БІОЛОГІЯ-2011. ЧАСТИНА ІІ: ЕВОЛЮЦІЯ.

Андрій М. ЗАМОРОКА

Наука цікава не лише тим, що продукує відкриття і нові знання, а вона спричиняється до змін у суспільстві, філософському світогляді і цивілізаційній парадиґмі, так би мовити, змушує еволюціонувати наші погляди і змінювати наші візії світу… Ніщо так, як Еволюційна теорія “sensu stricto” *, не збурює суспільної думки. Вона, ще з часів Чарльза Дарвіна, була чи не основним рушієм світоглядних змін у суспільстві, постійно підігріваючи полеміку довкола них. От і у 2011-му, дослідження у цій галузі біологічних знань внесли свою посильну лепту у зміну розуміння світу довкола нас (про “нас” читайте, згодом, у розділі антропології – авт.), походження і розвитку життя на Землі.

*sensu stricto – з латині “у вузькому розумінні”, тут у розумінні біологічної, в тому числі й людської еволюції.

Найбільш значущим відкриттям 2011-го, яке, ледь, що не докорінно, змінило уявлення про еволюцію евкаріотів (ядерних орґанізмів, втому числі і нас з Вами, – авт.), стало відкриття комплексу джгутикових ґенів у одного із родичів мітохондрій (мітохондрії – це внутрішньоклітинні орґанели, що забезпечують клітину енерґією – авт.). Група науковців із Іспанії, Австралії та Італії, здійснили сиквенування геному паразитичної бактерії Мідіхлорії мітохондрійної (Midichloria mitochondrii Beninati, Lo, Sacchi, Genchi, Noda, et Bandi, 2004), яка живе у мітохондріях клітин яєчників Кліща собачого, він же енцефалітний (Ixodes ricinus (Linnaeus, 1758). Вчені віднесли цю бактерію до сестринської групи предків мітохондрій, однак, наявність ґенів відповідальних за утворення джгутика, і цілковита його відсутність у самої бактерії, свідчить, що у сучасної групи альфа протеобактерій, кілька мільярдів років тому, він був наявний і вони вели активний, рухливий спосіб життя. А паразитування цих бактерій у інших бактеріях, свідчить на користь гіпотези виникнення мітохондрій, як паразитів, у клітинах Археїв з подальшою їх еволюцією у евкаріот.

Загалом же, уявлення про сутність і виникнення мітохондрій, за останні 200 років, перетерпіли кілька кардинальних змін. Спершу, ці орґанели вважали автохтонними утвореннями евкаріотичної клітини (автоґенетична гіпотеза), потім – ендосимбіонтами (ендосимбіотична і синтетична гіпотези), а тепер – паразитами… Підсумовуючи, мушу констатувати той парадокс, що ми з Вами виникли в результаті дуже древньої паразитичної інфекції…

Джерело: Sassera and other. Phylogenomic Evidence for the Presence of a Flagellum and cbb³Oxidase in the Free-Living Mitochondrial Ancestor. Mol Biol Evol, 2011 (ориґінальна стаття…)

Науковці з Канади, США, Австралії та Франції оголосили про відкриття найдревніших з відомих викопних бактерій, які дихали киснем. Вони населяли нашу планету уже 2,48 мільярдів років тому. До слова, це відкриття перегукується із наведеним вище, адже предки мітохондрій також були киснедишними… У еволюційному вимірі, виявлення древніх скам’янілих аеробних бактерій вносить розуміння у “Велику Оксидизацію” – наповнення атмосфери киснем і виникнення багатоклітинного життя. Окрім того, вчені встановили, що одноклітинні істоти здатні дихати киснем, виникли у водоймах суходолу, а не океанів і морів.

Джерело: Konhauser and other. Aerobic bacterial pyrite oxidation and acid rock drainage during the Great Oxidation Event. Nature, 2011 (ориґінальна стаття…)

Австралійські й британські вчені, на Заході Австралії, знайшли найдавніші скам’янілі бактерії на Землі, віком 3,4 мільярди років. Хоча, викопні хімічні сліди живих істот відомі з порід віком 3,8 мільярдів років, однак, самих істот такого віку ніхто і ніколи не знаходив. То ж відкриття цих мікрофосилій (мікроскопічних скам’янілостей – авт.) наближує вчених до моменту виникнення перших клітинних орґанізмів. Це також є черговим безапеляційним підтвердженням справедливості Теорії Еволюції і загальної візії розвитку життя на Землі.

Джерело: Wacey and other. Aerobic bacterial pyrite oxidation and acid rock drainage during the Great Oxidation Event. Nature Geoscience, 2011 (ориґінальна стаття…)

Палеонтологи з Китаю та США цьогоріч опублікували статтю, де описали вид викопних квіткових рослин датований 125-м мільйоноліттям тому від наших днів. Рослина названа Ліплідником дивовижним (Leefructus mirus Sun, Dilcher, Wang et Chen, 2011) і знайдена у відкладах засипаного вулканічним попелом доісторичного озера у провінції Ляонінґ. Ця знахідка доводить існування дводольних рослин уже наприкінці юрського і на початку крейдового періодів мезозойської ери. Більше того, новоопсаний вид рослин віднесено до сучасної родини Жовтецевих, що доводить про значно ранішу диверсифікацію квіткових, а це, у свою чергу, свідчить що, світ мезозойської ери був набагато зеленішим і квітучішим, ніж то уявлялось раніше.

Джерело: Sun and other. A eudicot from the Early Cretaceous of China. Nature, 2011 (ориґінальна стаття…)

Описуючи новий вид оперених тероподових динозаврів – Ксяотінґія Женґа (Xiaotingia zhengi Xu, You, Du & Han, 2011), як дві краплі води схожого на відомого Археоптерикса літографічго (Archaeopteryx lithographica Meyer, 1861), китайські вчені дійшли до висновку, що останній був зовсім не птахом, а належав до Дейнонихозаврів (Deinonychosauria). Згідно їх публікації птахи знову втратили свого предка і його ще належиться віднайти.

Джерело: Xu and other. An Archaeopteryx-like theropod from China and the origin of Avialae. Nature, 2011 (ориґінальна стаття…).