#2 ДНІСТРОВСЬКИЙ КАНЬЙОН – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ.

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячуєтся

[Івано-Франківська, Тернопільська, Чернівецька та Хмельницька області]

Дністроський каньйон заслужено займає одне із чільних місць з-поміж усіх чудес України. Ця ґрандіозна природна споруда, витворена водною стихією, простяглась на понад 250 кілометрів з північного заходу на південний схід. Каньйон вражає своєю мальовничістю, природою і неймовірною атракційністю для туристів.

Ґеологи вважають, що Дністер, ще якись мільйон років тому, протікав карпатськими передгір’ями – далеко від теперішнього знаменитого каньйону. Такого висновку вчені дійшли, виявивши сліди древніх терас у підніжжях Карпатських Гір. Півтора-два мільйоноліття тому на теренах нинішнього Передкарпаття, хлюпались солоні хвилі вузької і мілкої затоки Сарматського моря. Карпатські ріки, стікаючи із гір, зразу ж впадали у море. Однак, горотвірні процеси продовжували здіймати не лише Карпатські Гори, але й довколишні терени – море швидко відступало, перетворившись на вервицю мілких лагун-калабаньок, які у невдовгім часі також зникли. За морем потяглись ріки, які зливались у прадавній Дністер.

Цілком ймовірно, що Дністер і Дунай, раніше утворювали єдину річкову систему, але то тривало недовго. Понад мільйон років тому Подільська височина, піднята натиском Карпат, розламалася у своїй південно-західній чверті й почала просідати вздовж велетенської тріщини. Разом з тим, підняття кількох височин на Передкарпатті, і у першу чергу прут-дністровського вододілу, скерували прадавній Дністер із півдня на схід – у ґеологічний розкол. Ріка злегкістю розмила піддатливі гірські породи, утворивши мальовничу долину із крутосхилами. З того моменту розпочинається історія виникнення Дністровського каньйону.

З позиції ґеологів те, що ми називаємо Дністровським каньйоном, ним насправді не є, а лише каньйоноподібною структурою, адже тут завжди один із берегів є крутим і обривистим, а інший – пологим. Для каньйону пританними є два урвисті береги, а його дно повністю повинне займати русло ріки. Онднак, Дністер поступово розмиває і поглиблює своє кам’яне ложе, поволі перетворюючи його у справжній каньйон.

Дністровські крутосхили підносяться над поверхнею води на 80-200 метрів, залишаючи у глибині звивисту ріку. Дністер петляє – меандрує, часом описуючи, майже, повні, проте, таки незамкнені, кола. Дністровські скелі наскрізь пронизані численними печерами, які мовчки позирають на норовливу ріку. А із крутосхилів, долів, водоспадами стікають потічки. Більшість із тутейшніх водоспадів називаються “Сльози”. Цей не дивно, адже у ненадто вологому кліматі Поділля, потоки є маловодними, а влітку, то й поготів. Водоспади стікають тоненькими цівками і частими краплинами, дійсно, нагадуючи сльози. Хоча, трапляються й повноводні водоспади, як от Джуринський…

Каньйон Дністра – це розкрита книга із ґеології та палентології під блакитним куполом неба. Тут можна віднайти гірські породи віком від мільйона до понад півмільярда років! У їх пластах, особливо спостережливі мандрівники, можуть надибати скам’янілі рештки давно вимерлих істот: велетенських акул кархародонів меґалодонів, панцирних риб, амонітів, белемнітів, губок, плечоногів, ракоскорпіонів і безлічі інших створінь…

Попри солідну багатосотмільйонолітню викопну фауну, вражає своїм розмаїттям і сучасний живий світ Дністровського каньйону. Тут налічується понад 1000 видів рослин і, щонайменше, – 30000 видів тварин, з яких тільки комахи становлять до 25-ти тисяч видів, близько півтисячі павуків, 140 видів птахів, 40 видів риб, 30 видів ссавців, по 11 видів плазунів і земноводних, а решту складають інші членистоногі, найрізноманітніші черви та усілякі протисти. У дійсності, нікому достеменно не відомо скільки видів живих істот населяє береги і води Дністровського каньйону. Тут іще безліч загадок, які чекають своїх першовідкривачів…

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #1 Плато Карабі-Яйла (Крим). Наступна стаття – #3 Острів Хортиця (Запорізька область)

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal