ДОЛИНА НАРЦИСІВ

"Долина нарцисів". Джерело ілюстрації: http://igormelika.com.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

Ось-ось, поблизу маленького закарпатського містечка Хуст, розпочнеться одна із найефемерніших і найдивовижніших природних атракцій, в Україні, – квітування нарцисів. Безперечно, чи не кожен бодай раз та й чув про “Долину нарцисів”. ЇЇ навіть внесено до переліку “7 природних чудес України”. Десятки і десятки тисяч туристів щорічно, всього лише впродовж двох травневих тижнів, приїжджають помилуватися небаченою природною дивовижею… Одначе, що ж собою являють ці неймовірні квіти, які ваблять тисячі людей?

Квітування Нарциса поетичного (Narcissus poeticus L.) на Закарпатті. Джерело ілюстрації: http://igormelika.com.ua

Нарцис… Мабуть, віддаючи данину своєму часу – епосі Відродження – знаний шведський натураліст Карл Лінней, у 1753 році, назвав ці квіти на честь однойменного давньогрецького міфічного героя Нарциса, який вабив до себе закоханих у нього німф… Зрештою, Лінней дав рослині дуже витончену мистецьку назву – Нарцис поетичний (Narcissus poeticus L.)… Одначе, чомусь українські ботаніки, як завше, вигадавши свого ровера, називають його Нарцисом вузьколистим (Narcissus angustifolius Curt.). У європейській ботанічній традиції Нарцис вузьколистий є лише підвидом Нарциса поетичного, а декотрі ботаніки вважають його не більше, ніж формою, і аж ніяк не окремим видом. Така ситуація, в українській ботаніці, непоодинока і стосується, наприклад, Півників угорських (Iris hungarica Waldst. & Kit.) – підвиду Півників безлисткових (Iris aphylla Hegi), Сон-трави чорніючої (Pulsatilla nigricans auct. non Stöerck) – підвиду Сон-трави польової (Pulsatilla pratensis (L.) Mill.), Рододендрону східнокарпатського (Rhododendron kotschyi Simonk.) – підвиду Рододендрону миртолистого (Rhododendron myrtifolium Schott & Kotschy) та багатьох інших рослин, які у нас чомусь вважаються самостійними видами, а всіх інших країнах лише підвидами… Та залишімо систематичні розбіжності й бродіння на совісті ботаніків й повернімось у “Долину нарцисів”.

Панорама "Долини нарцисів". Джерело ілюстрації: http://www.panoramio.com

Назва “Долина нарцисів” закріпилась за болотистою місциною в околицях Хуста, наприкінці 70-х років ХХ століття, з легкої руки знаного ужгородського ботаніка, професора Василя Комендаря, завдяки якому одне із семи нинішніх чудес природи було збережене до наших часів. Справа в тому, що у часи радянської окупації, довколишні землі належали колгоспу села з цікавою мадярською назвою Кіреші. Місцеві комуністичні діячі вирішили розширити орні землі колгоспу за рахунок осушення і використання заплав річки Хустець, де й знаходиться славнозвісна долина. Коли розпочались меліоративні роботи, звістка про це дійшла до Ужгорода, й негаючи ні хвилини, професор Василь Комендар виїхав на місце подій, де практично собою й зупиняв трактори, що почали переорювати безцінну долину! Мародерсько-загарбницьку навалу було зупинено, однак, він поплатився за перечення тоталітарній владі своїм партійним квитком, що у ті далекі і смутні часи було рівноцінним втратою прав, роботи, кар’єри і всього чим людина жила… Це, звичайно, хоча, й надламало, але аж ніяк не зупинило професора Василя Комендаря і він таки домігся заповідного статусу для “Долини нарцисів”, яка восени 1979 року була передана Карпатському Заповіднику (тепер Карпатський Біосферний Заповідник).

Пік цвітіння Нарциса поетичного у "Долині нарцисів" припадає на кінець першої - другу декади травня. Джерело ілюстрації: http://igormelika.com.ua

У “Долині нарцисів” дивує одне – висота (180 м над морем) і клімат (середньорічна температура +8,5°С та 850 мм річних опадів), за яких природно Нарцис поетичний ніде більше в Європі не зростає. Його домівка – це гори, причому, полонинські верховини понад верхньою межею лісів, аж до альпійських лук. У проміжку висот 1000-1500 метрів над морем, він, часом, утворює суцільні нарцисові поля, такі ж як і біля Хуста. Нарцис поетичний розповсюджений великою дугою від Південних Альп, через Балкани аж до Східних Карпат. Він зростає у Словенії, Албанії, Сербії, Румунії і в Україні. Щоправда у нас він відомий лише на Закарпатті, причому, зростає як високо у горах – на Свидівці й Мармаросах, так на рівнинах – у долині Тиси. Але, на рівнинах Закарпаття, Хуст не є єдиним місцем, де трапляється Нарцис поетичний, “його мініатюрні долини” відомі з околиць селища Буштин (Тячівський район) та села Залужжя (Мукачівський район). Цікаво, що до середини ХХ століття, на Закарпатті налічувалось 13 рівнинних популяцій, а до нині збереглись лише три…

