ЕНТОМОЛОГІЧНІ ЗАМАЛЬОВКИ З ГАЛИЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПАРКУ. Частина І

Галицький національний парк. Степовий локалітет "Камінь". Ентомолог за роботою. Джерело: Руслан Жирак
Галицький національний парк. Степовий локалітет "Камінь". Ентомолог за роботою. Джерело: Руслан Жирак

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Комахи. Вони всюдисущі і вражають своїм різноманіттям. З усього безмежжя живих організмів, які населяють Галицький національний парк, комахи є найбільш чисельною групою біоти, як за кількістю видів, так й особин. Ми так звикли до них, що напевно важко уявити собі луки без метеликів і бджіл, ліси без жуків і мурах, болота без бабок і водомірок, а степи без численних коників і джмелів… Одні із них, як от комарі та мухи, нам дошкуляють, а інші, на кшталт, метеликів причаровують, чи до прикладу, бджоли і мурахи вражають своєю “працьовитістю”.

Галицький національний парк. Долина річки Горожанка. Джерело: Василь Маланюк
Галицький національний парк. Долина річки Горожанка. Джерело: Василь Маланюк

“Комашиний світ” національного парку далеко необмежений згаданими групами. І хоча їх інвентаризація знаходиться лише на початковій стадії, але уже нині відомо близько тисячі видів. За приблизними оцінками фахівців, на території Парку слід очікувати не менше 12-15 тисяч видів комах. Згідно попередніх даних і прогнозів ентомологів, лише одних метеликів – денних й нічних разом, буде виявлено близько 700-800 видів, а жуків – 1500-2000 видів! Такі оцінки ґрунтуються на вивченні ентомофаун суміжних територій. Наприклад, для міста Івано-Франківська, яке знаходиться всього в 20 кілометрах південніше від Парку, відомо близько 800 видів лише одних жуків…

Галицький природний національний парк, з-поміж усіх природо-заповідних територій, займає унікальне положення, адже саме на його терені охороняються природні екосистеми одночасно і Передкарпаття, і Поділля. Ентомофауни подільських степів та передкарпатських лісів практично не перекриваються, а утворюють два великі відмежовані один від іншого комплекси, яким притаманні свої неповторні набори видів.

 

Комахи лісів.

 

Турун шкіряник-лісовий (Carabus coriaceus Linnaeus, 1758). Джерело: http://www.biolib.cz
Турун шкіряник-лісовий (Carabus coriaceus Linnaeus, 1758). Джерело: http://www.biolib.cz

У лісах передкарпатської частини Галицького НПП можна натрапити на найбільшого нелітаючого жука наших теренів – Туруна шкіряника-лісового (Carabus coriaceus Linnaeus, 1758). Це великий жук, чорного, майже, вугільного забарвлення, який іноді досягає 4,5 см у довжину. У день він ховається під колодами повалених дерев і в опалому листі, а вночі виходить на полювання. Турун шкіряник лісовий є хижаком, він відшукує різноманітних слимаків та червів, якими й живиться, не гребує також й дрібнішими за нього комахами.

Турун заплутаний (Carabus intricatus Linnaeus, 1761). Джерело: http://www.biolib.cz
Турун заплутаний (Carabus intricatus Linnaeus, 1761). Джерело: http://www.biolib.cz

Окрім нього, у лісах Галицького національного парку поширені й інші великі туруни. Наприклад, одним із найбільш чисельних є Турун заплутаний (Carabus intricatus Linnaeus, 1761), який може досягати 65-80 особин на 1 гектар! Жоден із великих Турунів у Парку немає такої високої чисельності. Він привертає увагу не тільки кількістю, а й розмірами – 3-3,5 см та яскраво-синім забарвленням з металічним блиском. Його тверді надкрила вкриті складним візерунком з найрізноманітніших поздовжніх реберець, горбиків і ямок, у зв’язку із чим Карл Лінней назвав його “заплутаним”.

Загалом у Галицькому національному парку обліковано більше десяти видів роду Турун (Carabus Linnaeus, 1758), більшість з яких знаходяться на межі своїх ареалів, наприклад, східна межа ареалів притаманна для Туруна заплутаного, Туруна Ліннея (Carabus linnaei Panzer, 1810), Туруна мінливого (Carabus variolosus Fabricius, 1787), а західна – для Туруна чудового (Carabus excellens Fabricius, 1798) й Туруна шершавого (Carabus scabriusculus Olivier, 1795).

Поруч із Турунами, у лісах правобережжя Дністра, проживає ціла низка цікавих видів жуків. До таких належать, наприклад, декотрі види Жуків-вусачів (Cerambycidae Latreille, 1802). Зокрема, найбільшої уваги заслуговує Лептура-коримбія червона (Corymbia rubra (Linnaeus, 1758) – це невеликий жук, довжиною тіла всього 1-2 см. Проте, він є типовим для Карпат, а у передгір’ях є дуже рідкісним. У Галицькому національному парку цей вид оселився у посадках смереки європейської (Picea abies (Linnaeus) Karsten), вік яких лише 30-40 років. За цей нетривалий час Лептура-коримбія червона проникла із передгірних височин на Прикарпатські рівнини й заселила дуже ізольовані місцезростання смереки.

