Category: Планета комах

Липень 24, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

The New York Tines Magazine назвав всепланетарне зникнення комах “комашиним апокаліпсисом” (The Insect Apocalypses), пророкуючи скору загибель людства. Власне питання у тому чи стоїть людство на межі апокаліпсису, екологічного апокаліпсису, а чи маємо справу із дочасним ґвалтом? У третій і останній частині цього апокаліптичного циклу розповім про наше ймовірне життя без комах.

Липень 24, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

Причини глобального вимирання комах, на загал, залишаються не цілком зрозумілими. Вимирання зафіксовані як у порушених діяльністю людини екосистемах, так і заповідниках та на малозмінених теренах. Однак, в усіх випадках вчені акцентують увагу на кількох причинах:

Липень 24, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

Апокаліптичні віщування, феєрично змальовані Іваном Богословом десь наприкінці І століття н.е., як одну із покар людству, описують нашестя сарани, що п’ять місяців мала мордувати світ. Але схоже, що Іван дуже і дуже помилився, – він не знав екології, бо апокаліпсис щонайпевніше ознаменується масовим вимиранням комах. Ентомологи по усій Землі фіксують катастрофічне скорочення і чисельності, і видового розмаїття комах, а це тягне за собою збій роботи екосистем і загрозу існуванню людства.

Липень 24, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

З’ява велетенської бджоли Волеса (Megachile pluto (Smith, 1860) сучасному світові озманенувалась рекордними торгами на eBay, де один-єдиний екземпляр було продано за 9100 доларів США! Пізніше було продано ще один екземпляр бджоли за 4150 доларів США! Це найдорожча бджола у світі! Її дороговизна зумовлена ж її рідкісністю, оскільки з часів подорожі Альфреда Расела Волеса (саме того Волеса, що ледь не обійшов Чарльза Дарвіна у першості створення теорії еволюції) Малайським архіпелагом у середині ХІХ століття, кілька екземплярів цього виду було зібрано лише наприкінці ХХ століття американським ентомологом Адамом Месером. З тих часів бджола більше не траплялась ні дослідникам, ні колекціонерам, аж до гучного продажу екземпляру у 2018-му через інтернетмагазин.

Липень 24, 2019
Видати себе за когось іншого - один зі способів вижити у джунґлях. Гусінь метелика-сфінкса Гемероплана триптолема. Джерело ілюстрації: http://www.treehugger.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Закон джунґлів – виживає найсильніший, працює далеко не завжди. Світ сповнений міріадами істот, які не можуть себе захистити. То що ж тоді чинити? Відповідь проста – хитрувати! Хитрувати усіма можливими способами: вдавати із себе сильнішого і більшого, ніж ти є насправді, навчитись маскуватись і причаюватись, видавати себе за когось іншого… Усі ці способи надурити потенційного хижака описуються науковим терміном мімікрія, яка є предметом прискіпливого вивчення еволюції, а заразом і її неспростовним доказом.

Липень 24, 2019

На Землі налічується щонайменше 50 тисяч видів соціальних тварин, чільне місце з-поміж котрих займають мурахи. Джерало ілюстрації: http://www.telegraph.co.uk

Андрій М. ЗАМОРОКА

Людина – істота соціальна. Ми потребуємо постійного і повсякденного спілкування із собі подібними; самоідентифікації із певною соціальною групою (професійна, етнічна, релігійна і т.д.); занурення у своє комфортне і безпечне нам середовище близьких людей. Розвиток інтернетових соціальних мереж – це початок якісно нового етапу еволюції людського соціуму. Однак, абстраґуймося від антропоцентричних візій і погляньмо довкола. Виявляється, щонайменше, 50 тисяч видів тварин на нашій планеті є соціальними істотами, які витворили свої суспільства. Здебільшого то є комахи: 20 тисяч видів бджіл, 30 тисяч видів ос, 12 тисяч видів мурах, 3-и тисячі видів термітів – усі вони, у більшій чи меншій мірі, є соціальними. Що ж таке соціалізація по-мурашиному?

Липень 24, 2019

Шершень оксамитовий. Джерело ілюстрації: www.commons.wikimedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

2004-го року у порт Гавр, що на північному заході Франції, увійшов суховантаж із Китаю, який перевозив контейнери наповнені посудом та іншою керамікою. Кінцевим пунктом вантажу був департамент Лот-і-Ґарона на півдні країни, де він повинен був потрапити у місцеві торгівельні мережі. Як потім виявилось, у контейнерах, окрім фарфору і фаянсу, були й гонконґзькі гості – азійські шершені, відомі у науці за назвою Шершень оксамитовий (Vespa velutina Lepeletier, 1836).

Липень 24, 2019
Мурахи є одними із найбільш потужних біоаґентів, що прискорюють перетворення силікатів на карбонати з поглинанням парникового газу - двоокису вуглецю. Джерело ілюстрації: http://www.navajonature.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Злободенна тема глобальних змін клімату на Землі з кожним новим дослідженням розкриває нові і нові механізми біосферної регуляції вуглекислого газу у атмосфері. Не винятком стало одне із найсвіжіших досліджень, яке виявило, що мурашині колонії здатні поглинати вуглекислий газ, перетворюючи його на нерозчинні мінерали. Автор дослідження настільки захопився своїм відкриттям, що береться стверджувати, буцімто еволюційний вибух розмаїття мурах близько 30-ти мільйоноліть тому і призвів до початку ери льодовикових періодів…

Липень 24, 2019
Джмелі є ефективними запилювачами багатьох квіткових рослин. Джерело ілюстрації: www.jbnature.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Роль джмелів, як запилювачів незліченних дикорослих та й навіть культивованих людиною рослин, є беззаперечною та зрозумілою. Ці колоніальні бджоли сумісно еволюціонували із рослинами так, що декотрі з останніх уже не можуть існувати без джмелів. Рослини, у свою чергу, виробили велику кількість способів приваблення джмелів – це форма, текстура, колір, запах квіток. Сигнали, які подають рослини запилювачам є найрізноманітнішими, до прикладу, колір уже запиленої квітки відрізняється від ще не запиленої, відповідно у першій уже немає нектару, а в другій – є. Це зменшує витрату зусиль запилювачів і підвищує ефективність запилення. Однак, цьогоріч, вчені відкрили ще один спосіб комунікації між джмелями і рослинами – електромагнітні поля…

Липень 24, 2019

Чи можуть ґени відповідати за здатність бути соціальною істотою? Джерело ілюстрації: www.sciencemuseum.org.uk

Андрій М. ЗАМОРОКА

Ідея про мавпу, яка, взявши до рук знаряддя, перетворилась на людину є лише цікавою філософською концепцією, адже біолог завжди поставить питання: що спонукало мавпу взятися за знаряддя? Чи дійсно знаряддя породило соціальну істоту?… А може уся справа у ґенах – суспільність людей і людське суспільство закодовані у ДНК і передаються з покоління в покоління?…