НАЙДАВНІШІ СКАМ’ЯНІЛІ БАКТЕРІЇ НА ЗЕМЛІ ЗНАЙДЕНО В АВСТРАЛІЇ

Найдревніші з відомих скам'янілостей орґанізмів на Землі. Джерело ілюстрації: http://www.science20.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Життя на Землі виникло близько 4-х мільярдів років тому – це практично зразу після утворення з космічного пилу та газу нашої рідної планети. Проте, досі вчені знаходили лише сліди присутності древніх орґанізмів – гірські породи орґанічного походження чи хімічні сліди орґаніки. Та схоже науковці знайшли найдревніші, на нинішній день, скам’янілості бактерій.

Формація басейну Стрела - місце найдревніших на землі гірських порід. Джерело ілюстрації: http://archaeologynewsnetwork.blogspot.com

Місць, де на земну поверхню виходять найдревніші гірські породи, на нашій планеті не так вже й багато – вони є на усіх материках, однак, є дуже розсіяними. Ці місця є надзвичайно цінними для вчених різних мастей та ґатунків від ґеологів і мінералогів до біологів і хіміків, адже приховують у собі відомості про надзвичайно давні часи, про те, якою була тоді Земля, її атмосфера, гідросфера, і що найважніше – біосфера.

Земля в ранню архейську еру була далеко не райським місцем – у атмосфері не було кисню, а лише вуглекислота, аміак, метан, сірковмісні гази та оксиди нітроґену. Натяку на теперішню синяву неба навіть не вгадувалось за щільної і непроглядної пелени хмар та постійного дощу. Температура повітря сягала 50°С, що зумовлювалось парниковим ефектом, і такої ж температури були океани, нагадуючи гарячу ванну, чи у нашому випадку суп… Але саме у таких непривітних умовах зародилося життя, яке в результаті тисяч мільйонів років еволюції змінило Землю до невпізнання і у цей момент читає цей допис про своє ж виникнення…

У недавньому випуску журналу “Природа. Ґеонаука” (“Nature. Geoscience”) науковці із Західноавстралійського та Оксфордського університетів опублікували статтю про знаходження древніх – віком 3,4 мільярди років тому –мікроскам’янілостей сіркобактерій у гірських породах Західної Австралії. Мікроскопуючи зразки мінералу піриту, утвореного сульфідом феруму (сполука сірки і заліза – авт.), який відібрали у Західній Австралії з формації басейну Стрела, вчені виявили незвичайні численні структури, які за формою нагадували клітини сучасних бактерій. Усі вони були тісно пов’язані із мікрокристалами піриту, і що найперше спало на гадку – це скам’янілі найдревніші бактерії на Землі… А мікрокристали піриту – не що інше, як продукт їх життєдіяльності, тобто бактерії споживали сірковмісні сполуки, деґрадуючи їх до простого сульфіду, в процесі отримуючи таку необхідну енергію для росту, розмноження і еволюції. Провівши, цілу низку хімічних та радіометричних аналізів, науковцям вдалось підтвердити цю гіпотезу – вони з’ясували, що співвідношення ізотопів хімічних елементів у мікрокристалах піриту притаманні для продуктів життєдіяльності живих істот, а не хімічної кристалізації. Зокрема, тут наявні сліди кабону, нітроґену та продуктів розпаду орґаніки.

Різні форми скам'янілих клітин віком 3,4 млрд. років із Західної Австралії Джерело ілюстрації: http://www.bloggen.be

Самі відклади формації басейну Стрела утворились у прибережній смузі древнього океану і являють собою чи не найдавніші осадові гірські породи на Землі. Вони складені пісковиками із тоненькими прожилками піриту. Саме у цих прожилках – між шарами кварцового піску – вчені виявили як поодинокі, так і згруповані у кластери та ланцюги округлі, еліптичні й паличкоподібні скам’янілі клітини бактерій. За життя вони утворювали бактеріальні біоплівки на поверхні каменів – перші на Землі екосистеми.

Сьогодні, бактерії, подібні до знайдених древніх скам’янілостей, населяють екстремальні середовища, зокрема гарячі джерела глибоководних чорних паліїв, гейзери, вулканічні кальдери із кислотними озерами – всюди, де є сірковмісні сполуки та достатньо висока температура.

Загалом же, питання про скам’янілі бактерії є дуже тонкою кригою, де вчені можуть легко допуститись помилки. Яскравим прикладом стало знаходження паличкоподібних структур у марсіанському метеориті ALH 84001, які були оглошені скам’янілими позаземними бактеріями, однак, згодом була низка спростувань з цього приводу. Аналогічні ситуації траплялись також із земними скам’янілостями, зокрема у 2002-му році відомі скам’янілості із тих же місць Західної Австралії, ґрунтуючись на змісті, формі та мінералогії, були оголошені не біологічними а суто мінералогічними утворами… Проте, теперішні знахідки визнані такими, що цілковито задовольняють усі вимоги до біологічних скам’янілостей.

Однак, чим далі у минуле, тим важче буде провести межу між живими орґанізмами і неживим середовищем їх існування, адже перші виникли із компонентів другого…

admin Written by:

2 Comments

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

40 − = 38