#3 ОСТРІВ ХОРТИЦЯ – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Хортицькі скелі над Дніпром. Джерело ілюстрації: http://www.we.org.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячуєтся

[Запорізька область]

Острів Хортиця – справжня природна оаза, посеред промислового меґаполісу, яким є Запоріжжя. Облямований водами могутнього Дніпра, острів Хортиця то здіймається ґранітовими кручами, то милує око спокійними рисами заплав. Тут, подекуди, ще збереглись залишки справжніх українських степів, насичених їх автентичним біорозмаїттям…

Острів Хортиця з висоти пташиного польоту. Джерело ілюстрації: http://vk.com

Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, яким завершувались, нині затоплені, Дніпровські пороги. Сам острів, як і уся долина Дніпра, виник внаслідок ґеологічного розколу, що проляг з півночі на південь вздовж східного краю Українського кристалічного щита. Ця подія трапилась у недалекому ґеологічному минулому, приблизно 1-2 мільйоноліття тому, коли відбувалось підняття східноєвропейської платформи і відступ морського басейну – залишків океану Тетіс, – до меж сучасного Чорного моря. Реґіон розколу запався і Прадніпро та його притоки спрямували свої води у це пониззя.

Урвисті ґранітові скелі-стінки Хортиці - частина Українського кристалічного щита. Джерело ілюстрації: http://www.life.zp.ua

Хто бував на Хортиці, той добре повинен пам’ятати як виглядають північні береги цього острова. Це потужні, неймовірної мальовничості скелі-стінки, самотні останці і чисельні відколені брили ґраніту, об які хлюпаються хвилі Дніпра. Ці камені вражають своїм віком – близько 2,5 мільярдів років, що лише наполовину менше віку усієї нашої планети! Як і усі ґраніти, породи Хортиці мають підвищений природний радіаційний фон, який, проте, перебуває, здебільшого, в межах норми. Однак, радіоактивність окремих скель та розколів може значно перевищувати показники норми – понад 12 мікроРентґен в годину. Це зумовлюється окремими прошарками, жилами і лінзами радіоактивних елементів урану і торію, а також радіоактивного газу радону, який утворюється внаслідок розпаду торію. То ж не вартує подовгу затримуватись на скельних оголеннях Хортиці.

Ґранітові брили на узбережжі Хортиці. На видноколі ДніпроГЕС. Джерело ілюстрації: http://www.redigo.ru

Острів Хортиця з довколишніми скелями і дрібними кам’яними острівцями об’єднані у ґеологічний заказник загальнодержавного значення “Дніпровські пороги”. Проте, слід сказати, що пороги не сягали аж Хортиці, а лежали вище за течією – це був каскад із 9-ти ґранітових гребенів, крізь які пробивалися розбурхані води Дніпра. Сьогодні, пороги на Дніпрі затоплені Дніпровським (Запорізьким) водосховищем, а заказник об’єднує останці, які утворені тією ж формацією, що й пороги… Заказник “Дніпровські пороги”, разом із національним заповідником “Хортиця”, охороняють як природну, так і культурну спадщини найбільшого дніпровського острова.

Літо на Хортиці. Джерело ілюстрації: http://life.zp.ua

У природному відношенні, острів Хортиця є одним із небагатьох місць в Україні, де одночасно поєднуються різні природні комплекси, які, за звичай, разом не трапляються. Тут наявні залишки справжніх і петрофільних (наскельних) степів, байрачних і нагірних дібров, заплавних лук і висячих боліт. На хортиці налічується близько 1100-та видів рослин, що становить майже третину усієї флори України – це направду неймовірне розмаїття! З-поміж них понад 10% – це ендеміки бузько-дніпровського межиріччя та приазовських узвись, які більше ніде у світі не трапляються.

Залишки справжніх ковилових степів на Хортиці. Джерело ілюстрації: http://www.photoguid.ru

На крутосхилах з травня по липень колосяться ковили: дніпровська (Stipa borysthenica Klokov ex Prokudin), Лесінґа (Stipa lessingiana Trin. & Rupr.), волосиста (Stipa capillata L.), найкрасивіша (Stipa pulcherrima K. Koch) та пухнастолиста (Stipa dasyphylla (Czern. ex Lindem.) Trautv.). Напровесні, між ґранітними брилами зацвітають дикорослі тюльпани, з яких на Хортиці відомі тюльпани дібровний (Tulipa quercetorum Klokov et Zoz), ґранітовий (Tulipa graniticola (Klokov et Zoz) Klokov) і змієлистий (Tulipa ophiophylla Klokov et Zoz). Цікаво, що у європейській ботанічній літературі жоден із цих видів не визнаються за самостійні, а вважаються лише різними формами південного підвиду Тюльпана лісового (Tulipa sylvestris subsp. australis (Link) Pamp.). Поруч тюльпанів квітує і Сон лучний український (Pulsatilla pratensis subsp. ucrainica Ugr.). А по байраках можна натрапити на Рябчика руського (Fritillaria ruthenica Wikst.).

Ранньою весною між хортицьких ґранітів квітують вогненні тюльпани. Джерело ілюстрації: http://zp.vgorode.ua

Тваринний світ Хортиці вивчений погано. Найбільш вичерпні дані стосуються, хіба, хребетних тварин, тоді як про безхребетних відомостей мало. Острів має важливе значення для розмаїття фауни птахів, адже знаходиться на шляху осінніх та весняних міґрацій. Загалом, тут налічують більше 200-т ґатунків птахів, проте, левова частина яких не гніздується, а лише тимчасово перебуває на Хортиці та у її акваторії. Води довкола острова заселяє понад 50 видів риб. На острові відомо близько 20 видів ссавців, з-поміж яких є низка завезених інтродукованих чужорідних ґатунків. Автохтонна степова фауна із дрохвами, байбаками, сайгаками і тарпанами зникла ще кілька століть тому, коли розпочалось залюднення цих теренів…

Пониклі квіти сну лучного на Хортиці. Джерело ілюстрації: http://www.hortica.16mb.com

Однак, природний рослинний покрив Хортиці зберігся лише на незначній частині острова: по ярах, байраках, на скелях і крутосхилах. Загалом, лише на п’ятій частині території… Значні площі найцінніших степів були втрачені внаслідок засадження їх сосновими лісами у 1960-70-х роках; більше половини площі острова було розорано і перетворено у ріллю, яка обробляється по нині. Решту ж терену займають усілякого ґатунку рекреаційні зони із санаторіями, базами відпочинку, музеями та історичними комплексами… Через острів прокладено жваву залізницю і кілька автодоріг…

По травневій зливі на Хортиці. Джерело ілюстрації: http://uk.wikipedia.org

Та попри усіляке освоєння Хортиці людиною, острів й надалі вражає своїми ландшафтами та розмаїттям живих форм. Він залишається не лише окрасою Запоріжжя, а й природною та культурною гордістю усієї України.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #2 Дністровський каньйон. Наступна стаття – #4 Товтри

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

2 Comments

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

89 − = 79