УНІКАЛЬНУ ОРХІДЕЮ ЗНАЙДЕНО У ГАЛИЦЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ ПАРКУ

Квітка Офрису бджолоносного (Ophrys apifera Huds.) знайденого у Галицькому національному парку. Джерело ілюстрації: Іван Данилик

Андрій М. ЗАМОРОКА
  

10-го червня, наукова експедиція Інституту екології Карпат (м. Львів), вивчаючи один із локалітетів в межах території Галицького національного парку, що на Західному Опіллі, виявила одну із найбільш рідкісних орхідей України – Офрис бджолоносний (Ophrys apifera Huds.). Наразі, місце знахідки тримається у таємниці з метою запобігання “паломництву” мисливців за орхідеями. А дані досліджень готуються для наукової публікації.
 

Суцвіття Офрису бджолоносного. Джерело ілюстрації: Іван Данилик

“Унікальність знахідки Офрису бджолоносного на нашій території – говорить пані Надія Шумська – науковець-ботанік Галицького національного парку, кандидат біологічних наук – полягає в тому, що на території України цей вид поширений лише у двох місцезростаннях на південному березі Криму, де було відомо всього кілька рослин!”

На території України розповсюджено чотири види Офрисів, з яких Офрис бджолоносний, Офрис таврійський (Ophrys sphegodes Mill.) та Офрис ґедзеносний (Ophrys oestrifera Bieb.) відомі лише з Кримського півострова, а Офрис комахоносний (Ophrys insectifera L.) – із Галичини та Буковини. 

“Для нас було великою несподіванкою знаходження цього виду на нашій території, адже за межами Кримського півострова його ніколи не реєстрували. – продовжує пані Надія Шумська – Слід сказати, що у Галицькому національному парку уже зареєстровано 21 вид (тепер 22 –ред.) зозулинцевих, серед яких і три стабільні популяції найбільшої в Україні орхідеї – Венериних черевичків (Cypripedium calceolus L.). Звичайно, ми очікували знаходження Офрису комахоносного, який відомий для території Галицького національного парку за довоєнними зведеннями польських дослідників, проте, аж ніяк не сподівалися на таку орхідею як Офрис бджолоносний. Це справді унікальна знахідка.” 

Квітка Офрсу бджолоносного зі сторони. Добре помітні полінарії, які нависають на губою - ця квітка ще не запилена. Джерело ілюстрації: Іван Данилик

Усі види Офрисів занесені до Червоної книги України і належать до категорії “зникаючі”, тобто такі, чисельність яких є катастрофічно низькою, продовжує знижуватись і збереження яких, без усунення негативних чинників, є малоймовірним. Відкриття нової популяції Офрису бджолоносного на Західному Поділлі – на відстані близько тисячі кілометрів від відомих місцезростань у Криму – свідчить про значно ширше розповсюдження цього виду на території нашої країни і дає надію на те, що ця рідкісна орхідея буде збережена, а не “перейде” у категорію “зниклі у природі”… 

Рід Офрис (Ophrys L.) об’єднує понад 45 видів рослин, які розповсюджені у західній палеарктиці: Європі, Північній Африці і Західній Азії. Ці орхідеї еволюційно є дуже молодою групою рослин, яка відносно ізольована від інших видів родини Зозулинцеві (Orchidaceae Juss.).

Назва “Ophrys” з давньогрецької перекладається на українську як “Брови“. Карл Лінней, даючи орхідеям цю назву, очевидно керувався особливою формою та оксамитовим опушенням губи їх квітки, яка іноді викликає асоціацію із бровами. Однак, вчені, що вивчали Офриси уже після Ліннея, зокрема Чарльз Дарвін, виявили схожість їх квітів із… комахами! Саме з цієї причини більшості із них присвоєно “комашині” імена. У Офрисів справді виникли унікальні взаємини із комахами, адже виявляється, що вони запилюються виключно самцями лише певного виду або роду комах, приваблюючи їх шляхом імітації своєю квіткою форми і забарвлення сидячих самок! А у 2009 році було доведено, що Офриси виділяють аломони – особливу суміш орґанічних хімічних сполук алкенів та алканів, яка імітує запах феромонів самок комах чим безпосередньо приваблюють самців. Слід зазначити, що у квітах цих орхідей відсутній нектар, який міг би бути атраґентом для потенційних запилювачів. Обманений таким чином самець сідає на квітку, намагаючись спартись (це називається “псевдокопуляція” – авт.), й тут же до його голови приклеюється пара полініїв – мішечків із пилком. В азарті, перелітаючи з квітки на квітку, та не знаходячи самки, він переносить полінії, запилюючи орхідеї. Цікаво, що після відвідування кількох квіток, самці надалі ігнорують Офриси, і лише 10% з них знову сідають на їх квіти. Однак, навіть цього невеликого відсотка достатньо аби підтримувати популяцію, адже одна квітка дає до 12-ти тисяч мізерно-дрібних насінин, які розносяться вітром, наче пил.

