НЕ ВУГЛЕКИСЛОТОЮ ЄДИНОЮ…

Андрій М. ЗАМОРОКА

Про глобальне потепління на Землі, мабуть, не чули, хіба, племена у лісах Конґо чи Амазонії… А у “цивілізованому” світі незліченні громадські та міжнародні інституції, щодня і щогодини висловлюють свою стурбованість з приводу цього неочікуваного і тривожного процесу на планеті. Головним винуватцем глобального потепління названо вуглекислий газ, він же вуглекислота, він же диоксид карбону… І зауважте – не природний, який продукується різними процесами у величезних кількостях, а вироблений людиною в наслідок згорання викопного палива…

Згідно сучасних уявлень, для того аби стабілізувати кліматичні коливання – зростання всепланетарних температур, – необхідно скоротити викиди вуглекислого газу в атмосферу Землі, хоча б на 80%, інакше земна атмосфера розігріватиметься й надалі. В першу чергу, то пов’язано із тим, що цей газ існуватиме у атмосфері впродовж сотень і тисяч років. Одначе, не лише вуглекислота провокує потепління, а “співучасниками” цього процесу є й інші гази, продуковані людською діяльністю, зокрема то є оксиди нітроґену, метан і навіть озон… Скорочення викидів цих газів на 80% може сповільнити парниковий ефект уже у найближчі десятиліття. А якщо б зменшити сукупно і їх, і викиди вуглекислоти – теоретизують екологи, – то до кінця ХХІ століття взагалі можна буде забути про глобальне потепління!

До таких висновків нещодавно дійшли науковці із Національного управління океанічних та атмосферних досліджень (NOAA), США. Вчені проаналізували атмосферні метан, оксиди азоту, фреони та декотрі інші гази, що мають дуже тривалий час існування. Вчені розрахували, що скорочення викидів згаданих вище не-вуглекислотних парникових газів сповільнить потепління у наступні 40 років, проте, цей ефект має свою межу і не може зупинити парникового ефекту.

І як не дивно, вчені відмічають, що взаємозв’язки між змінами клімату та концентраціями парникових газів у атмосфері є надзвичайно складними, часто-густо вони проявляють непрямі взаємозалежності, іноді взагалі їх не проявляють, і зрештою, до кінця не є зрозумілими… І певна річ, адже потепління на планеті циклічно повторюються впродовж останніх кількох мільйонів років, чергуючись із льодовиковими періодами, а як відомо, викиди парникових газів людьми тривають лише півтора століття… То ж емісія (викиди – авт.) газів промисловістю аж ніяк не може вичерпно пояснити зростання температур на Землі ні сьогодні, ні сто, а ні двісті тисяч років тому…

Свого часу, сербський вчений Мілутин Міланкович відкрив періодизм у коливаннях орбіти (ексцинтреситет) та осі обертання (прецесія й нутація) Землі. Співставивши ці дані із результатами бурінь льодовиків та океанічних відкладів, вчені дійшли висновку, що періоди глобальних похолодань і потеплінь зумовлюються астрономічними подіями, а наявність парникових газів у атмосфері, як факторів розігрівання клімату, – відіграє лише вторинну роль.

Інформація для роздумів: максимальне відхилення осі власного обертання Землі від осі, довкола котрої відбувається обертання (нутація), становить 24,5° – показник, коли на полюси планети потрапляє максимальна кількість тепла, а відповідно відбувається потепління; мінімальне відхилення – 22,1° – відбувається похолодання; сьогодні показник нутації становить 23,44° і продовжує знижуватись… Максимальне відхилення земної орбіти (ексцентриситет) від колової становить 0,0034 кутові градуси, що відповідає максимальному охолодженню клімату на планеті; мінімальне відхилення – 0,058 кутові градуси; сучасний ексцентриситет Землі становить 0,0167 кутові градуси і продовжує знижуватись… Що ж, факти річ уперта, а вони свідчать, що гряде глобальне похолодання, а теперішнє зростання температур може бути лише короткочасним потеплінням перед ним…