. У цей час наступила льодовикова епоха, яка кожні 100 тис. років переривалась короткими періодами потепління. Рівень океану різко впав, що було зумовлено наступом льодовиків на Європу, Азію та Північну Америку – з півночі, та Патаґонію – з півдня. Велика затока, що була залишком континентального моря цілком пересохла і була зайнята Амазонкою. На шельфі вчені виявили відклади потужністю від 1,22 м за 1000 років до нинішніх 11 м за 1000 років. Це означало, що ріка набула сучасних обрисів, а екосистема тропічного лісу Амазонії стала такою, якою її знаємо уже ми.

Сьогодні над тропічними лісом Амазонки нависла смертельна загроза – вирубування та випалювання… Чи зможе цей ліс пережити людське недбальство? Чи зможе Амазонський тропічний ліс відновитись? А може колись невеличкі клаптики лісу об’єднаються як це сталось 5 мільйонів років тому і життя вибухне в ньому з новою силою?… Ці питання залишаються без відповіді…
Як завжди цікаво і пізнавально.
Дякую, як завжди yAnTar активний – вітаю 🙂 .
[…] Америці, заселяючи басейни тропічних річок, таких як Амазонка, Оріноко, Парана, Святого Франциска і дрібних потоків, […]
[…] частину Еквадору, Колумбії та Перу, звідси, після виникнення річкової системи Амазонки та пересихання у льодовиковий час континентального […]
[…] і стоячих водойм та боліт, на кшталт, сучасного періодично затоплюваного лісу Амазонії. Науковці, відтворюючи вигляд екосистеми, взяли до […]
[…] Найдовші особини пітонів чи анаконд не йдуть у жодне порівняння із розмірами викопної змії Титанобоа церейонська (Titanoboa cerrejonensis Head, 2009), залишки якого віднайшли вчені у вугільних копальнях на півночі Колумбії. Довжина Титанобоа досягала 15-и метрів! На наведеній світлині Ви можете порівняти розміри хребця цього велета і сучасної анаконди – це була найбільша змія за усю історію Землі. Жив Титанобоа близько 58 млн. років тому у водоймах тропічних лісів схожих на сучасні. Сьогодні вченим невідомо якими саме були часові рамки існування Титанобоа, можливо ця велетенська змія, як й інша меґафауна Південної Америки (велетенські броненосці та гігантські лінивці), не пережила контакту із людьми. А може міфи індіанців не є такими вже й пустослівними і Титанобоа й по нині десь живе у тропічних лісах Амазонії? […]
[…] На початку 1970-х років уряд Бразилії прийняв соціальну проґраму боротьби із бідністю – усім бажаючим, за мізерну плату, держава надала в середньому по 100 гектарів неторканого тропічного пралісу під будівництво ферм. Найбільше наділів припали на найменш розвинені та найвіддаленіші південно-західні штати – Рондонія та Мату-Ґросу, які разом із центральним штатом Пара, утворили “Арку знелісення” у Амазонії. […]
[…] в пустелі”. За його поясненням, у деяких регіонах басейну Амазонки та на Борнео „величезні ліси навіть ростуть, як не […]
[…] ліси Напо, від однойменної ріки – лівого допливу Амазонки. Нагірний дощовий тропічний ліс у національному парку […]
[…] дикої природи 2010-го оголосив Амазонію реґіоном найбагатшим живими істотами. З 1990-го по 2009-й […]