#5 ХОЛОДНИЙ ЯР – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ.

1000-літній дуб Максима Залізняка - візитівка Холодного Яру. Джерело ілюстрації: http://novadoba.com.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[Черкаська область]

У Холоднім Яру століттями карбувалась історія України. Тут витає дух свободи і українства, дух незламності українського народу і дух сили правди. Тут кожен камінь і кожен предковічний дуб просякненні героїчною історією: від Трипілля і Скіфії до Гетьманщини і Холодноярської Республіки. Холодний Яр – культурна спадщина нашого народу, але спробуймо зрозуміти ці терени під поглядом природничим.

Лабіринти байраків Холодного Яру. Джерело ілюстрації: http://blog.i.ua

Порослі дубинами, байраки Холодного Яру звиваються між пагорбами, відгалужуючись сотнями видолинків. Вони розтинають на окремі пасма пласку рівнину у карколомному закруті тихоплинного Тясмину. Холодний Яр розташувався у самінькому центрі басейну ріки Тясмин, яка обтікає його довкола, утворюючи ледь не замкнений цикль… Це неймовірно, але витоки і гирло більш як півторасот-кілометрової ріки знаходяться одне від іншого на віддалі всього 25 кілометрів! Тясмин тече по колу, а Холодний Яр є найвищим підняттям усього терену (240 метрів над морем).

Мальовничі ґранітові стрімчаки ріки Тясмин. Джерело ілюстрації: http://blog.i.ua

Закрут Тясмину не є чимось унікальним, але в Україні річок з такою орографією на пальцях можна перелічити. Насправді, коловий біг Тясмину пояснити не так і складно, адже його басейн приурочений до ґрандіозного ґеологічного розколу, по якому протікає Дніпро. Увсебіч від цього розколу розбігаються і галузяться “дрібні тріщинки”, по яких до Дніпра течуть малі річки. Ці тріщинки-розколи відкривають денній поверхні, сховані глибоко під землею, ґранітні скелі, які уриваються стрімчаками у неспішні води Тясмину. Хоча, у самім Холоднім Яру масивних виходів ґранітів немає…

Діброви Холодного Яру. Джерело ілюстрації: http://www.panoramio.com

Холодний Яр – це, майже, виключно ліс. Вчені називають його реліктовим, проте, предковічних байрачних дібров тут уже не залишилося… Останнім відголоском пралісових дубин, під прихистком яких таборували козацькі полки, гайдамаки і повстанські сотні Холодноярської республіки, є хіба тисячолітній дуб Максима Залізняка. Древнє дерево здіймається верховіттям на 30 метрів увись, а засяг його могутнього стовбура складає, майже, 9 метрів. Площа, над яку затінює шатро крони дуба становить майже 700 квадратних метрів! І таким раніше був увесь ліс Холодного Яру… Сьогодні старовікових лісів тут, практично, не залишилось. За зведеннями лісництв, у Холодному Яру залишилось лише близько 11% старих лісів віком 100-150 років.

Дуб Максима Залізняка - давній відголосок зниклих пралісових дубин. Джерело ілюстрації: http://pro-vincia.com.ua

Одначе, незважаючи навіть на вторинність основного масиву лісів Холодного Яру, вони залишаються унікальним комплексом, де поєднуються елементи європейської, сибірської, бореальної та понтійської біот. Це центр перекриття ареалів різних біоґеографічних зон, що надає винятковості екосистемам Холодного Яру. Наприклад, тут є чи не єдине, поза межами Гірського Криму, місцезростання Підсніжника складчастого (Galanthus plicatus M.Bieb.). Ботаніки ламають списи у спробі пояснити як цей вид, розповсюджений у горах Кавказу і Криму, та у кількох місцях в румунській частині Добруджі і молдовської Бесарабії, потрапив у Холодний Яр. Одні науковці є прихильниками гіпотези льодовикового розповсюдження виду з польодовиковим його вимиранням на усіх територіях північного Причорномор’я. А інші вчені, вважають, що цей підсніжник був завезеним сюди людьми, де й прижився.

Єдина, поза межами Гірського Криму, популяція Підсніжника складчастого у рівнинній Україні. Джерело ілюстрації: http://haidamac.org.ua

Окрім складчастого у Холодному Яру зростає ще й Підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.). Це єдине у світі місце, де обидва види перетинаються у природі! Понад те, через Холодний Яр пролягає східна межа розповсюдження Підсніжника білосніжного. Так само, на південно-східній окраїні свого ареалу тут перебуває й Цибуля ведмежа або черемша (Allium ursinum L), яку тут називають левердою, – ще один вид, що охороняється Законом України про Червону книгу України.

Ведмежа цибуля у Холодному Ярі. Джерело ілюстрації: http://mandrivnic.livejournal.com

Зі сходу Холодного Яру засягають Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klokov et Zoz) та Проліска сибірська (Scilla siberica Haw.), у яких тут пролягають західні межі ареалів.

Квітування Проліски сибірської у Холоднім Яру. Джерело ілюстрації: http://haidamac.org.ua

У лісах Холодного Яру зростає справжній релікт дольодовикової епохи – Бруслина карликова (Euonymus nana M. Bieb.). Це гірський вид, який розповсюджений на Тибеті, в горах Монголії, Середньої Азії, Кавказу і Криму, а на рівнинах ніде не трапляється окрім Холодного Яру і Товтр в Україні, а також Сучавського плато в Румунії.

Між дубами пломеніють жовто-гарячі дібровні тюльпани. Джерело ілюстрації: http://dniprovych.livejournal.com

Загалом, біорозмаїття Холодного Яру вивчене, ще дуже слабо. Тут відомо ледь більше 400-т видів рослин, 140-ка видів птахів і 30-ти видів ссавців. Але навіть ці мізерні знання показують, що Холодний Яр є, направду, унікальним місцем, де воєдино сплелись природа й історія. Назріла нагальна потреба у збереженні цих теренів для прийдешніх поколінь – створення національного парку. Спроби заповісти Холодний Яр, надавши йому високий природоохоронний статус національного рівня, систематично ведуться ось уже більше 15-ти років. Однак, природоохоронці натрапили на шалений опір основних користувачів лісових ресурсів, які зацікавлені у подальшій експлуатації і зароблянні на продажі лісів. Проектований національний парк охоплює лише лісовий масив Холодного Яру із прогнозованою площею 9 тисяч гектарів. Насправді, така площа є дуже малою для національного парку, тому доцільнішим було б включити до проекту ріку Тясмин з її мальовничим каньйоном та розкидані у її водозборі залишки степової і лучно-степової рослинності. Така охорона має екологічно обґрунтований підхід – збереження цілого басейну з усіма екологічними коридорами, а Холодний Яр – буде ядром такого парку.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #4 Товтри. Наступна стаття – #6 Донецький кряж

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

2 Comments

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + 2 =