#4 ТОВТРИ – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Товтра Штири Кавалєри поруч села Вербка Хмельницької області. Джерело ілюстрації: https://uk.wikipedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька області]

Є на Поділлі справжній бар’єрний риф, на кшталт, австралійського. Тільки от, цей риф не живий, а скам’янілий – це відголосок давно зниклого океану Тетіс. І називають цей риф Товтрами, а кожен окремий пагірб – Товтрою. Унікальність товтрового рифу полягає в тому, що він утворений не коралами, як його світові аналоги, а скам’янілими вапняковими водоростями Кам’янками (Lithothamnion) і колоніальними тваринами Мохівками (Bryozoa).

Івахнівецькі Товтри в околицях села Івахнівці Хмельницької області. Джерело ілюстрації: https://uk.wikipedia.org

Підняття Товтр над водною поверхнею трапилось приблизно 2-3 мільйоноліття тому, коли активні горотвірні процеси, окрім Карпат, здійняли Подільську височину й усі довколишні терени. А от формування древніх рифів розпочалось задовго до їх переходу у еолове володіння.

Скелі Франка - товтра в околицях села Вікно Тернопільської області. Джерело ілюстрації: http://uateka.com

До початку активних горотвірних процесів (50-10 млн. років тому), спричинених натиском африканської літосферної плити на європейську, Європа була лише архіпелагом невеликих островів у океані Тетіс. В міру підняття європейської плити, морський басейн ставав дедалі мілкішим, а острови – більшими. Вздовж берегових ліній цих островів утворювались рифи. Від східної частини Поділля і до Ґранітного Побужжя та Наддніпрянщини, у міоцені (25-5 мільйоноліть тому) існували значні за площею ділянки суходолу. Вздовж західної берегової лінії цього суходолу утворився бар’єрний риф, що згодом став Товтрами…

Древні рифи, з яких утворились Товтри, були схожими на сучасні Мохівкові екосистеми, на кшталт, цієї, що знаходиться у Вапняній Затоці, пд.-зх. Англія. Джерело ілюстрації: http://www.lymebayreserve.co.uk

Основою Товтр, про що я казав раніше, є скам’янілі червоні водорості Кам’янки і скелети колоній тварин Мохівок. Проте, разом з ними, вчені знаходять численні залишки різноманітних молюсків та трубки-помешкання багатощетинкових хробаків Зміячок (Serpulidae Johnston, 1865). Мохівки сплітались між собою скелетами галузистих колоній, які скидались на дрібненькі деревця, утворюючи складний і химерний лабіринт ходів і порожнин. Водорості Кам’янки, зцементовували цей хаос скелетів вапняком, який вони активно виділяли довкола основи свого талому. І уся ця пориста структура надавала прихисток для міріад морських мешканців. Рифи буяли життям – їх замешкували тисячі різних видів: морські їжаки і зірки, краби і креветки, морські анемони і губки, величезне розмаїття риб. А на вершині харчової піраміди тут знаходилась одна з найбільших хижих акул за усю історію Землі – Великозуб або Меґалодон (Carcharodon megalodon, Agassiz, 1843), яка сягала у довжину понад 18 метрів! Для порівняння, найбільша із сучасних хижих акул – біла (Carcharodon carcharias (Linnaeus, 1758), – сягає лише 7-8 метрів.

У порожнинах рифу, де мільйоноліттями ховались різноманітні морські істоти, тепер оселились петрофільні рослини. Городницькі Товтри в околицях села Городниця Тернопільської області. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока.

Товтри перетинають Подільську височину впоперек – з півночі на південь, розпочинаючись від Кременецьких Гір і закінчуючись аж над Прутом у Молдові. Довжина Товтрової гряди становить близько 250 кілометрів, а ширина всього 3-5 кілометрів. Загалом, Товтри являють собою низку видовжених пагорбів, більшість з яких мають плоскі вершини, проте трапляються й конічні, й куполоподібні, й гребенясті. Таке розмаїття форм пагорбів пов’язане із глибиною моря, де формувались древні рифи. Плосковерхі Товтри утворились внаслідок руйнування вершин рифів морськими хвилями, а шпилясті – на значній глибині, недосягаючи поверхні води.

Товтри різко вирізняються своєю скелястістю посеред довколишніх рівнин. Товтрова гряда в околицях села Вікно Тернопільської області. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

Товтри дуже сильно вирізняються у рельєфі Поділля – вони, наче виринають гострими шпилями, посеред плавних і згладжених обрисів плато. Над довколишнім тереном, товтрові хребти здіймаються всього на 20-50 метрів, однак їх абсолютні висоти сягають 300-400 метрів над морем. З півночі на південь, із наближенням до Дністровського каньйону. Найвища товтра – Крайній Камінь, логічно, знаходиться на півночі пасма, а її висота становить 431 метр над морем.

Древній риф порослий травами. Городницькі Товтри в околицях села Городниця Тернопільської області. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

Товтрове пасмо, фактично, розподіляє Поділля на Західне і Східне. З цією умовною лінією розподілу співпадають біоґеографічні межі розповсюдження на схід чи на захід у багатьох видів тварин і рослин. Сюди, із заходу, доходять декотрі карпатські монтанні (гірські – авт.) види рослин і тварин, а зі сходу – степові і понтійські (причорноморські – авт.) Наприклад, по Товтрах пролягає східна межа лісів із Бука лісового (Fagus sylvatica L., 1753), а східніше він може траплятися поодиноко, як домішка у грабинах чи дубинах. Як межа між біоґеографічними реґіонами, Товтри зазнають є зоною прояву межового ефекту – високого різноманіття біологічних видів, яке виникає на стиці різних екосистем та біомів. Але найбільша цінність природи Товтр – це те, що обробляти кам’яні крустосхили було неможливо, то ж тут збереглись лучні степи у стані близькому до природного. На жаль, про ліси цього сказати неможна, адже їх активно експлуатувалось сотнями років, тому старовікових чи пралісових екосистем, практично, не залишилось.

Природні екосистеми Товтр збереглись лише завдяки тому, що ці вапнякові скелі були непридатними для сільського господарства. Товтрова гряда Вебецьких Товтр поруч села Вербка Хмельницької області. Джерело ілюстрації: http://ecomedia.com.ua

Для Товтр сьогодні відомо понад 1000 видів вищих судинних рослин, понад півтори сотні мохів, дві сотні лишайників і понад чотири сотні грибів. Тут велика кількість ендемічних волино-подільських та реліктових видів рослин. Наприклад, Цибуля коса (Allium obliquum L.) – це давній релікт, у якого ареал дуже розірваний: відомі ізольовані місцезростання у Південних Карпатах, у Товтрах, на Південному Уралі, Алтаї і Тянь-Шані. Ще одним реліктом з подібним ареалом є Шиверекія подільська (Schivereckia podolica (Besser) Andrz. ex DC.), яка проте, в Україні також трапляється і в Бесарабії та на Донбасі. Волино-подільським ендеміком є, наприклад, Відкасник осотоподібний (Carlina cirsioides Klokov) та малопольсько-подільським ендеміком є Відкасник татарниколистий (Carlina onopordifolia Besser ex Szafer, Kulcz. et Pawł.).

Шиверекія подільська - польодовиковий релікт. Джерело ілюстрації: http://www.alpinegardensociety.net

Тваринний світ Товтр є доволі розмаїтим, однак, не до кінця вивченим. Фауна реґіону найпевніше, налічує не менше 15-ти тисяч видів, проте, на сьогодні відомо трохи більше 3000 видів тварин, з яких 80% – комахи. З-поміж хребетних, найчисельнішими є птахи – понад 200 видів, ссавців – близько 80 видів, по десятку видів плазунів і земноводних, а також більше півсотні видів риб, розповсюджених у річках реґіону.

Природа Товтр неповторна – це мальовничі краєвиди скелястих древніх рифів, на яких колоситься ковила і квітує ясенець. Це один із останніх прихистків дикої природи Поділля, який потребує усілякої й усесторонньої охорони.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #3 Острів Хортиця. Наступна стаття – #5 Холодний Яр

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

3 Comments

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 1 = 1