Такий унікальний спосіб запилення став бідою для цих рослин. Під натиском людської цивілізації Офриси опинились на ґрані вимирання, адже зникнення запилювача, скажімо через змив з полів інсектицидів, після оприскування, або руйнація місць його проживання, може призвести до цілковитого вимирання орхідей. Тому поблизу місць їх зростання потрібно у категоричній формі заборонити застосування різноманітних отрутохімікатів, які можуть не лише знищити комах-запилювачів, а й змінити склад ґрунту, вбивши симбіотичні гриби, без яких не виживає жодна орхідея, а також насіння, проростки і дорослі рослини Офрисів… 

Існує багато загроз для Офрисів, але тішить той факт, що наперекір всіляким негативам, вони виживають і успішно тримають удар. 

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

19 Comments

  1. Червень 19, 2010
    Reply

    Офігеть!!! О це так круто ….

    Мене, як фотографа, завжди цікавили орхідеї. Більшість моїх походів саме були, і є, спрямованими на знаходження місцезростань орхідей. Так, нарпиклад, на так званих “Вовчинецьких горах” я знайшов місце зростання Зозулинця салепового (ORCHIS MORIO L.) (мені завжди було цікаво чи відоме це місцезростання науковцям????), а в Козаковій долині знаходив Гніздівку звичайну(NEOTTIA NIDUS-AVIS (L.) Rich). Рівно рік тому я намагався знайти на Чортовій горі, що біля Рогатина Офрис комахоносний (в Червоній книзі України вказано, що вони таи зростають), але так і не мзнайшов….

    Цікаво, а місцезростання даної знахідки таки буде опубліковано???? Мабуть, коли вони відцвітуть, щоб запобігти знищення …..

  2. Червень 20, 2010
    Reply

    Пане Magnovskyi, ця знахідка сколихнула усю наукову ботанічну спільноту, бо то є, на правду, фантастичне відкриття.

    Дуже приємно, що у Станіславові є поціновувачі природної краси і натуралістики. Дякуємо, що Ви з нами.

    У переліку рослин Галицького НПП також наявні й Зозулинець салеповий, й Гніздівка звичайна. Причому, Гніздівка є широко розповсюдженою і частою орхідеєю у букових лісах Опілля. Щодо їх поширення у заказнику загальнодержавного значення “Козакова Долина” та пам’ятці природи “Вовчинецькі Гори”, то нічого дивного немає, адже ці терени також належать до Західного Опілля і є природним продовженням Галцького НПП.

    А от сучасних знахідок Офрису комахоносного, як Ви переконалися із статті, досі ще немає… Повідомте нам, якщо надибаєте 😉 .

  3. Червень 20, 2010
    Reply

    Мабуть, просто у Червоній книзі використали застарілі дані.

    Не знав, що “Вочинецькі гори” є пам”яткою природи – будівельні роботи, які проводяться там, приводять до сумніву. Розумніше було б включити Вовчинці до заказника “Козакова долина”, своїм природним різноманіттям вони не поступаються їм.

    Свого часу, я був приємно вражений надибавши на Ваш сайт, мені здається, що ви ще друкований варіант видавали. . .

  4. Червень 20, 2010
    Reply

    Пане Magnovskyi, якщо Вас цікавить нове видання (2009 рік) Червонї книги України, то його можна завантажити тут: http://www.menr.gov.ua/cgi-bin/go?node=RedBook .

    Те будівництво на Вовчинецьких Горах заморожене із самої весни – мабуть екоінспекція зацікавилась. А заповідання їх було здійснене у 1990-х за поданням пані Надії Шумської – це її коментар щодо Офрису опублікував наш журнал.

    У 2008-у році наш журнал виходив друком, однак, не знайшов своєї авдиторії з-поміж станислав’ян, а потім криза, то ж вижила лише інтернет версія, та й та на ентузіазмі і громадських засадах 🙁 .

  5. Червень 21, 2010
    Reply

    Думаю, що екоінспекція – перші кого вони (ті що будують на Вовчинцях) купили …

  6. Червень 21, 2010
    Reply

    Пане Magnovskyi, цілком ймовірно, що Ви маєте рацію. Перевіряти може також і прокуратура за зверненням громадян. Дозвіл на будівництво могла дати лише Вовчинецька сільрада, а отже там також також не все чисто… Варіантів кого купили і хто зупинив/призупинив будівництво може бути багато…

  7. Наконечний
    Серпень 27, 2010
    Reply

    Гербарні зразки офрису комахоносного, зібрані та визначені ученим Шимоном Вєрдаком на Чортовій горі коло Рогатина у травні 1920 року, зберігаються і доступні до огляду в Кракові (Польща), в гербарії інституту ботаніки.

  8. Серпень 27, 2010
    Reply

    Дякую, пане Олесю Наконечний, інформацією обов’язково поділимося із ботаніками Галицького НПП.

  9. Наконечний
    Серпень 28, 2010
    Reply

    То мені підфортунило, що Іва Данилик знайшов офрис бджолоносну біля Галича, а не офрис комахоносну на Чортовій горі край Рогатина..бо я б програв тоді ящик мартіні..то наш з Івою давній спор)))
    Так як я народився в Рогатині, то малим мене батьки часто брали на Чортову гору до прогулянок серед квітів. То можу з певністю сказати, що малим я мав у своєму букетику квіти офрису, бо вони таки дуже відрізняються від інших орхідей, що цвітуть на Чортовій горі водночас, а уже у 3-річному віці я всі зірвані книги вкладав межи сторінки книжок вдома.. жаль..що ті книги пропали разом з рослинами..
    Щодо знахідки офрису бджолоносного – то бомбезна подія, я навесні приїду обов”язково поглянути. Якщо бухгалтер і завкадрами ГНПП не отруять мене ціанистим калієм)))
    До речі, чи відомо Вам, що Тетяна Хміль виявила на Касовій горі місцезростання орхідеї Coeloglossum viride (травень, 2008)? Тобто, Рогатинське Опілля (Ви називаєте Західним Опіллям) – має унікальний список орхідних!!!

  10. Серпень 31, 2010
    Reply

    Пане Олесю Наконечний, та то такі файні жіночки, а Ви: “отруять, отруять…” 😉 . То ми з Вами ще й земляки! Я, звісно, не з Рогатина, але з району 🙂 .
    Щодо Coeloglossum viride, то цей вид не вказується у флористичних переліках ГНПП. А щодо Опілля то воно велике – простягається від Тлумача на півдні, до Гологір на півночі, Бучача на сході та Бурштина на заході. Логічно, що в районах Бурштина та Рогатина терени називаються Західним Опіллям (бо знаходяться на заході).

  11. Igor S
    Жовтень 15, 2010
    Reply

    Пречудовий сайт.Але ви щось тут з роботою зупинились.Рослини родини Зозулинцевих я багато нафоткав.І одну таку теж зфотографував,яку не бачив більше ніде і ніколи.Можу вислати фото(скановане).Крім того помагаю захистити наш заказник під Івано-Франківьком-,,Рибне,, Там приватний підприємець прибрав собі земельку,і використовує на власний розсуд.Справа в прокуратурі.

  12. Жовтень 16, 2010
    Reply

    Пане, Igor S, дякую за Вашу увагу 🙂 . Що Ви маєте на увазі: “Але ви щось тут з роботою зупинились”? Не зовсім розумію… Фото надсилайте на мейл: st-naturalist@rambler.ru, подивимося і визначимо, додайте інформацію про місцезнаходження.

    До слова, якщо Вам є що сказати про загарбання заказника “Рибне”, то “Станіславівський натураліст” готовий опублукувати Ваші матеріали – статтю чи серію статей.

  13. Igor S
    Жовтень 19, 2010
    Reply

    Поки,що про те хто загарбав заказник Рибне,який знаходиться в Тисменицькому районі біля с.Рибне(під Івано-Франківськом) у мене мало інформації.Я ходив у природоохоронну структуру на вул.Мельника.Там прекрасно знають,хто і що там творить,як той підприємець 5 років ходив просив дозволу,їх вламав нарешті.Але вони не можуть написати в прокуратуру,повинен хтось це зробити.Сказали написати мені заяви на імя начальника Державної екологічної безпеки П.І.Яківчуку і природоохоронному прокурору Л.В.Стефанцю.І ні в якому разі не робити це через Київ.Я зробив це через Київ.Для чого мені мати неприємності не знати з ким.Та й ви можете поцікавитись,а не один я.Побоїться підприємець інтересу до своїх діянь-адже приватизацію державних природоохоронних земель не запроваджували.

  14. Geims
    Березень 14, 2011
    Reply

    Magnovskyi ти із Чернівців з села вовчинець

  15. Березень 14, 2011
    Reply

    Пане Geims, Вовчинець – це Івано-Франківськ…

  16. Jairo Morais Teixeira
    Січень 26, 2013
    Reply

    Я пишу книгу про морфології пологів Orchidaceae і хотів би отримати інформацію про морфології орхідеї Україну, якщо ви можете допомогти відправити інформацію про установу, яка поклав книгу з великим задоволенням. Спасибі Хайро Тейшейра.

  17. Січень 26, 2013
    Reply

    Dear Jairo, write me directly (st.naturalist@gmail.com) what kind of information you need. I’ll try to help you.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

98 − 92 =