РЕЛІКТИ ҐОРҐАН

Краєвид заповідника "Ґорґани". Джерело: Руслан Жирак
Краєвид заповідника "Ґорґани". Джерело: Руслан Жирак

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Карпати. Це слово у нас асоціюється із благодатним краєм на заході Галичини. Захмарні вершини, безкраї вітри полонин, стрімкі потоки-ріки і смерековий розмай. Усе це разом утворює предковічну і непорушну ідилію. Але так було не завжди… Карпати були іншими – такими, якими ми їх не знаємо.

г. Довбушанка (1754 м над морем). Джерело: Руслан Жирак
г. Довбушанка (1754 м над морем). Джерело: Руслан Жирак

Подорож назад у часі лише на 3 мільйони років, вражає тим, як змінилось обличчя наших Карпат. Густо заселені нині людьми долини Прикарпаття, занурюючись у минуле, зміняться на густі діброви з першими поселеннями трипільців. Тоді дубові ліси, під натиском східних степів, відступлять до Карпат, а потім знову повернуться і “йтимуть” на схід – на Поділля. З гір їх витіснятимуть букові ліси, яких у свою чергу, заміщатимуть смерекові… Це час мамонтів – 13 тисяч років від наших днів – кінець останнього льодовикового періоду. Далі у минуле, від цього моменту, ми побачимо могутні льодовики, що сповзають з вершин Карпат, забираючи із собою цілі скелі та хребти. Потім вони ще кілька разів відступатимуть і наступатимуть, аж поки ми не досягнемо часової відмітки 2,8 мільйони років від нашого часу – людей у Європі ще не було.

Карпати у пізньому пліоцені – 2,8 млн. років тому – це місце, яке цілковито відрізняється від нині відомих нам гір. Вони на кілька десятків метрів вищі! Тут немає жодної смереки (Picea abies (Linnaeus) Karsten), зате її місце займають світлі ліси з Модрини європейської (Larix decidua Miller), а нижче вона поступається Сосні звичайній (Pinus sylvestris Linnaeus 1753). Буковий пояс складений не Буком лісовим (Fagus sylvatica Linnaeus), як нині, а східним! Бук східний (Fagus orientalis Lipsky.) – теплолюбний вид, який до тепер, на території України, зберігся лише у Криму… Закарпатську низовину вкривали вічнозелені ліси де росли лаври, фіґи, фісташки, горіхи, кипариси та інші середземноморські дерева й чагарники, а на схилах гір густі діброви. Цікаво, що альпійських лук, у їх нинішньому розумінні, тоді не було, адже альпійська рослинність – це представники північної тундри, які потрапили на високогір’я Карпат у льодовиковий час. Натомість вершини гір, де клімат завжди був суворий, вкривали могутні ліси із Сосни кедрової (Pinus cembra Linnaeus)…

Пройшли мільйоноліття, природа кардинально змінилась і від тих древніх екосистем не залишилось і сліду. Проте, ні. Дещо таки залишились, і те дещо, направду, варте уваги. Аби побачити ліси, які вкривали первісні Карпати нам потрібно податись у мандрівку уже не в часі, а у просторі. Наша друга подорож буде у самісіньке серце сучасних Карпат – Ґорґани. Це величезний і найсхідніший гірський масив Українських Карпат, який простягся на 70 кілометрів з півночі на південь та на 40 кілометрів зі сходу на захід.

Кедровий ліс. Джерело: http:/www.biolib.cz
Кедровий ліс. Джерело: http:/www.biolib.cz

Ґорґанські хребти, мабуть, найбільше схожі на Карпати третинного періоду – у них немає альпійських лук, а замість них тисячі гектарів розсипів ямненських пісковиків. Тільки в одному заповіднику “Ґорґани” їх площа складає 604,8 га, що становить 11,3% від його площі. Але найважливіше те, що лише тут збереглись реліктові ліси європейської кедрової сосни. В Українських Карпатах її ліси займають 6313,5 га – це лише 0,4% від усіх лісів наших гір! Вони простягаються по верховинах Ґорґан від Ґрофи на півночі до Довбушанки на півдні, проте, найбільше їх удолині потоку Ситного – між Довбушанкою і Полєнською. Далі на південь кедрівники не утворюються, а зростають поодинокими групами на Свидівці та Чорногорі. Ще рідкіснішою Сосна кедрова європейська є у Румунських Карпатах. У Татрах – між Польщею та Словаччиною – її ліси є не чисельними, вони розповсюджені смугою від 40-а до 300-т метрів між верхньою межею смерекових лісів і субальпійського криволісся із Сосни гірської (Pinus mugo Turra). Але найбільші кедрівники збереглись у Швейцарських Альпах. Тут вони утворюють суцільний лісовий пояс в діапазоні висот 1450-2400 м над морем.

Розповсюдження Сосни кедрової європейської. Джерело: http://www.bioversityinternational.org
Розповсюдження Сосни кедрової європейської. Джерело: http://www.bioversityinternational.org

У Ґорґанах Сосна кедрова європейська не утворює чистих лісів, а лише змішані смерекові кедрівники. Найбільшою є площа лісів де кедрова сосна складає лише 40%, наприклад, у заповіднику “Ґорґани” такі ліси займають 80 га, а 50%-ове співвідношення зі смерекою виявлено лише на 40-а гектарах. Загальна ж площа кедрівників у заповіднику складає 539 га. Іншим найбільшим її місцезростанням є верхів’я ріки Лімниці поблизу Осмолоди – хребет Ґрофа-Попадя, тут ліси Сосни кедрової становлять 800 га на висотах від 1000 до 1700 м над морем, часом утворюючи, практично, чисті кедрівники.

Сосна кедрова європейська. Джерело: http://zn9p3a.bay.livefilestore.com
Сосна кедрова європейська. Джерело: http://zn9p3a.bay.livefilestore.com

Сосна кедрова європейська – це велике і могутнє дерево, яке у віці 300-500 років може досягати 25-30 м у висоту і товщиною стовбура до 1,5 м. На відстані, її легко відрізнити від смереки, оскільки вона має густу розлогу крону яйцевидної форми, яка з віком стає циліндричною. У поодиноких сосен або якщо вони ростуть невеликими групами гілля на стовбурах розпочинається від поверхні ґрунту і рівномірно вкриває увесь стовбур. В той же час, у густих лісах, де значно домішується смерека, крона кедрової сосни розпочинається високо, підносячись над наметом лісу.

Шишки кедрової сосни. Джерело: http://www.szyszki.com.pl
Шишки кедрової сосни. Джерело: http://www.szyszki.com.pl

Сосна кедрова європейська відрізняється від сосни звичайної та гірської не лише габітусом – загальним зовнішнім виглядом, а й хвоєю, й чоловічими і жіночими стробілами – шишками. Якщо у сосни звичайної у пучку дві короткі, товсті й жорсткі хвоїни, то у кедрової їх – по 5. Хвоя довга – до 8 см, відносно м’яка і тонка, темно-зеленого, а іноді синюватого забарвлень. Шишки великі, яйцевидні із восковим нальотом синюватого або пурпурового кольорів. Під кожною лускою є два глибокі гнізда, у яких розташовано по насінині. Кожна насінина – 12-15 мм завдовжки – має тверду шкаралупу, у зв’язку з чим плоди кедрової сосни отримали назву “кедрові горішки”. Хоча, насправді вони до кедра не мають жодного стосунку, а його насіння схоже на ялицеве чи модринове – зернівка із крилом.

