У РОЦІ 400 ДНІВ

koraly.jpg

  

Дмитро БАЖАНСЬКИЙ

Напевне, не знайдеться жодної оповіді про мандри тропічними морями, де б в усіх можливих барвах не змальовувались овіяні романтикою і пригодами коралові рифи. Хтось із захопленням розповідає про теплі води прозорих морських лагун, на дні яких ростуть незвичайні, за своєю красою, коралові сади з кольоровими екзотичними рибками. Інші мистці пера повідують про небезпеки, що підстерігають необачних мореплавців у цих, направду, райських краях. Так чи інакше, але всі захоплюються дивовижними кам’яними фортецями, що зведені мікроскопічними і таємничими істотами – кораловими поліпами. 

Ґеографи, аби виокремити межі тропічних морів, в першу чергу вишукують наявність коралових рифів, які не існують поза тропіками. Рифотвірні корали – це теплолюбні істоти, і уже при температурі 18оС вони гинуть. Тому-то коралові рифи і вважаються екзотичним “аксесуаром” південних морів. Встановити точну кількість коралових рифів дуже важко, та й зрештою недоцільно, адже вони живі екосистеми і постійно змінюють свою конфіґурацію, тому на мапах їх позначають переривистими лініями. Але як же грішать ґеографи, коли називають їх локальними чи специфічними утвореннями, при описі берегової лінії. Будь-який біолог категорично не погодиться з таким твердженням, адже кораловий риф – це одна з найбагатших екосистем Землі. Їх можна порівняти, хіба з дощовими тропічними лісами, і за продуктивністю, і за біомасою, і за видовим багатством.

Кораловий риф, як жива система, проходить свої стадії народження, росту і розквіту, згасання і загибелі. Для народження коралової екосистеми необхідне поєднання цілої низки різноманітних умов і факторів, таких як освітленість, температура і солоність. Взагалі ці три фактори є визначальними для коралів, адже більшість з них живиться за допомогою симбіотичних водоростей, що живуть у їхніх організмах, а водоростям необхідне світло; оптимальна температура для коралів становить 21оС, а вище 30 і нижче 18 – вони гинуть; солоність води повинна складати не менше 30 проміле (1 проміле – це 1 грам солі, розчиненої у 1-у літрі води). Зрозуміло, що рифи не утворюються в зоні впадіння річок, які несуть прісну воду і частинки мулу, що роблять каламутною воду. Океанічна вода відзначається надзвичайною прозорістю і сонячні промені проникають приблизно до глибини 80-90 м, а фотосинтез стає неможливим на глибині близько 200 м – цей шар океану називається фотичною зоною. Коралові рифи поширені до глибини лише 80 м, проте, найбільш багатою живими формами є їх частина в приповерхневих водах завглибшки 15-20 м. Корали обрамляють тропічні острови і атоли зі сторони відкритого океану, а у мілких лагунах вони відчувають нестачу кисню, тому тут їх різноманітність є дуже низькою. У прибережних зонах підчас відпливів рифи оголюються і корали опиняються на під палючим сонцем, проте вони не гинуть, оскільки запасають воду у середині свого вапнякового скелету. Риф, що досяг свого розквіту, як правило, існує недовго, причиною його загибелі часто стають тропічні тайфуни, які його руйнують. Але на уламках старого рифу зразу розпочинає рости новий риф.

Особливості їх структури дуже вдало використовують при створенні морських ферм для розведення мідій, устриць і риби – імітація за допомогою бетонних конструкцій з великою кількістю різних за розмірами порожнин, значно підвищує продуктивність такого господарства. Але природні коралові рифи, впродовж тисяч років складали основу життя цілих народів, що населили острови Океанії, вони давали і дають їм їжу, відіграють величезну роль у духовній і матеріальній культурі океанійців. Багатовіковий досвід допомагає їм користуватися усіма благами рифів, не підриваючи основи їхнього існування. Більше того, острови, заселені полінезійцями, меланезійцями і мікронезійцями, створені саме діяльністю коралів.

До початку ери тотальних ґенетичних досліджень в усіх напрямках біології, учені стикались з величезними труднощами класифікації та систематичної ідентифікації як окремих, так і цілих груп видів коралів. Цікаво, що до середини ХІХ століття науковці вважали їх “камене-рослинами” – особливою групою рослин, що мають вапняковий скелет. Декотрі натуралісти вважали їх затопленими морем деревами, і навіть робили зрізи гілок для підрахунку річних кілець. На поперечному зрізі корала кілець не виявили, але як не парадоксально,  річні кільця було знайдено на поздовжньому зрізі – вони нагадують купку монет складених одна на іншу. Тільки от, вони відрізняються від таких же у дерев тим, що кожне кільце складається з 365-и дуже тонких кілечок – щоденний приріст корала за один рік. Коли у 1963 році палеонтолог Дж. У. Велс зробив зріз коралів камяновугільного періоду, до його здивування виявилось, що у одному кільці не 365 кілечок, а 400! Тобто рік 370 мільйонів років тому складався із 400-т діб, а доба із 22 годин!…

У енциклопедичних словниках, до другої ХХ ст., корали часто описувались як тварини вапнякові відклади, яких використовуються для виготовлення прикрас. Сучасне уявлення про корали значно відрізняється від згаданих. Корали –це клас тварин, що належать до типу кишковопорожнинних і поділяється на два підкласи: шести- та восьмипроменевих. У перших рот оточений щупальцями, кількість яких кратна шести, а у інших – восьми.

За своєю формою корали надзвичайно різноманітні, часом, колонії одного виду так відрізняються одна від іншої, що їх можна сприйняти за цілком різні види. Причому, форма колоній не має жодної систематичної прив’язки – в межах одного роду чи родини, види можуть мати надзвичайно різноманітні форми. На зовнішній вигляд колонії впливають фактори середовища як от: швидкість течії, сусідство з іншим видом, освітленість тощо.

Ще зовсім недавно науковці виокремлювали близько 2,5 тисячі видів коралів, але після використання новітніх ґенетичних методів стало зрозуміло, що кількість сучасних видів у п’ять разів менша, тобто трохи більше півтисячі.

Корали дуже чутливі до забруднення навколишнього середовища – цілі рифи гинуть через токсичні викиди заводів, аварій нафтових танкерів та надмірного добування коралових рибок і самих коралів. Не можна допустити, аби людина стала причиною загибелі істот, древніших за неї на півмільярда років.

admin Written by:

8 Comments

  1. Maria
    Листопад 15, 2010
    Reply

    “мистці пера” 😉

  2. Листопад 15, 2010
    Reply

    Сподіваюсь, то є комплімент автору, пані Maria. Дякуємо.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 − = 11