БЕЗЦІННІ ЛІСИ КАРПАТ

Букові ліси у Кузівському масиві Карпатського біосферного заповідника, Закарпаття
Букові ліси у Кузівському масиві Карпатського біосферного заповідника, Закарпаття

Андрій М. ЗАМОРОКА

Є у наших Карпатах місця, де ще ніколи не замахувалась сокира, не гуркотіли тягачі та лісовози – це не метафора – це реальність. Правда, таких місць залишилось небагато, але вони є, і саме тим цінні. Особливо це стосується букових пралісів Закарпаття, які приналежні до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. 28 червня 2007 року, Комітет у справах Світової спадщини ЮНЕСКО, на 31 сесії в місті Крістчьорч (Нова Зеландія) одноголосно, без жодних зауважень, прийняв рішення про включення українсько-словацької номінації “Букові праліси Карпат” до Списку об’єктів світової природної спадщини.


Завдяки моєму доброму другу і колезі, талановитому науковцю пану Роману Бідичаку, мені випала нагода відвідати масив Кузій Карпатського біосферного заповідника, на україно-румунському кордоні. Зі Станіславова нам довелось добиратись майже цілий день. Спершу до Рахова потягом, а звідти до Ділового автобусом, і десь на півдорозі до Лугу, серед лісів, ми опинились між двох держав. За якихось двадцять метрів – через Тису – уже Євросоюз і Румунія, а ми у своїй рідній, хоча тут уже й не українській Україні. Кількасот метрів вздовж невеличкого потоку і перед нашими очима виріс добротний двоповерховий будинок лісництва. Пан Роман у Кузії проводить свої дослідження з вивчення нічних метеликів, тож лісник, який чергував аж ніяк не здивувався нашому приходу, а навпаки – ще з порога почав пригощати печеними грибами-парасольками. Я куштував ці гриби вперше у житті, тому було трохи лячно, хоча, схоже, що все обійшлось і я маю нагоду розповідати Вам цю історію. Склавши свої наплічники у кімнаті на другому поверсі, пан Роман повів мене на екскурсію буковими пралісами. Кузій – надзвичайно мальовнича місцина, тут все гармонійно поєднано: потоки, вапнякові урвища та скелі, старезні, майже, сиві букові ліси. Стежина серпантином звивається по схилу, чіпляючись за скелі, протискаючись між ущелинами аж поки не вибігає на вершину, що зветься тут “Соколине бердо” (тобто гніздо). Спершу, на схилах, подекуди трапляються дуби, а вище, чіпляючись міцними коренями, видираються догори, майже, двохсотлітні буки. І повсюдно тут ростуть тиси – такі невеличкі, притінені але такі життєрадісні. Із Соколиного берда відкривається неймовірний краєвид на довколишні, хоча й невисокі, але дуже мальовничі стрімкі гори, і скільки сягає око, всюди буковий праліс.
Чим же цінні ці ліси, що така поважна міжнародна інституція як ЮНЕСКО зарахувала їх до Світової природної спадщини? З наукової точки зору букові праліси є взірцем недоторканих лісових екосистем у помірній зоні Європи. Вони найбільш повно репрезентують природну флору і фауну, а їх дуже складна структура дає вченим уявлення про модельні процеси які відбуваються у найбільш завершених і повних екосистемах. Окрім того букові праліси Закарпаття є безцінним генофондом бука лісового (Fagus sylvatica) та всіх тих видів рослин, які асоційовані з ним. Бук є одним з найбільш важливих складових для біому помірних широколистяних лісів, його праліси колись займали 40% території Європи, а зараз їх фрагменти представляють приклад реколонізації та розвитку суходільних екосистем і угрупувань з часів льодовикового періоду – процесу який триває до сьогоднішніх днів. Надзвичайно важливим є те, що вивчення букових пралісів, уже зараз може допомогти дослідити потенційний вплив глобальних кліматичних змін, які відбувається на нашій з Вами планеті. Адже найстаріші дерева, яким по двісті-триста років, у своїй деревині, зберігають приховану інформацію про зміни клімату за цей період, тому саме їх необхідно найретельніше охороняти.
Загалом, ЮНЕСКО визнало Світовою спадщиною 77971 гектар букових пралісів, з яких 29278 гектарів складають заповідне ядро, а 48692 гектари утворюють буферну зону. Це транснаціональний серійний об’єкт, що складається з десятьох окремих ділянок, які розташовані вздовж осі довжиною в 185 км, від Рахівських гір та Чорногірського хребта в Україні на захід по Полонинському хребту до Букових верхів та гір Вігорлат у Словаччині. Майже 70% номінації належить до Карпатського біосферного заповідника. Частина входить до складу Ужанського національного природного парку, і тільки четверта її доля розташована у межах Східної Словаччини.
То хіба ми не маємо чим пишатися, і що передати своїм нащадкам?

admin Written by:

22 Comments

  1. […] Ще один цікавий факт, пов’язаний із пермським вимирання, це те, що після П-Т межі, поруч зі скам’янілим пилком плаунів, у величезній кількості виявлено спори і міцелій грибів! Причому, гриби домінували як на суходолі, так і в морях. Ранній тріасовий період по праву можна назвати великою епохою грибів, коли вони були основними організмами, що населяли Землю. Викопні рештки з локалітетів у Італії та Ізраїлю свідчать про те, що гриби складали до 90% усіх організмів екосистем! Оскільки гриби не здатні самостійно продукувати первинні органічні речовини, то, звичайно, що більша їх частина була представлена у вигляді лишайників – симбіозу гриба і водорості. Причому ранньотріасові лишайники досягали, направду, величезних розмірів, – майже, до півметра у висоту! Для тріасових лишайників, як і для сучасних рослин, була характерна кліматична й висотна зональність – вони утворювали як величезні біоми, на кшталт, сучасних тундри, тайги чи тропічних лісів, а також висотні пояси у горах, як от нинішні альпійські луки, смерекові чи букові ліси Карпат. […]

  2. […] В недавньому часі ЮНЕСКО було оголошено перелік нових територій та об’єктів, які увійшли до числа Світової спадщини. У 2010-му році під охорону міжнародної Конвенції Світової спадщини, яка ратифікована 187-а країнами, взято 21 новий об’єкт: 15 культурних, 5 природних і 1 змішаний. Загалом же, до переліку внесено 911 найбільш цінних територій, з яких 180 є природними. “Станіславівський натураліст” пропонує огляд 5-ти нових природних територій Світової спадщини. Нагадаємо, що з природних об’єктів в Україні таку номінацію мають букові праліси Карпат. […]

  3. Серпень 12, 2011
    Reply

    Я можу туди сходити на екскурсію, туди всіх пускають чи тільки журналістів?

  4. Серпень 12, 2011
    Reply

    Пане Миколо, Ви цілком вільно можете відвідати цю місцину, адже то є біосферний заповідник, а у них дозволений туризм. У лісництві заплатите за вхід 5 грн. (приблизно така сума, може уже змінилась – не знаю) і по маркованому маршруту можете спокійно прогулятися, зійти на Соколине Бердо, звідки відкривається чудовий краєвид на долину Кузія…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 6 = 3