400

9-го травня 2013-го року метеорологічна станція на Мануа Лоа, що на Гавайях, зареєструвала подію, про яку, впродовж десятиліть, говорили кліматологи – концентрація вуглекислого газу у атмосфері Землі перетнула позначку 400 часток на мільйон (част./млн.) або 0,04%. 10-го травня підтвердження цього факту надійшло також із Інституту Океанографії Скріпа. Людство увійшло у нову реальність кліматичних змін…

Вуглекислий газ, багатьма вченими і не тільки, розглядається в якості основної речовини, котра здатна затримувати сонячне тепло у земній атмосфері, спричиняючи тим самим парниковий ефект, – її розігрів. Це один із позитивних зворотних зв’язків, що регулюють динаміку земного клімату – більше вуглекислого газу, вища температура. Одначе, як ми уже обговорювали раніше, то не єдиний із механізмів, а наука ще далека від повноти розуміння кліматичної системи Землі. Проте, лепта, яку вносить вуглекислий газ у динаміку клімату є очевидною і беззаперечною.

Клімат є системою, що перебуває у стані перманентної зміни – він ніколи не є сталим, а постійно коливається. За останні дві тисячі років було три великі потепління, включно із теперішнім, при яких середня температура зростала приблизно на 1°С, та два великі похолодання, коли температура знижувалася на той же таки один градус. В основі цих процесів лежить сонячна активність, яка зростає і спадає як у коротко-, так і у довготермінових перспективах. Сонце нагріває поверхню Землі, спричинюючи вивільнення заморожених парникових газів із льодовиків та вічних мерзлот. А вони, у свою чергу, посилюють ефект нагрівання.

У сучасному потеплінні, окрім основного гравця – Сонця, з’явився ще один – це людина. Добуваючи і спалюючи викопне паливо, ми вивільняємо у атмосферу десятки мільярдів тон вуглекислого газу (за останніми даними – понад 33 млрд. щороку – авт.), але внесок людини у систему динаміки клімату все ще залишається дуже дискусійним. Безперечно, він повинен би підсилювати природні механізми вивільнення парникових газів. Цілком ймовірно, що зафіксоване сучасне зростання концентрації вуглекислого газу до 0,04% є результатом кумулятивного ефекту зростання і сонячної і людської господарської активностей.

Спостереження за концентрацією вуглекислого газу у атмосфері в метеорологічній станції на Мануа Лоа ведеться із 1958-го року. Коли вони лише розпочались, вуглекислоти у атмосфері було 315 част./млн. або 0,0315%, а через 55 років – уже 400,03 част./млн., і її концентрація невпинно зростає. Вчені пояснюють, що дані зафіксовані ними 9-го травня – це середньодобове значення і воно не зберігається на одному і тому ж рівні впродовж доби, так само як впродовж декади чи місяця. Концентрація вуглекислого газу у атмосфері має чітку сезонну динаміку – найвища у квітні-травні, а найнижча – у жовтні-листопаді. Це пояснюється сезонністю активності рослин та водоростей, адже впродовж зими вони перебувають у стані спокою і не фотосинтезують (у помірних і арктичних широтах – авт.), відповідно вуглекислота накопичується в атмосфері, а влітку рослини активно асимілюють її, перетворюючи на поживні речовини для себе. Ці сезонні коливання відбуваються в межах 5-6-ти част./млн.

Як прогнозується, середньорічне значення концентрації вуглекислого газу впродовж 2013-го року не перевищуватиме 400 част./млн., проте, невпинне його вивільнення у атмосферу як з природних, так і з антропоґенних джерел, змістить середньорічні значення вище 400 част./млн. уже у 2015-2016-му роках.

Чого чекати від точки 400? Прогнози завжди містять значну долю спекуляцій чи у більшу, чи у меншу сторони, залежно від зацікавленості того, хто їх дає. З однієї сторони, маємо наростаючі викиди парникових газів у атмосферу та безупинне потепління, а з іншої – поступове зниження сонячної активності і відставання зростання середніх температур від прогнозованих у 1990-х. Звичайно, потепління не зупиниться, але й не буде настільки катастрофічним, чим полюбляють нас лякати. Заміна, хоча й повільна, старих технологій на нові спричиниться до зниження емісії парникових газів і певної стабілізації клімату. Напевно, визначальними у цих процесах будуть біотехнології та тривимірний друк, які докорінно змінять сучасну систему виробничих відносин, а відповідно й вплив на глобальну екосистему Землі…