ДОСЯГНЕННЯ І ВІДКРИТТЯ В ОРНІТОЛОГІЇ ЗА 2008 РІК

 birds_st_naturalist

 

Руслан ЖИРАК

Можливо 2008 рік для орнітології виявився і не найбільш плідним за описом нових видів чи за кількістю надзвичайних відкриттів, порівняно із іншими біологічними науками, але й орнітологам є чим гордитися, адже їм теж вдавалося час до часу тішити науковий світ своїми сенсаційними повідомленнями, тож рік, що минає прожитий не марно. Мені, зважаючи, частково на свій суто професійний інтерес до цієї науки, а частково просто через симпатію до птахів, як надзвичайно цікавих і ще далеко не повністю вивчених живих істот, особливо приємно і цікаво було слідкувати за повідомленнями в відповідних спеціалізованих наукових виданнях і інших доступних, але перевірених і авторитетних джерелах інформації, за допомогою яких вдавалося дізнаватися про найновіші досягнення і звершення в цій галузі науки, а відтак з радістю ділюся своїми спостереженнями з Вами:

1. Буревісник Монтейро (Oceanodroma monteiroi Bolton et al., 2008)

Oceanodroma castro – найближчий родич Oceanodroma monteiroi
Oceanodroma castro – найближчий родич Oceanodroma monteiroi

Невідомий вид раніше розглядався як підвид мадейрського буревісника Oceanodroma castro Harcourt, 1851. Вочевидь це ендемічний вид на Азорах (архіпелаг із дев’яти островів та кількох рифів у північній частині Атлантичного океану, який належить Португалії і має статус автономного регіону). Існування окремих видів вперше помітили після дослідження двох відмінних періодів розмноження буревісників Oceanodroma на Азорських островах. Спочатку вважали, що обидві популяції є мадейрськими буревісниками; проте, одна популяція розмножується в холодну пору року, а інша – в теплу. При детальнішому вивченні цих двох популяцій, були знайдені відмінності в їх морфології і линянні. Експертиза мітохондріальної ДНК показала, що дві популяції дійсно генетично ізольовані одна від одної, і популяцію, що розмножується в теплу пору, було віднесено до повноцінного виду – Oceanodroma monteiroi. Вид названо на біолога, професора Луїса Монтейро (Luis Monteiro), який виявив цей невідомий вид. Буревісник Монтейро розмножується на двох острівцях на Азорах. Як і всі Procellariiformes, відкладає одне яйце, яке висиджують обоє батьків. Період відкладання яєць для цього виду – травень-початок липня (на відміну від O. castro, період кладки яєць якого припадає на жовтень-грудень). Пташенята першого виду вилуплюються в червні, другого – жовтні. Вид живиться в місцевих морях протягом року, біля місць розмноження; на відміну від мадейрського буревісника, який мігрує до Західної Атлантики. Склад корму невідомий, але аналіз стійких ізотопів в пір’ї свідчать, що корм обох буревісників відрізняється. Вид володіє нижчою репродуктивною здатністю в порівнянні з іншими буревісниками. Природоохоронний статус цьому виду поки-що ще не наданий Міжнародним союзом охорони природи (МСОП або IUCN), але популяція виду нечисельна (оцінено лише в 250–300 пар в 1999 році) і потребує захисту і активної охорони. 

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

2. Зостеропс тоґіанський (Zosterops somadikartai Indrawan, Rasmussen, and Sunarto, 2008)

Пташеня Зостеропса тоґіанського
Пташеня Зостеропса тоґіанського

Новим видом птахів ряду горобцеподібних Passeriformes в 2008р. названо яскраво-зелену пташку з червоним дзьобом, яка мешкає в Індонезії – “Качамата тоґіан”, або “Тоґіан вічковий” (Zosterops somadikartai Indrawan, Rasmussen, and Sunarto, 2008). Вперше її помітили ще в 1996 році на островах Тоґіан в затоці Томіні (Центральний Сулавесі) двоє вчених з столичного університету “Індонезія”. Цей птах э ендеміком на островах. До латинської назви вони включили ім’я свого вчителя – професора Сомадікартая, відомого індонезійського таксономіста, почесного президента 25-го Всесвітнього конгресу орнітологів, який відбудеться з цього приводу в Бразилії в 2010 році. За повідомленням національної Академії Наук, Індраван і Сунарто спостерігали в природі і описували свою знахідку цілих 12 років. В 2008 році в американському “орнітологічному журналі” результати їх досліджень були оголошені науковим відкриттям після того, як свій авторитетний висновок дала експерт азіатської фауни Памела Расмусен з Мічиґанського держуніверситету (США). Характерною особливістю нового виду є те, що на відміну від інших представників родини біловічок і родової назви Zosterops, кайма довкола очей у цієї жвавої пташки не біла, а червоного кольору. Ареал зостеропса простягається на 5 тисяч км2, де налічується менше 1 тисячі особин. За повідомленням вчених, новий вид знаходиться під загрозою зникнення. Раніше в тому ж районі, тими ж вченими був виявлений інший ендемічний вид – Сова голонога – тоґіанський яструбиний пугач.

