ЗУПИНКА ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ

Розподіл температур атмосфери Землі. Джерело ілюстрації: http://www.pri.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Чи міг бодай припустити геніяльний Станіслав Лем, публікуючи у 1951-му році свій роман “Астронавти”, що “найлютіший ворог людства” – холод, насправді є велетом на глиняних ногах? Що для розігріву атмосфери, океану і суходолу не знадобиться вивільнення загнузданої людством термоядерної енерґії? Що безкраї льодовикові панцирі Арктики і Антарктики опиняться на ґрані зникнення ще за його життя, і далеко не через цілеспрямовану оптимізацію клімату людством?… Напевно, що ні. Але його роман передає дух і віру епохи Великого Підкорення Природи. То лише згодом вчені скажуть про ледь що не глобальну екологічну катастрофу і потребу зміни цивілізаційної парадиґми, але у той, минулий і далекий від нас, візії світобудови і місця людини у ній були цілком іншими… Вчені стверджували, що людство знаходиться на порозі глобального похолодання і зовсім близьким є початок нового льодовикового періоду. Однак, уже через два десятиліття людство із жахом очікувало катастрофічного потепління, а сьогодні заговорили про його спинення… То що ж відбувається з кліматом?

Починаючи із середини ХІХ століття, рік за роком, вчені накопичували відомості про стан погоди та клімату у різних куточках нашої затишної планети. Спершу ці дані були дуже розрізненими і далеко не систематичним, але думки про можливість детального прогнозування погоди і майбутні перспективи керування нею, змушували уряди різних країн будувати численні метеорологічні обсерваторії та станції. І уже до середини ХХ століття, уся Земля була оперезана густою мережею спостережних пунктів за станом погоди. Проте, навіть це не давало повної картини про стан клімату, хоча основні його тренди уже вимальовувались. Починаючи з 1970-х років, метеослужби отримали потужний інструмент – супутники, які цілодобово, на неосяжних теренах нашої планети збирали відомості про стан атмосфери.

Зміни глобальних температур атмосфери Землі за останні 150 років. Червона крива - усереднений тренд різнорічних температур; синя крива - значення багаторічних коливань; чорна крива - комбінація усередненого тренду та багаторічних коливань. Джерело ілюстрації: Macias and all. 2014

Аналізуючи матеріали за усю історію метеорологічних спостережень, науковці, ще у минулому столітті, виявили тенденцію до поступового зростання температур приповерхневого шару атмосфери. А причиною розігріву атмосфери було названо збільшення концентрації вуглекислого газу. Це явище, згодом, отримало назву “глобального потепління” і спричинило не аби який резонанс у суспільстві, гарячі дебати у політикумі й зацікавлення у наукових колах. За останні три десятки років вченими з різних і країн і різних інституцій було здійснено численні моделювання змін клімату і їх наслідків. Результати цих прогнозів – невтішні: ріст температур буде лише прискорюватись, а людство, у близькому майбутньому, чекають катастрофічні події, на кшталт, засух, повеней, ураганів, розповсюдження інвазійних видів, скорочення біоресурсів…

Зміни швидкості глобального потепління атмосфери Землі за останні 150 років. Червона крива - усереднений тренд різнорічних температур; синя крива - значення багаторічних коливань; чорна крива - комбінація усередненого тренду та багаторічних коливань. Джерело ілюстрації: Macias and all. 2014

Однак, зміна температур атмосфери біля поверхні Землі, впродовж останніх 15-ти років, відбувається зовсім не так, як то передбачали комп’ютерні моделі та прогнози – глобальне потепління зупинилось… Це стало несподіванкою для кліматологів, і як уже розповідалось на сторінках “Станіславівського натураліста”, якогось прийнятного пояснення цьому, наразі, немає. Загалом, виникла потреба переглянути вибудувані раніше моделі і шукати причину такої загадкової поведінки клімату. Заново аналізуючи масиви дослідницьких даних за останні півтора століття, вчені підтвердили наявність загального тренду потепління. Але окрім того, вони звернули увагу на те, що дані містять у собі велику кількість “шумів” – похибок інструментального вимірювання температур, а також було встановлено факт багаторічних коливань температури… Виявилось, що потепління відбувається не з постійним наростанням, а хвилеподібно – з періодами прискорення і сповільнення, і навіть похолодання. Із середини ХІХ століття таких періоді зупинки розігріву атмосфери було 3: з 1878-го по 1907-й роки, з 1945-го по 1969-й та з 2001-го по нині. В середньому, періоди зупинки потепління повторюються кожні 62 роки.

Розподіл температур на поверхні океану в період Ель-Ніньо (ліворуч) та Ла-Ніня (праворуч). Джерело ілюстрації: https://student.societyforscience.org

Хвилеподібні коливання температур атмосфери можуть бути пояснені роллю океанів, і зокрема їх багаторічними циклами: Ла-Ніня та Ель-Ніньо. У період Ла-Ніні відбувається поглинання тепла Тихим океаном, а підчас Ель-ніньо – його повернення разом із потужними штормами і тайфунами. Аналогічний, проте, знано слабший, багаторічний цикл існує й у Атлантичному океані. Тому вчені вважають, що сьогодні відбувається процес поглинання тепла із атмосфери океанами Землі. Але основним гравцем у цій системі є Сонце, активність якого в останнє десятиліття була нижчою, ніж у попередні. Скидається на те, що людська діяльність із викидами “парникових газів” є далеко не ключовим фактором у глобальних кліматичних змінах на Землі, оскільки при збільшенні концентрації вуглекислого газу з 0,03% до 0,04% за останнє століття, не спричинилася до прогнозованого росту температур атмосфери.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

2 Comments

  1. Грудень 28, 2014
    Reply

    З рубрики “Чи знали ви?”. В Бразилії мені випало поспілкуватися із людиною, яка досліджувала цикли Ель-Ніньо/Ла-Ніня, він доклав руку до математичного моделювання цих процесів (навіть пояснював, що принцип його моделі якимось чином пов’язаний із хаотичними коливаннями подвійного маятника – мені тоді здалося, що я щось зрозумів, але вже ніяк не згадаю, що саме…) Так от. Він сказав, що Ель-Ніньо в перекладі з іспанської дослівно означає “маленький хлопчик”. Оскільки теплий тихоокеанський потік струмить до західноамериканських берегів на Різдво (якраз зараз), відповідно Ель-Ніньо має на увазі новонародженого Ісуса Христа. Для найменування зворотного явища – холодного тихоокеанського потоку, що з’являється в червні – іспаномовні мексиканці не знайшли нічого дотепнішого, ніж Ла-Ніня – “маленька дівчинка”. Така от гендерна дискримінація 😉

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + 2 =