ЗАГИБЕЛЬ ДИНОЗАВРІВ: ГІПОТЕЗА МЕТЕОРИТНОГО ДОЩУ

Андрій М. ЗАМОРОКА

Астероїдна гіпотеза зникнення динозаврів є загальноприйнятою і, фактично, доведеною. Проте, мене зажди цікавило: як один-єдиний астероїд, хай кратер від його падіння і складає 170 кілометрів у діаметрі, міг знищити усіх динозаврів на Землі? Я почав шукати і ось, що надибав – виявляється, Земля, 65 мільйонів років тому, була піддана масовому бомбардуванню метеоритними дощами…

Журнал Станіславівський натуралісТ

Основним претендентом на винищувача динозаврів є астероїд, що залишив по собі кратер Чіксулуб на півострові Юкатан, у Мексиці. Відомо, що він упав у море – піднялась велика хвиля цунамі, яка змила все, що жило на узбережжі, на островах і атолах. Але хвиля, просто, не могла бути такою великою, аби проникнути у внутрішні райони континентів. Тож, якщо було цунамі, пожежі, які б спричинилися від падіння астероїда, виключені. Чому ж тоді динозаври і значна частина біоти вимерла? Якщо Ви пам’ятаєте раніше опубліковану статтю присвячену періодам глобальних вимирань, то й згадаєте, що врезультаті Крейдово-Третинного (К-Т) вимирання (65 млн. років тому) зникло близько 17% родин, що, у порівнянні, із Пермським (250 млн. років тому), коли зникло 54% родин, є відносно незначним. Часто, можна прочитати, що посилилась сейсмічна активність – прокинулись сплячі вулкани, атмосфера була задимленою, випали кислотні дощі, наступив період глобального похолодання. Нині важко однозначно відповісти чи саме так воно було… Проте, ґеологічні дані показують, що на планеті відбувалось щось дуже серйозне. Дві ери: мезозойську та кайнозойську розділяє вузенька – у 5-7 см – смужка глини, яка насичена іридієм, концентрація якого, подекуди, в 30 разів (!) перевищує “земну норму” – безперечне свідчення астероїдної катастрофи.

Почавши свої пошукування, я надибав кілька вельми цікавих Інтернетресурсів та літературу про гіпотезу, чи радше теорію, метеоритного дощу, який спричинив К-Т вимирання. Найбільш цікавим, у всій цій історії, виглядає 20-кілометровий Бовтиський кратер у самісінькому центрі України – поблизу с. Бовтишка Кіровоградської області. Очевидно, що Земля перетнулась із метеоритним роєм, який налічував кілька великих і сотні, а то й тисячі дрібних уламків, що покрили шлейфом величезну територію – від Північно-льодовитого океану до Карибського моря. Слід зауважити, що Атлантичний океан 65 мільйонів років тому був дуже вузьким і материки розташовувались значно ближче, ніж це є нині. Тож, метеоритним дощем, який випав саме над суходолом, можна пояснити повсюдне зникнення динозаврів та інших мезозойських організмів. Науковці-ґеологи та ґеофізики зійшлися на одній думці, що Бовтиський метеорит і Чіксулуб впали на землю одночасно, щодо інших, то єдиної думки не існує. Оцінки вчених, в датуванні, розійшлися на +/- 5 млн. років. Декотрі з них припускають, що до складу метеорного шлейфу входили Чукотський, що залишив кратер в діаметрі 6 км (Чукотка, Росія), Карський – 62км та Усть-Карський – 60 км (Північне Приуралля, Росія), Лаппаярві – 23 км (Фінляндія), власне Бовтиський – 20 км та Зеленогайський – 3,2 км (Олександрівський та Олександрійський райони Кіровоградської області, Україна), Сильверпіт – 10 км (Північне море, поблизу Великобританії), Тін Бідер – 6 км (Центральний Алжир), Оваркзиз – 3,5 км (Західний Алжир), власне Чіксулуб – 170 км (Юкатан, Мексика), Варґеяо – 12 км і Віста Алеґре – 9,5 км (Південна Бразилія). Як бачите, 12 великих кратерів, що датуються приблизно однаковим віком. Чи впали вони на Землю одночасно, а чи з інтервалом у кількасот тисяч чи кілька мільйонів років стверджувати напевне не візьметься ніхто.

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

Якщо Земля піддалася масованому метеоритному бомбардуванню (скільки було дрібних уламків ніколи не буде відомо), то стає цілком зрозумілим чому вимерли динозаври. Чіксулуб підняв хвилю цунамі, а материкові метеорити спричинили масові пожежі, що призвело до задимлення атмосфери. Дрібні частинки космічного пилу, які йшли разом із великими метеоритами, згорали у щільних шарах атмосфери, окислюючи нітроґен. Його оксиди взаємодіяли з хмарами, утворюючи азотну й азотисту кислоти, які випадали дощами на поверхню Землі – це спричинило загибель рослин. І ті динозаври, що не померли у горні катаклізму, гинули з голоду. Скоріш за все, пил і дим закрили сонце і на кілька років наступило планетарне похолодання. А от щодо активізації вулканічної діяльності, то її доказів не виявлено.

Автору буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit