ВІДПОВІДЬ БІОСФЕРИ НА ЕМІСІЮ ВУГЛЕКИСЛОГО ГАЗУ

Біосфера проявила неочікувану активність у відповідь на емісію карбону. Джерело ілюстрації: www.roughguides.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Позаяк, цьогоріч, концентрація вуглекислого газу в атмосфері Землі сягла історичної позначки в 400 часток на мільйон (тобто 0,04% маси атмосфери), а у кліматологічних наукових колах тривають бродіння стосовно неспроможності пояснити припинення глобального росту температур, оливи до вогню плеснули нові дослідження, які свідчать про значне поглинання карбону біосферою.

Інтенсивність фотосинтезу екосистем Землі зросла внаслідок збільшення концентрації вуглекислого газу у атмосфері. Джерело ілюстрації: www.popscreen.com

Вчені уже давно ведуть пошук зворотного позитивного механізму, який би відповідав за регуляцію вмісту вуглекислого газу у атмосфері. Ключова роль у цьому процесі, зрозуміло, належить біосфері, адже основними поглиначами вуглекислого газу є зелені рослини. У процесі фотосинтезу, вони перетворюють вуглекислий газ на глюкозу, яка є основою для існування усієї живої матерії. Логічним є припустити, що ріст концентрації вуглекислоти у атмосфері повинен спричинити зростання інтенсивності фотосинтезу і збільшення фітомаси. І справді, низка досліджень продемонструвала, що за останні два десятиліття спостерігається прискорення росту лісів, а відповідно і поглинання ними карбону. Провідну роль, як свідчать дослідження, тут відіграють дощові тропічні та північні хвойні ліси. Перші поглинають приблизно 1,3, а другі – 0,5 мільярдів тон карбону річно. Відповідно його запаси у цих екосистемах становлять 471 та 272 мільярдів тон. У глобальному масштабі лісові екосистеми Землі утримують близько 816 млрд. тон карбону, з яких у біомасі знаходиться 363 млрд. тон, у лісовому ґрунті – 383 млрд. тон, у мертвій деревині – 73 млрд. тон та у підстилці – 43 млрд. тон. На загал, усі ліси Землі поглинають близько 2,4 мільярди тон карбону щороку.

Дощові тропічні ліси відіграють провідну роль у карбоновому циклі. Джерело ілюстрації: http://classbb.wordpress.com

Одначе, як показали детальні дослідження, обсяги поглинання карбону біосферою не є сталими і щорічно зростають на приблизно 0,05 млрд. тон. Якщо у 1960-му році уся жива біомаса в рік забирала із атмосфери близько 2,5 млрд. тон, то уже у 2010-му ця цифра була удвічі більшою – 5 мільярдів тон річно. Вчені зазначають, що понад 55% з 350 мільярдів тон вуглецю, який потрапив у атмосферу в результаті людської діяльності з 1960-го по 2010-й, уже поглинено біосферою.

Екосистеми бореальних лісів є важливими для регуляції вмісту карбону у атмосфері. Джерело ілюстрації: http://commons.wikimedia.org

Одне з найбільш свіжих досліджень у царині біологічної регуляції концентрації карбону у атмосфері, стверджує, що за останні півстоліття (1950-2005 рр.) екосистемами тільки суходолу поглинуто близько 186-192 мільярди тон вуглецю. Це приблизно становить 55% усіх антропоґенних викидів карбону у атмосферу. Розрахунки показують, що у випадку, якщо б не відбулося зростання інтенсивності фотосинтезу та прискорення наростання біомаси, то у атмосферу додатково потрапили б 65-82 млрд. тон вуглецю. Оскільки зворотна відповідь біосфери пов’язана із підвищенням здатності до поглинання карбону, то сумарно, наземні екосистеми запобігли накопиченню у атмосфері близько 251-274 мільярдів тон цього хімічного елементу. Як стверджують дослідники, така кількість оксиду карбону в атмосфері є еквівалентною потеплінню на 0,31°С. Нагадаю, що за різними оцінками, температура тропосфери Землі зросла на 0,3-0,7°С.

Наземні екосистеми запобігли накопиченню у атмосфері близько 251-274 мільярдів карбону. Джерело ілюстрації: http://www.greatbigcanvas.com

Виявлення механізму нарощування поглинання вуглецю біосферою у відповідь на зростання його емісії, вимагає від кліматологів та екологів переглянути наявні кліматичні моделі. Адже біосфера у них є пасивним гравцем, який нездатен переламати загальний тренд змін клімату. Саме тому абсолютна більшість моделей показує значне відхилення прогнозів глобального потепління від реальної картини спостережень. Проте, у зв’язці із основним чинником потепління – активністю сонця, динамічна (а не статична – авт.) біосфера відіграє ключову роль у регулюванні концентрації парникових газів, і карбону зокрема. У цій канві, надзвичайно важливою є природоохоронна діяльність спрямована на створення нових заповідників і національних парків, які забезпечать як збереження природних екосистем, так і їх активну роль у біологічній регуляції антропоґенних забруднень.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 1 = 2