Вусачик-підонія жовта (Pidonia lurida (Fabricius, 1792) форми (зліва на право): ganglbaueri, notaticollis, suturalis. Джерело: http://www.biolib.cz
Вусачик-підонія жовта (Pidonia lurida (Fabricius, 1792) форми (зліва на право): ganglbaueri, notaticollis, suturalis. Джерело: http://www.biolib.cz

Цікавим видом є Вусачик-підонія жовта (Pidonia lurida (Fabricius, 1792) – центрально-західноєвропейськй вид, який відзначається дуже високою мінливістю забарвлення. Через Галицький національний парк проходить східна межа його ареалу, і тут він є дуже рідкісним. Вусачик-підонія жовта завбільшки лише 9-13 мм. У Карпатах він заселяє смереку, а у передгір’ях – бук, – це один із не багатьох видів, личинка якого поселяється і у хвойних, і у листяних деревах!

Хрущ травневий (Melolontha melolontha (Linnaeus, 1758). Джерело: http://www.biolib.cz
Хрущ травневий (Melolontha melolontha (Linnaeus, 1758). Джерело: http://www.biolib.cz

Мабуть, найчисельнішим з усіх жуків Галицького національного парку є Хрущ травневий (Melolontha melolontha (Linnaeus, 1758). Щорічно, на початку червня, небачені полчища цих жуків літають над лісами і степами, об’їдаючи листя дубів. Середня їх чисельність може сягати 150-200 жуків на метр кубічний крони дерева, іноді й більше!

Мураха лісова руда (Formica rufa Linnaeus, 1758). Джерело: http://www.de.wikipedia.org
Мураха лісова руда (Formica rufa Linnaeus, 1758). Джерело: http://www.de.wikipedia.org

З усіх лісових комах відзначаються мурахи, особливо Мураха руда лісова (Formica rufa Linnaeus, 1758), яка утворює величезні сім’ї чисельністю до 500-800 тисяч особин! Сім’ї об’єднуються у колонії, які являють 3-5 сполучених між собою мурашників, а найстарші оселища можуть налічувати до двох десятків мурашників! В загальному ж біомаса мурашок на гектар лісу складає понад 1,5 тони. Самки засновниці мурашників, або як їх ще називають, королеви, живуть від 10 до 20 років, увесь цей час відкладаючи яйця. Мураха руда лісова занесена до Червоних списків багатьох країн Євросоюзу, наприклад, Німеччини (ІІ категорія), а також Міжнародного союзу охорони природи (IUCN), як близький до видів, котрим загрожує небезпека.

Метелик-ведмедиця чотириплямиста або Ведмедиця Гера (Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761)Джерело: http://www.biolib.cz
Метелик-ведмедиця чотириплямиста або Ведмедиця Гера (Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761)Джерело: http://www.biolib.cz

У серпні на території Галицького національного парку трапляються великі скупчення Метелика-ведмедиці чотириплямистої (Euplagia quadripunctaria (Poda, 1761), яку Карл Лінней назвав Ведмедицею Герою. Цей вид занесений до Червоної книги України (ІІІ категорія). Саме в Галицькому національному парку та на суміжних теренах Опілля Метелик-ведмедиця чотириплямиста має найвищу чисельність – у пік лету, на квітах узлісь, вони утворюють скупчення по 20-35 особин на метр квадратний. Найцікавіше, що на всій території України та сусідніх країн, наприклад, Польщі цей вид трапляється поодиноко і дуже рідко.

 

ЧИТАЙТЕ ДАЛІ…

admin Written by:

5 Comments

  1. Жовтень 9, 2009
    Reply

    В Коломийському районі хрущів колись було море (батьки розказують), а зараз за весь час проживання за життя бачив всього 2 хрущів у нас(тільки на Дністрі бачив хрущів багато).

  2. Жовтень 11, 2009
    Reply

    Пане yAnTar, дуже втішений тим, що Ви знову завітали на “Саніславівський натураліст”. Щодо хрущів, то у 50-і роки ХХ століття вони були звичайнісінькими і навіть масовими комахами на теренах Галичини. Проте, згодом, совєцка влада почала вводити у господарство різноманітні отрутохімікати і хрущі, а разом із ними ціла низка видів, опинились на ґрані вимирання. За останні 15 років, природа у значній мірі відновилась до стану 50-х рр минулого століття. Знову з’явились хрущі.

  3. HULK
    Жовтень 20, 2009
    Reply

    спс за фото, природа просто супер

  4. Жовтень 23, 2009
    Reply

    Дуже прошу, пане HULK.

  5. […] Сюрчання коників у високих травах, мерехтіння крил метеликів, синє море шавлії. Скелі гаряче дихають полуденішнім сонцем і медовий запах  диких груш. Усе це “Камінь” Подільські печери. Джерело ілютрації: Василь Маланюк […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

35 + = 36