
Андрій М. ЗАМОРОКА
Екологія уже давно перестала бути виключно академічною наукою, вона переросла у соціально значиму галузь, від досягнень і відкриттів якої у значній мірі залежить майбутнє кожного мешканця планети. Суспільство пильно відстежує усе, що відбувається на “екологічному фронті”, незалежно від того чи це акції зелених активістів, а чи дослідження науковців-екологів. “Станіславівський натураліст” пропонує Вам огляд найбільш цікавих і вагомих відкриттів у галузі екології за 2011-й рік.

Чи не найбільш вагомим екологічним відкриттям 2011-го року стало виявлення фінсько-американською групою вчених прискорення приросту лісів (за 2 останні десятиліття) у відповідь на збільшення концентрації вуглекислоти у атмосфері. Вони також встановили, що площі лісів у деяких реґіонах зросли, наприклад, у Європі – на 5%, у Азії (включно з Росією й Австралією) – на 2%. В той час, як у Південній Америці та Африці вони скоротилися на 10% і 9% відповідно, а у Північній Америці – збереглись на рівні 1990-го року. Прискорення приросту лісів має важливе значення для розуміння природного механізму регуляції концентрації вуглекислого газу в атмосфері та запобігання кліматичним змінам.
Джерело: Rautiainen and other. A National and International Analysis of Changing Forest Density. PLoS ONE, 2011 (ориґінальна стаття…)

Зразу два дослідження у галузі зміни клімату струснули науковий світ. Перше з них – це виявлення стрімкого проникнення південних видів на північ, що зв’язують із Глобальним Потеплінням. Група китайських і британських екологів, дослідивши понад 2000 тисячі видів рослин і тварин, дійшла до висновку, що біологічні види втричі швидше пристосовуються до глобальних змін клімату, ніж то вважалось раніше. Вони також спростували твердження про те, що зміна клімату спричинить вимирання щонайменше 10% видів.
Джерело: Chen and other. Rapid Range Shifts of Species Associated with High Levels of Climate Warming. Science, 2011 (ориґінальна стаття…)

Друге дослідження, здійснене великою іспано-американською групою науковців, стосується безпосередньо процесу Глобального Потепління. Вчені, проаналізувавши палеокліматичні дані з моменту останнього температурного мінімуму – 18000 років тому, і дійшли висновку, що усі попередні моделі чутливості клімату до концентрації вуглекислого газу в атмосфері, у значній мірі перебільшували можливі наслідки. З їх дослідження випливає, що за умови справедливості “чутливих моделей”, в останній льодовиковий максимум більша частина планети повинна була вкритись льодовиками (чого не було – авт.), оскільки концентрація вуглекислоти була втричі нижчою за до індустріальний рівень (до 1850 року – авт.). Це дослідження показує, що, відповідно, потепління клімату і його наслідки будуть значно слабшими і м’якшими, ніж прогнозувалось раніше.
Джерело: Schmittner and other. Climate Sensitivity Estimated from Temperature Reconstructions of the Last Glacial Maximum. Science, 2011 (ориґінальна стаття…)

Важливе, для вивчення біотичного різноманіття, дослідження здійснене у 2011-му канадійськими, американськими і британськими вченими, які спробували по-новому оцінити кількість видів живих орґанізмів, що заселяють Землю. У наукових колах існують дуже суттєві розбіжності в оцінці кількості земних видів – від 3-х до 100 мільйонів. Згідно нових даних на планеті проживає приблизно 8,7 (±1,3) мільйонів видів живих істот, з яких маже 2,2 (±0,18) мільйонів мешкають у глибинах океану. Оскільки сьогодні вченим відомо 1,2 мільйони видів, то їм належиться описати ще 86% наземних і 91% морських нових видів істот.
Джерело: Mora and other. How Many Species Are There on Earth and in the Ocean? PLoS ONE, 2011 (ориґінальна стаття…)

Справжньою бомбою у науковому світі стало відкриття “миш’якових” бактерій – воно породило неймовірні бродіння і суперечки з-поміж вчених як про унікальність феномену, так і про достовірність опублікованих даних… Група науковців із США виявила у каліфорнійському озері Моно незвичайні бактерії, які замість фосфору, у своєму метаболізмі, використовують арсен (миш’як)! Окрім того вчені виявили, що дані бактерії заміщують арсеном фосфор навіть у ДНК і білках. Це відкриття розкрило новий біологічний механізм явища життя, який може бути розповсюдженим на інших планетах, в той час, коли на Землі, є марґінальним.
Джерело: Wolfe-Simon and other. A Bacterium That Can Grow by Using Arsenic Instead of Phosphorus. Science, 2011 (ориґінальна стаття…)
“мільйонів ивдів живих істот, з яких маже 2,2”)
Дякую за Вашу уважність, пане Романе, – помилку виправив.