Кедрівники мають дуже просту структуру. У чистих лісах Сосни кедрової європейської існує лише два яруси – крон і чагарничків. Зрозуміло, що крони утворює сосна, а чагарнички, висотою до 0,5 м, – чорниця та брусниця. Інші рослини тут не зростають. Схожа структура і у змішаних смереково-кедрових та кедрово-смерекових лісах, от лише тут додається трав’янистий ярус із Папороті австрійської (Dryopteris dilatata (Hoffm.) A. Gray), й Блехнуму колосистого (Blechnum spicant (L.) Roth), а також ярус мохів. У лісах, на межі із субальпійським криволіссям, з’являється другий ярус із сосни гірської заввишки 2-2,5 м, проте, який з ростом лісу, гине. Ростуть кедрові ліси дуже повільно, оскільки сосна поселяється на розсипах пісковиків та скелях – в умовах непридатних для її основного конкурента – швидкорослої смереки. Загалом, найбільші кедрівники зростають на західних і північно-західних схилах Ґорґан, які відкриті теплим і вологим західним вітрам, а на південних схилах гір, де сонце у спеку розігріває кам’яні осипища до 40-50°С, можна побачити лише поодинокі дерева.

У лютому 2006 року, Карпатами пройшлись сильні снігопади, коли випало близько 120-130 см снігу. Зразу ж за ними усе скували 30-градусні морози. Сніг промерз і залишився розсипчастим, у зв’язку з чим у березні розпочалось масове сходження лавин. Мандруючи Ґорґанами у квітні, мені довелось спостерігати наслідки недавніх лавин – повалений ліс впереміш із величезними уламками скель, брудом і льодом у кількох місцях перегородив невеличкий потічок Котелець біля підніжжя Ґрофи. Зрівняні із землею ліси і голі схили справляли гнітюче враження, та яким був мій подив, коли я побачив посеред цього хаосу живі-живісінькі кедри, що мирно здіймались у небо. Стихія цілковито знищила смереку, бука і березу, але зовсім не зачепила кедрову сосну. Уже пізніше я дізнався, що ці могутні дерева мають потужну кореневу систему, яка проникає на 10-15 м у глибину майже монолітних скель, саме тому їм не страшні ані снігові лавини, ані ураганні вітри. Ліси, на долю яких випало кілька льодовикових епох, жорсткий наступ конкурентів, які зазнали втрат, – вижили, знайшовши свій пристанок у Ґорґанах.

admin Written by:

12 Comments

  1. Вересень 18, 2009
    Reply

    Надзвичайно цікаво!

    І, звісно, дуже хочеться там побувати. Хоча мій інтерес – птахи, там досить звичайними мають бути деякі види, які в рівнинній Україні не зустрічаються.

  2. Вересень 18, 2009
    Reply

    У кедровому лісі дуже незвичайно, хоча б з тієї причини, що у Карпатах та на Прикарпатті немає природних соснових лісів. Правда, дістатися тих глухих місць складно, для цього потрібне туритичне спорядження і кілька ночей у наметі.

  3. євген новосад
    Лютий 18, 2010
    Reply

    цікаво, пізнавально. не зовсім згоден з автором стосовно суперстійкості кедрової сосни до лавин, сам та й не я один не раз бачив результат дії лавин, наприклад в урочищі Кедруватий, що примикає до Бребенескула. були там наші кедрики ламані-переламані, і шансів на порятунок у них не було жодних. скоріше погоджусь на те, що кедрова сосна може зберегтись від лавин у верхній межі зростання і за двох умов, а саме: лавина не є потужною, лавина складається тільки із снігу і не несе із собою дерев та каміння. автору- подяка.

  4. Лютий 21, 2010
    Reply

    Пане Євгене, Ви маєте цілковиту рацію, адже усе залежить від розмірів і потужності лавини, адже при великих лавинах жодне дерево не вистоїть. Хоча, описаний у статті випадок я спостерігав у долині р. Котилець біля підніжжя Ґрофи в ок. с. Осмолода.

  5. Василь
    Лютий 26, 2010
    Reply

    Захоплююче! Цікаві дані… Карпатська європейська кедрова сосна. Зустрічав неодноразово. А саме у заповіднику “Ґорґани”. Чомусь і не задумувався , що це щось особливе…. Дяка небайдужим шанувальникам красивого світу природи…

  6. Лютий 26, 2010
    Reply

    Пане Василю, усе що нас оточує має свої особливості, а щоб їх побачити потібно уважно придивитись… Час відкривати світ!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 + 5 =