ЛЮДЯМ З АРАХНОФОБІЄЮ ЧИТАТИ НЕ РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ…

На Мадаґаскарі вчені виявили павуків, які тчуть велетенську павутину. Джерело ілюстрації: http://news.natinalgeographic.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Саме таку пораду я дам тим, хто панічно боїться павуків, адже ця стаття присвячена їм. Ба, більше, багатьом таке навіть не насниться у нічному жахітті… Уявіть собі, що мандруючи Мадаґаскаром, Ви несподівано натикаєтесь на 25-и метрову павутину і її господаря! Лячно? Ще б! Однак, вчені-арахнологи, котрі надибали у нетрях уцілілих тропічних лісів Мадаґаскару це чудо природи, тільки втішились йому!

Двійко вчених – відомий уже нам за описом мадаґаскарсько-африканського павука Нефіли Комача (Nephila komaci Kuntner et Coddington, 2009) Матяш Кунтнер із Любляни (Словенія) та його колега Інґі Аґнарсон із Вашинґтону (США), – у Арахнологічному журналі (The Journal of Arachnology) опублікували свою статтю із описом невідомого раніше виду павуків та його велетенської павутини.

Велетенське павутиння, про яке розповідали рейнджери національних парків Мадаґаскару, виявилось не місцевими байками, а реальністю. Джерело ілюстрації:

Вперше вони натрапили на цього павука у 2001-му році, коли проводили свої дослідження у Національних парках Раномафана й Андасібе-Мантадія, що на Мадаґаскарі. Прибувши до місця досліджень, від працівників національних парків вони почули розповідь про велетенські ловчі сіті, які сплітаються павуками у горах. Зазвичай, такі історії сприймаються із посмішкою та не без долі іронії, однак, скидалось, що місцеві не розповідали байок, більше того, запропонували провести науковців до місць проживання дивовижних павуків. Усі сумніви відпали, коли перед арахнологами постали небачених досі розмірів ловильні тенета павуків. Вони були натягнені впоперек струмків, річок і озер, часом великих галявин і доріг. Вчені частково зібрали дослідний матеріал і запланували собі нову експедицію із дослідження павуків.

Повернулись науковці на Мадаґаскар лише через 7 років – у 2008-му із чітким завданням детально вивчити життя павуків, що плетуть велетенські тенета. Проводячи збір павуків науковці виявили сім видів з роду Церостр (Caerostris Thorell, 1868), які раніше не були відомими для науки, з-поміж них є і щойно описаний Церостр Дарвіна (Caerostris darwini Kuntner et Agnarsson, 2010), названий в честь 150-річчя з дня виходу друком теорії еволюції Чарльза Дарвіна викладеної у праці “Походження видів”. Слід зазначити, що шість із них ще не описані, а вченим раніше було відомо лише 11 видів…

Самка (ліворуч) та самець (праворуч) Церостра Дарвіна (Caerostris darwini Kuntner et Agnarsson, 2010). Джерело ілюстрації: Matjaz Kuntner, Ingi Agnarsson, 2010

Як виявилось, Церостр Дарвіна є доволі звичайним видом у гірських тропічних лісах Мадаґаскару – дивно, що його раніше не знаходили… Вартує обмовитись, що господар найбільшої за розмірами павутини у світі, є далеко не найбільшим із павуків. Вони значно поступається розмірами згадуваній вище Нефілі Комача чи ще більшим Тарантулам (Lycosa singoriensis (Laxmann, 1770) та Павукам-птахоїдам (Mygalomorphae). Самки Церостра Дарвіна досягають у довжину близько 2 см, а самці – 0,6 см. Проте, вражаючими у них є не розміри самого павука, а його неймовірного павутиння.

Тенета Церостріса Дарвіна натягнуті над невеликим потоком у тропічному лісі. У якості масштабу, зверніть увагу на штатив для камери. Джерело ілюстрації: http://news.natinalgeographic.com

Арахнологи стверджують, що Церостр Дарвіна займає одну із найбільш незвичних, а радше унікальних екологічних ніш у світі павуків. У той час, коли інші види сплітають свої тенета між деревами чи травами, наш герой напинає своє павутиння між берегами річок та озер. Саме цей факт і слугував еволюційному розвитку велетенських розмірів ловчих сітей, які в середньому сягають 3,5 метрів завширшки. Однак, вчені зафіксували, на правду, велетенські тенета завбільшки 10-14 метрів, які були напнуті над потоками і ріками середніх розмірів. А як стверджує інший дослідник Матяш Ґреґорович, зрідка трапляються павутини сплетені над плесами невеликих озер та ставків, розміри яких сягають 25-ти метрів! Залишається незрозумілим яким чином павук перекидає павутину через широке водне плесо на 10-20 метрів… Цікаво, що велетенську павутину сплітають лише самки, а у самців вона мала, та й то лише у період субімаґо – їх молодості.

Постає логічне запитання: “Хто ж потрапляє у ці тенета?” Мабуть, декому хотілося б почути фантастичні оповідки про заплутаних у велетенському павутинні пташок чи кажанів, одначе, то не є правдою. Насправді ж у велетенське павутиння втрапляють дрібні комахи. Зокрема різні види біляводних комах – бабок і одноденок, часто навіть бджіл, адже на межі лісу і ріки цвітуть різноманітні рослини, які приваблюють запилювачів. Значно рідше у тенета втрапляють інші комахи.

Жертвами Церостра Дарвіна є біляводні комахи, на кшталт, цих одноденок, знайдених у одній із ловильних сітей. Джерело ілюстрації: http://news.natinalgeographic.com

Своїх жертв Церостр Дарвіна акуратно замотує у шовковий кокон з розрахунком з’їсти у майбутньому. Якщо у павутиння втрапляє з десяток комах, то павуки часто-густо замотують у кокони по кілька жертв. Однак, на великому господарстві Церострів орудують дрібні “злодюжки”, так звані, клептопразити, які у буквальному розумінні цуплять упійману господарем їжу. Клептопаразитами, вчені називають, ті організми, які викрадають у інших їжу або будівельний матеріал для гнізд. Вченим вдалось встановити, що плодами праці Церостра Дарвіна користають досі невідомі науці дрібні мухи, які обсідають кокон зі здобиччю і частково її з’їдають. На одному кокні одночасно може живитись до 10 особин цих мух. Окрім двокрилих у павутині Церострів грабіжництвом займаються й дрібні павуки, які вичікують моменту, коли господар, точніше господиня, відволічеться, підбираються до кокона і споживають на половину перетравлену жертву. Павуків-клептопаразитів було виявлено приблизно у третині обстежених павутин. Церостри Дарвіна, хоча й не завжди мирно, однак, співіснують зі своїми нахлібниками-коменсалами, утворюючи особливі видові угруповання в межах створених ними ловчих тенет. Кожен із цих видів виживає лише за рахунок спільного проживання із павуком, зникнення останнього призведе до вимирання і його клептопаразитів, а це – до збіднення екосистеми і зниження її стійкості до несприятливих умов середовища.

Незважаючи на свою розповсюдженість, Церостри Дарвіна знаходяться під загрозою зникнення, адже тропічні ліси Мадаґаскару, практично, цілковито винищені. Винятками стали лише невеликі ділянки збережені у національних парках, а такі тварини як Церостр Дарвіна, що займають вузько спеціалізовану екологічну нішу є найбільш вразливими до людської діяльності. Сподіватимемося, що Церостра Дарвіна не спіткає доля іншого знищеного людиною виду – птаха Додо…

admin Written by:

7 Comments

  1. Вересень 22, 2010
    Reply

    Як завжди цікаво, дякую за статтю.

  2. Вересень 22, 2010
    Reply

    унікально… цікава та захоплююча стаття!

  3. Фостер
    Липень 18, 2011
    Reply

    Lобрий день!!! я уже зверталась до вас в статті про змій і нагадала собі дивовижну історію! не знаю, в якому розділі писати, річ іде про павука.
    Я проживаю у м. Львові. Декілька років тому, було це на початку вересня, вечером, я була вдома, вікно відчинене. заходжу до себе в кімнату і бачу неймовірне видовище: велетенський павук на стіні….. на щастя, я не те, що не боюсь цих тварин,а навіть їм симпатизую, але розміри його не дуже приємно вразили… я приставила лінійку недалечко від нього… 3 см мало тільце, а разом з лапами – 19 см!!!!!!! лапи не були дуже товсті, ну але враховуючи його розміри……… Ніяких особливостей в зовнішносмті не було, коричнево-чорний павук.. фотоапарата я тоді ще не мала, на превеликий жаль. Ніколи не забуду, як його виловлювала – у велику каструлю, прикрила кришкою, а потім назад у вікно, звідки він без сумніву і завітав! зараз шкодую про те,що не занесла кудись, я тоді ще навчалась, у нас була екологія і якраз на практичне завдання просили принести пару павуків)))) але тоді в стані шоку я ні про що не могла думати, як про те, щоб позбутися “гостя” з моєї квартири. ви можете ідентифікувати, що то був за вид? і головне: звідки у Львові можуть бути такі гіганти? може він від когось втік? буду вдячна за відповідь

  4. Липень 19, 2011
    Reply

    Пані Фостер, скоріш за все це був павук-птахоїд, який утік з чийогось тераріму 🙂 , адже великі павуки, як от тарантул у Львові чи його околицях не водяться – вони більш південні – десь в районі Тернополя і південніше…

  5. Фостер
    Липень 19, 2011
    Reply

    =-О огого!!! павук-птахоїд!!!! круто! але він мабуть бідненький загинув….

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

2 + 3 =