Яким же чином високогірний Нарцис поетичний втрапив на рівнину і чому? Думки вчених розійшлись з цього питання – існує дві кардинально протилежні гіпотези: природна і штучна. Домінуючою, на нині, є природна, так звана, гляціарна або ж льодовикова гіпотеза. Відповідно до її візій, Нарцис поетичний розповсюдився по південно-східній Європі у льодовиковий період, дійшовши до Східних Карпат, де шлях до подальшої експансії йому перекрили льодовики Головного вододільного хребта. Саме тому нині нарциси зростають на Свидівці і Мармаросах, але не трапляються на сусідній Чорногорі чи у Ґорґанах. Ці події відбувались десь у між 100-м і 10-м тисячоліттями назад від нині. На той час, – в умовах холодного клімату, – Нарцис зростав на рівнинах басейну середньої течії Дунаю. Коли, понад 10 тисяч років тому, почалось глобальне потепління і льодовики розтанули, Нарцис поетичний, відступив високо у гори, де клімат й досі той самий, що й у льодовикову епоху… Проте, незрозуміло чому, він залишився на закарпатських рівнинах вздовж заплав Тиси, де панує теплий клімат…

Щорічно, понад 30 тисяч туристів відвідує "Долину нарцисів"... Джерело ілюстрації: http://igormelika.com.ua

На противагу гляціарній, штучна гіпотеза пропонує альтернативне пояснення – засадження “Долини нарцисів” людиною… Скоріше всього, Нарцис поетичний був принесений із гір у якості декоративної рослини, а потім став “утікачем” із садів місцевих жителів, котрі, до слова, культивують його й досі. На користь цього може свідчити досвід культивування цієї рослини по другу сторону Атлантики – в Америці. У Північну Америку Нарцис поетичний був завезений на початку XVIII, де вирощувався у садах. Одначе, він швидко поширився у дикій природі, утворивши суцільні квітучі поля по усій східній частині материка: від Квебеку й Онтаріо у Канаді до Джорджії та Луїзіани у США… Іншим, хоча й слабшим, арґументом на користь штучного походження “Долини нарцисів” є місцеві перекази про середньовічні епідемії “чорної смерті” – чуми, в околицях Хуста. Померлих ховали у братських могилах, на яких висаджували принесені із гір Нарциси… Тут безпосередньо вказується на людський фактор, що призвів до появи “Долини нарцисів”. Так чи інакше, але за кілька століть Нарцис поетичний, здичавів, розмножився і утворив сучасні рівнинні популяції.

Сьогодні тисячі туристів мають змогу відвідати “Долину нарцисів” з першої по другу декаду травня, коли триває масове квітування. Українські туристичні аґенції усіх ґатунків та штибів навперебій пропонують туристам возз’єднатися із природою і насолодитись відвідинами цього природного чуда. Але слід пам’ятати, що приїжджаючи у “Долину нарцисів”, Ви у першу чергу приїжджаєте у заповідник, де необхідно дотримуватись правил охорони природи. Не зривайте квітів, не витоптуйте їх і не намагайтесь сфотографуватись посеред їх поля. Адже нині зірвавши одну квіточку, Ви можете поставити під загрозу це неймовірне диво природи, і не тому, що Ви вчинили злочин (до слова, який карається законом і немалим штрафом), а тому, що бажаючих зірвати квіточку більше, ніж самих квітів… Збережімо одне із семи природних чудес України для наших дітей та онуків.

admin Written by:

6 Comments

  1. Квітень 26, 2011
    Reply

    А хіба на Свидовці і Мармаросах не було льодовиків ?

  2. Квітень 26, 2011
    Reply

    Безперечно, що були, Пане Magnovskyi! Тільки от їх основна маса сходила у долину сучасної Тиси, сполучаючись із Чорногірським льодовиком – вони утворювали суцільний льодовиковий щит. А на південних схилах хребтів Свидівеця і Мармаросів льодовики мали дуже малу потужність і розтопились першими, то ж нарцис заселив їх, а далі просунутись просто не мав змоги. Приблизно такий порядок мали події кінця льодовикового періоду…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

55 + = 62