FLASHBACK 2009

Дивися ширше! Джерело ілюстрації: Василь Маланюк
Дивися ширше! Джерело ілюстрації: Василь Маланюк

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Час біжить – він поспішає у невідоме, залишаючи нам лише згадку давно минулих днів, які, наче осіннє листя, підхопив і поніс вітерець. Наша пам’ять бавиться з нами у веселу забавку, підкидуючи, серед холодної і сніжної зими, побляклі спогади з гарячого літа. От і “Станіславівський натураліст” вирішив здійснити своєрідний flashback Галицьким національним природним парком.

Касова Гора. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока
Касова Гора. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

Вітер, трави, дерева… Пряний запах степу. Ковилове море, що утікає зпід ніг. Глибока синява неба і пронизливий крик канюка. Це Касова Гора.

Скелі на Камені. Джерело ілюстрації: Руслан Жирак
Скелі на Камені. Джерело ілюстрації: Руслан Жирак

Сюрчання коників у високих травах, мерехтіння крил метеликів, синє море шавлії. Скелі гаряче дихають полуденішнім сонцем і медовий запах  диких груш. Усе це “Камінь”

Подільські скелі. Джерело ілютрації: Василь Маланюк
Подільські печери. Джерело ілютрації: Василь Маланюк

Блиск гіпсових кристалів, згадка давнього океану, уламки первісної історії. Прохолода дарована посеред серпневого дня. То є печери у скелях Поділля.

Озерце. Джерело ілюстрації: Василь Маланюк
Озерце. Джерело ілюстрації: Василь Маланюк

“Моське око” кольору бірюзи, прозоре, наче кришталь, майже бездонне, завше холодне і ніколи не замерзає… От таке воно Озерце.

Ріка Лімниця. Джерело ілюстрації: Василь Маланюк
Ріка Лімниця. Джерело ілюстрації: Василь Маланюк

Народжена з карпатських джерел, сповнена бурхливих вод, прорізана міріадами порогів тече норовлива Лімниця до Дністра… 

Карстовий міст. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока
Карстовий міст. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

Тихий шум буків, нестримні співи лісового птаства – давні вартові Мединських скель.

Галич Гора. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока
Галич Гора. Джерело ілюстрації: Андрій М. Заморока

Серце давнього Галича в одному ритмі із дикою природою.
 

 

 

Завітайте у Гальцький національний природний парк! 

 

 

 

admin Written by:

5 Comments

  1. Лютий 8, 2010
    Reply

    Гарно там, літом обов’язково відвідаю парк. А як туди доїхати, звідки заходити, чи відкритий він для всіх відвідувачів, години роботи ?

  2. Лютий 8, 2010
    Reply

    Пане yAnTar, парк відкритий для всіх бажаючих. Адреса: вул. Галич Гора, 1, м. Галич, Івано-Франківська обл.

  3. […] Зі встановленням у 1944-му році чергового тоталітарного ладу, про заповідання довелось забути на довгі 35 років… Комуністична партія і її вожді взяли курс на нещадну експлуатацію природних ресурсів. Касова Гора впала жертвою їх ненажерного апетиту – її більшу південно-східну частину було розорано і втрачено назавжди; 1965-го у її підніжжі збудовано греблю, котра перекрила ріку Гнила Липа та зведено індустріального монстра – Бурштинську електростанцію. Нижня частина “Касової Гори” була залита Бурштинським водосховищем. Але цього виявилось замало і радянські чиновники розпочали дачний наступ на це диво природи, під їх егідою також відбувалось активне заліснення схилів “неужиткової гори”… На додачу, те, що залишилось не сплюндрованим відвели під пасовища і сінокоси… Але думка про заповідання Касової Гори теплилася у думках багатьох вчених, зокрема академіка Юрія Шеляга-Сосонка, який доклав багато зусиль аби дослідити і заповісти “Касову Гору”. Трапилась ця знаменна подія 1975-го року, тоді було створено пам’ятку природи республіканського значення і заповідано малесеньку ділянку гори – всього 7 гектарів західноподільського ковилового степу… Дослідники довший час намагалися розширити межі заказника, проте, це їм не вдавалося аж до 1988-го року, коли до наявної заповідної території було приєднано ще 58 гектарів (загалом – 65 га – авт.). А у 2004-му році Касова Гора увійшла до складу Галицького національного парку. […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

74 − 68 =