5 НАЙБІЛЬШ ВАГОМИХ ВІДКРИТТІВ У ПАЛЕОНТОЛОГІЇ ПТАХІВ ЗА 2008 РІК

Пір'їна у бурштині
Пір'їна у бурштині

Руслан ЖИРАК та Андрій М. ЗАМОРОКА

 

“Станіславівський натуралісТ” продовжує підбивати підсумки досягнень біології та медицини у році, що минає. Кілька днів тому ми опублікували цьогорічну п’ятірку нових для науки видів птахів, а нині пропонуємо Вашій увазі 5 найбільш вагомих відкриттів у їх палеонтології. Наше журналістське дослідження полягало в тому, аби виокремити найбільш важливі, у згаданій царині науки, відкриття. Читайте далі – топ 5 відкриттів за версією “Станіславівського натураліста”

Журнал Станіславівський натуралісТ

Завдання знайти 5 найбільш вагомих відкриттів у палеоорнітології виявилось дуже складним, оскільки за останній рік у наукових журналах опубліковано понад сотню статей присвячених викопним птахам. Часові рамки знахідок розтягнені від 131-го до 1-го мільйонів років до нашого часу, а їх географія – від Австралії до Данії. Знахідки були на всіх континентах. Велика кількість міоценових (23-5,3 млн. років тому) скам’янілостей знайдена палеонтологами у Африці, зокрема у Кенії, а також Чаді. Цьогоріч вперше знайдено скам’янілі рештки птахів у Новій Зеландії, а в Австралії – велике заховання птахів з пізнього крейдяного періоду (80-65 млн. років тому). І таких прикладів можна наводити дуже багато, тому ми вирішили, що головним критерієм відкриття має бути його важливість для розуміння походження птахів і їх еволюції. Тому наша номінація виглядає так:

 

1-е місце. Генетичний доказ виникнення більшості сучасних родин птахів у крейдовому періоді.

Скам'янілості знахдки з'являються завжди пізніше (оранжевим), ніж утворюються види (червоним).
Скам'янілості знахдки з'являються завжди пізніше (оранжевим), ніж утворюються види (червоним).

Група вчених зі США та Коста Рики: Джозеф Браун, Йошуа Рест, Хайм Ґарсія-Морено, Мішель Соренсон та Девід Міндель, здійснили сиквенування мітохондріальної ДНК сучасних птахів для встановлення часу їх еволюційного розходження. На подив науковців, практично, усі родини і більшість родів виникли в середині крейдового періоду – приблизно 80-70 млн. років тому. За даними палеонтології скам’янілі знахідки сучасних птахів з того часу відомі лише для гусей, гагар та деяких інших водоплавних, а наземні, як вважалося виникли вже після Крейдово-Третинного вимирання – 65 млн. років тому (К-Т вимирання). Проте умови для захоронення водоплавних птахів є кращими, ніж для суходільних. Неузгодження, які виникли між даними палеонтології та генетики, у значній мірі відображають відмінності в оцінці між виникненням вищих таксонів птахів і виникнення морфологічної диверсифікації у їх нижчих таксонів. 

 

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

2-ге місце. Докази фосилізації меланосом у пір’ї птахів.

Меланосоми у скам'янілому і сучасному пір'ї
Меланосоми у скам'янілому і сучасному пір'ї

Дослідження докторанта Якоба Вінзера із Єльского університету показали, що за мікроструктурою скам’янілих пір’їн можна відновити їх прижиттєве забарвлення. Як відомо, при утворенні скам’янілостей, вони набувають забарвлення мінералів, що проникають в них. Використовуючи електронну мікроскопію, Якоб Вінзер довів, що мікроструктури на відбитках скам’янілих пір’їн, які вважалися бактеріями, насправді є меланосомами – тільцями, що містять пігмент темного забарвлення. Від їх концентрації залежить яке забарвлення має пір’їна – від чорного до рудого. Він дослідив пір’я віком у 100 та 55 мільйонів років, а також відбиток ока скам’янілого птаха. В усіх цих структурах було виявлено меланосоми. Порівнявши палеонтологічні дані із сучасними, він обґрунтував можливість відтворення забарвлення пір’я викопних птахів.

 3-є місце. Найдревніша скам’янілість птаха.

Еоконфуціусорніс Женґа (Eoconfuciusornis zhengi)
Еоконфуціусорніс Женґа (Eoconfuciusornis zhengi)

Знайдено скам’янілість птаха нового виду, який жив в крейдяному періоді, одного з найстарших на Землі (старшим вважається лише археоптерикс). Це відкриття було зроблено групою китайських вчених під керівництвом професора Майкла Бентона з університету Брістоля і Чжана Фучена з Інституту палеонтології і палеоантропології хребетних в Пекіні. Назвали знахідку Eoconfuciusornis zhengi (або “світанок птиці Конфуція”), її вік приблизно 131 мільйон років. Палеонтологи знайшли добре збережену “пташку” в китайській провінції Хубей на зарослому лісом березі озера. Мабуть, птах пірнув або впав в воду, швидко опустився на дно і був покритий донним ґрунтом. З часом скелет і пір’я птаха опинилися всередині шматка арґіліту. Зі слів одного з авторів дослідження Чжоу Чжунхе, Еоконфуціусорніс став ланкою між археоптериксом і більш розвинутими птахами. Ця тварина була цілком розвинутою, володіла крилами, зовнішньо подібними на крила сучасних птахів і симетричним пір’ям на хвості. Колір пір’я зараз видається коричневим і чорним, однак, можливо, коли птах був живий, воно було яскравих блакитних, червоних і жовтих відтінків. Археоптерикс був незграбнішим в порівнянні з цією знахідкою, в нього ще залишалися зуби, довгий кісткових хвіст і інші фізіологічні риси динозаврів. На думку вчених, як Еоконфуціусорніс, так і Археоптерикс могли стати легкою здобиччю хижаків, оскільки були здатні до польоту лише на невеликій висоті. Крім того, Еоконфуціусорніс міг чіплятися за гілки і вилазити на дерева, про це свідчать кігті, які збереглися у нього. Можливо, він міг літати над водою і ловити рибу.

4-е місце. Скам’янілий папуга із Данії.

Мопсіта танта (Mopsitta tanta) – реконструкція
Мопсіта танта (Mopsitta tanta) – реконструкція

Це відкриття, можливо, залишилося б поза нашою увагою якби не низка обставин: по-перше, усі сучасні види папуг розповсюджені лише у південній півкулі Землі, по-друге, знахідка у Данії є найпівнічнішою з усіх відомих, по-третє, вік знахідки складає 55 мільйонів років – одразу ж після К-Т вимирання, по-четверте, найстаріші скам’янілості папуг у південній півкулі датуються міоценом – 15 млн. років тому. Отже, данійські палеонтологи, на острові Морс, відкопали двох скам’янілих птахів, один з яких виявився невідомим вимерлим папугою – Мопсіта танта (Mopsitta tanta), завбільшки із Какаду жовточубого. З цією знахідкою, вчені припускають, що папуги виникли ще у крейдовому періоді, а клімат у тогочасній Європі був куди теплішим, ніж нині. У Третинному періоді Європа була архіпелагом із низки островів у теплому мілководному морі, вкритих тропічною рослинністю. Пізніше, з похолоданням, папуги у північній півкулі вимерли, а збереглись лише у південній. 

 5-е місце. Скам’янілість найбільшого, з відомих, птахів.

Череп Патаґорніса Марша (Patagornis marshi)
Череп Патаґорніса Марша (Patagornis marshi)

Арґентинський школяр Ґілермо Анґвіре-Забала, у 2006-у році, поблизу колійової станції села Комалло на сході провінції Барілохе, віднайшов гігантський дзьоб птаха довжиною понад 70 см! Два роки він зберігав цю знахідку вдома, аж поки вона не потрапила на очі двом палеонтологам доктору Чяппе та доктору Бертеллі. Вчені добре розпитали школяра про знахідку і на тому ж місці знайшли ще кілька кісток тварини. Це був гігантський хижий нелітаючий птах з родини Фороракосових – Патаґорніс Марша (Patagornis marshi). Детально вивчивши 15-и мільйонолітні залишки, вчені встановили, що птах досягав у висоту 3 метри, важив 180 кілограмів і бігав зі швидкістю майже 72 кілометри за годину! Це був найлютіший хижак Південної Америки, що жив там до часу виникнення Панамського перешийка, по якому, з Північної Америки, проникли великі ссавці-хижаки та люди. Впродовж мільйоноліть Патаґорніс Марша знаходився на вершині трофічної піраміди у Патаґонії, а поява інших хижаків спричинилась до його вимирання. 

Авторам буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit

admin Written by:

4 Comments

  1. юлія
    Лютий 26, 2009
    Reply

    очень интересно , ценная информацыя
    спасибо людям которые этим занимаются и дают нам возможность знать больше

  2. Лютий 26, 2009
    Reply

    Радий, що Ви, Юліє, змогли почерпнути для себе щось нове. Дякую за відвідини нашого журналу.

  3. Катя
    Липень 24, 2012
    Reply

    На мою думку цей сайт дуже захоплюючий.

  4. Липень 24, 2012
    Reply

    Дякую, пані Катю! Залишайтесь зі Станіславівським натуралістом, у нас ще багато цікавого!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − 7 =