Григорій ПОПОВ
В 2021 році сталася подія, на яку чекали ентомологи на сході США аж 17-ть років. Мова йдеться про появу червоноокої співочої цикади (Magicicada septendecim), яку описав Карл Лінней у 1758. Тоді він отримав колекційний екземпляр та цікаві розповіді свого друга, Пера Калма, завзятого мандрівника та одного з “апостолів Ліннея”.
Андрій М. ЗАМОРОКА
За понад десятиліття наукових пошукувань на терені Галицького національного парку мене завжди вражало надзвичайне природне розмаїття такого невеликого терену: від півторастолітніх яличин і бучин, до старовікових заплавних і термофільних дібров, карстових і низових боліт, заплав, стариць і річок, і нарешті до лучних степів. І всюди мене чекало неймовірне розмаїття комашиного світу й найнесподіваніших знахідок: видів, що мали б траплятися лише високо у Карпатських горах або у південних степах Причорномор’я, чи на рівнинах Паннонії… Аж раптом трапились, здавалось би, звичайнісінькі для Поділля вусачі-коренеїди жовті, проте, дивна зовнішність яких не давала мені спокою впродовж кількох останніх років. І не дарма…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Кілька днів тому погодні радари Національної служби погоди США зафіксували дивну хмару (світлина вгорі), що перетинала територію трьох штатів – Індияни, Огайо та Пенсильванії. Метерологи були трохи спантеличені, оскільки дощу не очікувалось. Відповідь дали ентомологи – хмарою виявилась велетенська зграя комах, зелених чотарів! Двічі на рік ці неймовірні бабки здійснюють велику міґрацію через усю Північну Америку з узбережжя Карибського моря до Великих озер і навпаки.
Андрій М. ЗАМОРОКА
The New York Tines Magazine назвав всепланетарне зникнення комах “комашиним апокаліпсисом” (The Insect Apocalypses), пророкуючи скору загибель людства. Власне питання у тому чи стоїть людство на межі апокаліпсису, екологічного апокаліпсису, а чи маємо справу із дочасним ґвалтом? У третій і останній частині цього апокаліптичного циклу розповім про наше ймовірне життя без комах.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Причини глобального вимирання комах, на загал, залишаються не цілком зрозумілими. Вимирання зафіксовані як у порушених діяльністю людини екосистемах, так і заповідниках та на малозмінених теренах. Однак, в усіх випадках вчені акцентують увагу на кількох причинах:
Андрій М. ЗАМОРОКА
Апокаліптичні віщування, феєрично змальовані Іваном Богословом десь наприкінці І століття н.е., як одну із покар людству, описують нашестя сарани, що п’ять місяців мала мордувати світ. Але схоже, що Іван дуже і дуже помилився, – він не знав екології, бо апокаліпсис щонайпевніше ознаменується масовим вимиранням комах. Ентомологи по усій Землі фіксують катастрофічне скорочення і чисельності, і видового розмаїття комах, а це тягне за собою збій роботи екосистем і загрозу існуванню людства.
Андрій М. ЗАМОРОКА
З’ява велетенської бджоли Волеса (Megachile pluto (Smith, 1860) сучасному світові озманенувалась рекордними торгами на eBay, де один-єдиний екземпляр було продано за 9100 доларів США! Пізніше було продано ще один екземпляр бджоли за 4150 доларів США! Це найдорожча бджола у світі! Її дороговизна зумовлена ж її рідкісністю, оскільки з часів подорожі Альфреда Расела Волеса (саме того Волеса, що ледь не обійшов Чарльза Дарвіна у першості створення теорії еволюції) Малайським архіпелагом у середині ХІХ століття, кілька екземплярів цього виду було зібрано лише наприкінці ХХ століття американським ентомологом Адамом Месером. З тих часів бджола більше не траплялась ні дослідникам, ні колекціонерам, аж до гучного продажу екземпляру у 2018-му через інтернетмагазин.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Закон джунґлів – виживає найсильніший, працює далеко не завжди. Світ сповнений міріадами істот, які не можуть себе захистити. То що ж тоді чинити? Відповідь проста – хитрувати! Хитрувати усіма можливими способами: вдавати із себе сильнішого і більшого, ніж ти є насправді, навчитись маскуватись і причаюватись, видавати себе за когось іншого… Усі ці способи надурити потенційного хижака описуються науковим терміном мімікрія, яка є предметом прискіпливого вивчення еволюції, а заразом і її неспростовним доказом.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Людина – істота соціальна. Ми потребуємо постійного і повсякденного спілкування із собі подібними; самоідентифікації із певною соціальною групою (професійна, етнічна, релігійна і т.д.); занурення у своє комфортне і безпечне нам середовище близьких людей. Розвиток інтернетових соціальних мереж – це початок якісно нового етапу еволюції людського соціуму. Однак, абстраґуймося від антропоцентричних візій і погляньмо довкола. Виявляється, щонайменше, 50 тисяч видів тварин на нашій планеті є соціальними істотами, які витворили свої суспільства. Здебільшого то є комахи: 20 тисяч видів бджіл, 30 тисяч видів ос, 12 тисяч видів мурах, 3-и тисячі видів термітів – усі вони, у більшій чи меншій мірі, є соціальними. Що ж таке соціалізація по-мурашиному?
Андрій М. ЗАМОРОКА
2004-го року у порт Гавр, що на північному заході Франції, увійшов суховантаж із Китаю, який перевозив контейнери наповнені посудом та іншою керамікою. Кінцевим пунктом вантажу був департамент Лот-і-Ґарона на півдні країни, де він повинен був потрапити у місцеві торгівельні мережі. Як потім виявилось, у контейнерах, окрім фарфору і фаянсу, були й гонконґзькі гості – азійські шершені, відомі у науці за назвою Шершень оксамитовий (Vespa velutina Lepeletier, 1836).