Головний редактор
Андрій М. Заморока
Написано: 11.04.2009
Вчора у Станіславові відшуміли перші грози. Налиті водою небеса прорвались громовицями, рясно скропивши весняним дощем запорошені міські бруківки та все ще сонні липи. У Станіславів прийшла правжня весна… Близиться ясне свято Великодня. Люд на вуличках по-між міських кварталів наповнився такою невимовною радістю, що, на правду, хочеться піднестись високо-високо і літати…
Написано: 16.03.2009
Близиться всепланетарна акція – “Година Землі”. 28.03.2009 близько мільярда чоловік, по всій планеті, на одну годину – з 20:30 по 21:30 – вимкнуть світло аби засвідчити солідарність усього людства у боротьбі за збереження навколишнього середовища. Проте, незважаючи на прагнення бути у одній канві зі світовою спільнотою, в Україні ця всесвітня імпреза виглядає не те що мляво, а навпаки – пародійно. Це квола, невиразна і бліда копія того чим живе увесь світ. Якось так ненав’язливо нагадалася мені приказка: “Чого бідні? Бо дурні. Чого дурні? Бо бідні…” Незрозуміло, лише, чому потуги українських екологічних орґанізацій залишаються непоміченими, а сварки політиків є хітом поміж жителів країни? У чому причина? Може у рабській психології посттоталітаризму? Байдужості? У тих 70% сільського населення, чия хата скраю?… А може у бездарних політиках, які обирають плюватися кислотою, замість показати реальну роботу і відхід від “чийо-крайо-хатнього” марґінесу? З усього можу висловити лише один жаль…
Написано: 01.12.2008
Зима року 2008 нарешті постукала у двері. Розпочинається грудень – предвісник, майже нескінченної черги свят – від Романа (1-го грудня) до Стрітеня (15 лютого). Країна разом з її жителями забудеться про насущні проблеми і буде празникуватися. Святкові ліхтарі розфарбують сірі зимові вулиці Станіславова у різнобарвні вогні, а ратуша, у гірляндах, скидатиметься на велику новорічну ялинку. Дівчата ворожитимуть на Андрея, ходитимуть поночі бародаті Миколаї з подарунками у своїх міхах, а там уже й Різдво та Новий Рік. Вертепи, колядки, кутя, щедрівки і ще багато-багато різних веселощів і вар’яцій. І все це в окремо взятому місті Станиславові. Чекаємо свята…
Написано: 27.03.2008
Нестриманою рікою, наче розбурханими водами, у Місто між Липами – наш Станіславів, увірвалась весна. Вона пробивається крізь торішнє листя квітами шафранів, стікає по бруківці теплим дощиком і розтинає нічну темряву всепроникними котячими серенадами. Марець сміло вступив у права, і в серці відчутно якийсь такий ніжний щем і бухтіння крові у скронях. Понура зимова сірість відійшла у небуття, і тепер хочеться жити повноводно і легко, хочеться любити і творити дива… А в тім часі, так зовсім не відчутно, нашому Натуралісту сповнився рік. Саме так, рік тому – 5-го березня, ми увішли до Мережі. Людина – то така істота, яка, по збізі якогось часу, оглядається на пройдене і підбиває підсумки, а ми просто працюємо у власне задоволення. І будьте певні – ще здивуємо Вас…
Написано: 25.10.2007
У Станіславів прийшла осінь. Вона бреде вулицями, одягаючи дерева у жовті барви.
…Вже міста – кам’яний чертіг,
Торклись осінні ніжні руки -
Багрянець, мов сурмовий ріг,
Плиснув фарбів кленові звуки…
Часом, коли сльотавий дощ січе у шибки, по бруці й асфальту, звертаєш увагу на жовтогаряче листя лип, яке безпомічно лежить на бруківці, прибите важкими краплями осені. Туманні осінні дні поволі пропливають за вікном, і як приємно сидіти з філіжанкою кави у тиші і теплі хати, й писати чергову статтю до нашого Натураліста. Робота ані на мить не припиняється, і лише як опубліковано черговий номер журналу, цикл розпочинається знову і новий пошук, і нові роздуми, і нові потуги, і нові статті…
Написано: 14.06.2007
Літня пора - то час відпочинку і відпусток. Не відомо звідки з’являється прагнення податися в мандри далекими і близькими світами. Вирватись із цупких обіймів меґаполіса, з цього царства бетону, асфальту, скла і пластику, й з головою пірнути в прохолоду нескінченних гірських лісів, звабливих річок і такого жаданого моря. Забутися про роботу, навчання і суєту міста, ну хоча б на якийсь час. Незважаючи на спеку, коли під ногами “плавиться” бетон, наша редакція навіть не думає про спочинок – ми готуємо до публікації четвертий номер нашого Натураліста, а тільки після цього матимемо змогу перепочити. Робота кипить в усіх її виявах: написання і обговорення текстів, вичитування і редагування, мозкові штурми і дискусії…
Написано: 18.05.2007
Якось, мандруючи Карпатами - через кам’яні хребти Ґорґан, дрімучі смерекові праліси та безупинні гірські потоки, при вечірній ватрі, мені спало на думку, що а ні в Станіславові, а ні в Україні немає популярного маштабного журналу про природу. Журналу, який був би справжнім українським продуктом, що непоступається файним західним европейським, американським та російським виданням такого ж ґатунку. У Станіславові нині є дуже модерновий і популярний журнал про мандри Карпатами, який віднедавна став Всеукраїнським, чим ми – станіславівці безмірно ґоноруємся. Але світ є куди ширшим, і в ньому стільки всього цікавого, нового і ще незвіданого, що просто гріх не скористатися можливістю писати про речі, які багатьом будуть цікаві. Я мрію про те, що широке коло читачів, незалежно від віку і освіти, почерпнуть з цього сайту щось таке, що розширить їхній кругозір, заставить замислитись і не сидіти, склавши руки, в той час, як треба діяти. Діяти в різних ситуаціях і залежно від обставин. Свою мрію я намагаюся втілити у “Станіславівському Натуралісті”. Правда, рано ще говорити про якусь популярність чи маштабність – ці речі потребують кропіткої щоденної творчої й організаційної роботи. Наразі нам вдалось об’єднати молоду і проґресивну редакційну команду навколо ідеї журналу. У їхніх очах я бачу запал і юнацьке прагнення до самовираження, самореалізації і самоствердження, а це, панове, уже більше, ніж половина справи. Ми разом підготували уже три випуски “Станіславівського Натураліста”, і на цьому аж ніяк не збираємось зупинятися. Ви можете також приєднатися до нашої редакції – дописувати в журнал свої статті, можете залишити свої відгуки, поради, зауваження на нашому порталі, ми все приймемо до уваги, адже працюємо, в першу чергу, для вас – читачів.
Завжди ваш
Андрій М. Заморока
Електронна адреса st-naturalist@rambler.ru
