#6 ДОНЕЦЬКИЙ КРЯЖ – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[Донецька, Луганська, Харківська області]

Усі знають, що в Україні є дві гірські зони: Карпатські і Кримські Гори, але мало хто здогадується, що на сході нашої країни є третя гірська система – це Донецький кряж. Однак, Донецький кряж є дуже древніми горами, які доживають свого віку і безнастанно руйнуються стихіями вітру і води. І хоча Донецькі гори ніколи не вирізнялись значними висотами, але десятками мільйоноліть вони височіли над довколишніми морськими водами.

Чому Донецький кряж вважається горами, а, наприклад, Подільські Товтри – ні. Справа в тому, що гори – це є складки земної кори, які виникають у місцях зіткнення континентальних чи океанічних плит. Саме такими складками і є Донецький кряж чи то пак гори, які виникли у часі герцинського ороґенезу (горотворення – авт.). Це горотворення, в першу чергу, пов’язане із формуванням велетенського надматерика Пангеї внаслідок зіткнення Ґондвани і Лавразії, яке розпочалось приблизно 450 мільйоноліть тому.

У наприкінці силурійськуого та початку девонського періодів (480-420 мільйоноліть тому), південний і північний материки Землі – Ґондвану і Лавразію, відповідно, розділяв прадавній океан Палеотетіс. Однак, у цей час, з півдня на північ, розпочався рух Ґондвани, яка зіткнулась із Лавразією, утворивши до кінця карбонового періоду (300-280 мільйоноліть тому) надматерик Панґею. Разом із його утворенням відбулось замикання океану Палеотетісу суходолом і його зникнення, а натомість у екваторіальній частині Пангеї виник новий океан – Тетіс.

Зіткнення Ґондвани із Лавразією призвело до виникнення трансконтинентального гірського масиву – Центральнопангейських Гір, які простягались із заходу на схід впоперек Пангеї. Ґеологи вважають, що ці гори, своїми розмірами, не поступались сучасним Гімалаям, а можливо, були навіть вищими. Сьогодні залишками цієї ґрандіозної гірської країни є Апалацькі гори у Північній Америці, Шотландське узгір’я на Британських островах і Малий Атлас у Північній Африці. Найсхіднішою окраїною Центральнопангейських Гір був саме Донецький кряж.

Упродовж своєї 300-мільйонолітньої ґеологічної історії Донецький кряж виступав то морським дном, то островом, то частиною материка, оскільки Скіфська плита знаходилась у, так званій, рухомій зоні, де відбувалось занурення океанічної плити Палеотетісу під материкову плиту Лавразії-Пангеї. Таке занурення спричинило утворення прогину, у якому впродовж девону-карбону (420-300 мільйоноліть тому) накопичувались осадові породи. Під натиском Ґондвани прогин кількасот разів то підіймався над морем, то опускався під воду, в наслідок чого утворились потужні відклади осадових порід перешаровані кам’яним вугіллям – антрацитом.

Слід зауважити, що у девоні-карбоні, територія сучасної України лежала на екваторі, який пролягав по долині сучасного Південного Бугу. Тож увесь материковий суходіл та морські острови були вкриті густими дощовими тропічними лісами із деревовидних папоротей, лепідодендронів та сиґілярій. Вздовж берегових ліній тяглись непрохідні болотисті каламітові ліси, які були древніми аналогами манґрових екосистем. Повноводні, від щоденних зливових дощів, ріки несли у мілке море, де згодом постане Донецький кряж, з материка і довколишніх островів повалені дерева та глини, утворюючи перешарування кам’яного вугілля.

Виникнення самого Донецького кряжу розпочалось наприкінці карбонового періоду – 300-280 мільйоноліть тому, коли активно підіймались Центральнопангейські гори. Прогин, у якому накопичувались багатокілометрові товщі осадових порід, різко зминається, утворюючи складки – синкліналі й антикліналі, і підіймається над водою. Мілке море розпадається на низку лагун, зокрема Бахмутівський та Кальміусько-Торезький басейни. Воно швидко висихає і тут відкладаються потужні товщі кам’яних солей і гіпсів. Донецький кряж повільно підіймався впродовж пермського і початку тріасового періодів (280-230 мільйоноліть тому) – це були невисокі гори з висотами в межах тисячу-півтори метрів над морем.

До кінця тріасу, Центральнопангейські Гори перестають рости й розпочинається їх повільна руйнація, у тому числі і Донецького кряжу. Потужної руйнації ця гірська система зазнала на початку крейдового періоду – близько 100-та мільйоноліть тому, коли Пангея розкололась на шматки і осколки Центральнопангейських Гір опинились на різних материках і континентах, розділених морями і океанами… У цей час Донецький кряж частково занурюється під воду і його руйнація прискорюється.

Сучасний підйом Донецького кряжу над морем, рівно, як і українського кристалічного щита й усієї Східноєвропейської плити, спричинений альпійським горотворенням внаслідок зіткнення Індії з Азією і Африки з Європою. Однак, тепер ця гірська система мертва і продовжує активно руйнуватись і природними стихіями і людиною, перетворившись на посічений ріками і байраками останець – кряж.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #5 Холодний Яр. Наступна стаття – #7 Дружківський скам’янілий ліс

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal