ТУРИСТИЧНА “МЕККА” ЗАКАРПАТТЯ

Вікторія ГУБКО

Карпатський біосферний заповідник (далі КБЗ – ред.) належить до найбільших за площею та найцікавіших у туристичному сенсі об’єктів природно-заповідного фонду України. Це зумовлено як наявністю на його території значної кількості природних атракцій, так і неосяжним пластом місцевої культурної та історичної спадщин. Цінність його екосистем визнана на міжнародному рівні, і з 1993-го року заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Територіальна структура та широкий діапазон висот (від 180 до 2061 м. н.р.) дозволяє репрезентувати практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат.

Кожен з масивів, що входять до складу КБЗ, вирізняється своїми характерними, неповторними природними об’єктами. Візитною карткою Чорногірського масиву є найвища вершина України – гора Говерла, яка піднімається над рівнем моря на 2061 м. Ця вершина є культовою для мешканців України, своєрідна “українська Фудзіяма”, що приваблює тисячі туристів. Поряд височать інші карпатські “двотисячники”: Петрос, Ребра, Бребенескул та інші. Рельєф високогiр’я Чорногірського хребта носить слiди давнього зледенiння з характерними льодовиковими формами – мальовничими карами та троґовими долинами. Гірські схили вкриті непрохідними віковічними пралісами, де виразно домінують хвойні ліси.

Навпроти Чорногори у південному напрямку знаходяться Рахiвські гори – вiдроги Марамороського кристалiчного масиву. Тут розміщується однойменна заповідна ділянка, яку вінчає гора Пiп–Iван Марамороський, висотою 1940 м н.р.м. Ґеологічна будова зумовлює унікальність рельєфу цієї території, якій властиві глибокі мiжгiрнi долини, льодовикові цирки, численні скелясті гребені та вершини. Такий класичний альпійський рельєф більше ніде не представлений на території Українських Карпат. Недаремно цей не типовий куточок Українських Карпат називають Гуцульськими Альпами.

Найвищу частину Свидовця з вершинами Близниці охоплює Свидовецький заповідний масив. Поряд з високогірними ділянками, де велетенські прямовисні скелі нависають над льодовиковими цирками і карами, на цій території представлені значні масиви пралісів, що характеризуються великою різноманітністю флори і фауни. За рейтинґом популярності в Українських Карпатах, у туристичних колах, цей район поступається тільки Чорногорі. Окраса Свидовця – леґендарні Близниці з едельвейсами. Вони ваблять сюди тисячі туристів щороку.

У пiвденних вiдрогах Свидовецького хребта знаходиться Кузійсько-Свидовецький заповідний масив. Особливою мальовничістю вирізняється одна з його ділянок – урочище “Кузій”, оточена звідусіль стрімкими горами з пануючими вершинами Кимпа (1091 м н.р.м.) i Полянський (1094 м н.р.м.). Вкриті віковими пралісами гірські схили, серед яких переважають дубові та букові ліси, розрізані стрімкою скелястою грядою юрських вапнякiв. Тут на окремих скельних виходах збереглися осередки тиса ягiдного – реліктової рослини, що дійшла до нас з прадавніх епох.
Серед усіх заповідних ділянок особливо виділяється Угольсько-Широколужанський масив – найбільший осередок букових пралісів у Європі, які входять до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як частина міжнародного об’єкту “Букові праліси Карпат та давні ліси Німеччини”. Тут також представленi найрiзноманiтнiші підземні карстовi об’єкти: печери, ґроти, шахти, колодязі тощо. Тільки на територiї заповідного масиву їх налiчується понад тридцять. Серед них і найбiльша печера Українських Карпат – “Дружба”, сумарна довжина ходiв якої складає близько одного кiлометра. У печерi “Молочний камiнь” знайдена пiзньо-палеолiтична стоянка стародавньої людини, яка має величезне наукове значення. Серед надземних вапнякових утворів виділяється унiкальний природний мiст, вiдомий пiд назвою Кам’яного, або Карстового.

Серед Хустсько-Солотвинської долини, на стародавнiй терасi річки Тиси, знаходиться одна з перлин Закарпаття – знаменита “Долина нарцисів”. Ця невеличка дiлянка в заплавi рiчки Хустець є унiкальним ботанiчним об’єктом, в якому охороняється останній в Європi рiвнинний осередок нарцису вузьколистого (згідно європейських класифікацій, нарцис вузьколистий не визнається окремим видом, а є лише формою балкансько-карпатського виду – нарцису поетичного – ред.), яка існує тут з пiсляльодовикового перiоду i має релiктовий характер, збереглася тільки у цьому місці.

Вулканічні Карпати представлені у Карпатському біосферному заповіднику двома невеликими за площею заказниками “Чорна гора” та “Юлівська гора”, які отримали свою назву від однойменних вершин Гутинського хребта.

Дістатися до природний атракцій згаданих масивів можна користуючись мережею екомаршрутів КБЗ. Всього їх 18, із загальною протяжністю понад 200 км. Для покращення якості надання туристично-рекреаційних послуг Карпатським біосферним заповідником було створено низку туристично-інформаційних центрів. У 1997-му році Карпатський біосферний заповідник відкрив перший такий центр в місті Рахів — “Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах”. Наступний еколого-освітній центр було відкрито в місті Хуст — “Музей нарцису”, а в селищі Ділове — “Центр Європи”. Гордістю заповідника став, символічно відкритий у День працівника природно-заповідного фонду, в 2011-му році, інформаційно-туристичний центр у підніжжі Говерли – “Високогір’я Карпат”. А зовсім недавно запрацювали ще два туристично-інформаційні центри: “Карпатська форель” в урочищі Ліщинка смт. Ділове та “Кервелів” поблизу садиби Кевелівського ПНДВ (абревіатура: природоохоронне науково-дослідне відділення – ред.) у смт. Ясіня.

Карпатський біосферний заповідник успішно завершує літній туристичний сезон та запрошує кожного з вас насолодитися неповторними краєвидами Закарпатської Гуцульщини!