3. Зостеропс Ґібса (Zosterops gibbsi Dutson, 2008)

Один із численних видів Зостеропсів
Один із численних видів Зостеропсів

Ще одним новим видом за 2008 рік поповнилася та ж родина Zosteropidae. Ним виявився Zosterops gibbsi Dutson, 2008. Це ендемік Ванікоро, що на островах Санта-Круз Провінції Темоту на південному сході архіпелагу Соломонових островів. Названий на честь дослідника, який виявив цей вид Девіда Гіббса. Вид відрізняється від свого родича і географічного сусіда Zosterops sanctaecrucis кількома особливостями, зокрема, значно довшим дзьобом, відмінними очними кругами і забарвленням ніг. Заселяє тропічні ліси. Дослідження гнізда Зостеропса Ґібса показало, що про виводок турбуються обидва партнери. Гніздо цього виду являє собою глибоку кулю з переплетених стебел трави. Вид живиться на деревах, часто на стовбурах і нижній стороні гілок. Вид ще не оцінений Міжнародним союзом охорони природи (IUCN), але, вважається, що особливої небезпеки ближчим часом він не відчуватиме, зокрема, зважаючи на місце існування виду, адже він заселяє важкодоступні високогірні ліси, а також ізоляцію островів.

4. Мухоловка вогняногорла (Stiphrornis pyrrholaemus Schmidt et al., 2008)

Мухоловка вогняногорла
Мухоловка вогняногорла

Американські вчені Смітсонівського інституту виявили в Африці новий вид птахів з родини мухоловок Muscicapidae, що належить до ряду Горобцеподібних (Passeriformes). Його назвали Stiphrornis pyrrholaemus Schmidt et al., 2008 – Мухоловка вогняногорла. Новий вид вчені вперше побачили ще в 2001 році під час проведення польових робіт зі збереження біорізноманіття в південно-західній частині Ґабону (Африка). Але тоді дослідники вважали, що це просто пташенята вже відомого науці виду. Орнітолог Браєн Шмідт у 2003 році привіз до Вашинґтону декілька особин цих птахів, щоб поповнити колекцію музею. Але, порівнявши їх з іншими видами з роду Stiphrornis, помітив характерні відмінності і зрозумів, що можливо має справу з новим видом. Довжина мухоловки, спинка якої оливкового забарвлення з помаранчевим “комірцем” і жовтим черевцем, становить близько 11 сантиметрів, вага – 14 грамів. При цьому, забарвлення самців яскравіше, ніж у самок. Характерною особливістю птаха є білі плямки довкола очей. Щоб остаточно впевнитися в тому, що це новий вид, біологи провели аналіз мітохондріальної ДНК птахів. Результати порівняли з такою ж ДНК чотирьох відомих видів згаданого вище роду, після чого стало очевидним, що вченими було здійснене відкриття. Зараз орнітологи займаються вивченням цього виду. Поки що не з’ясований природоохоронний статус виду відповідно до МСОП, але його вважають за вид з локальним поширенням.

5. Фільоміяс Веедена (Phyllomyias weedeni Herzog, Kessler & Balderrama, 2008)

Phyllomyias fasciatus – найближчий родич Phyllomyias weedeni
Phyllomyias fasciatus – найближчий родич Phyllomyias weedeni

Phyllomyias weedeni Herzog, Kessler & Balderrama, 2008 – новий вид птахів родини Тиранові (Tyrannidae Vigors, 1825), відкритий у 2008 році. Вид заселяє дощові ліси Юнґи – територію східних передгір’їв Анд у Болівії, Перу і частково Арґентині, що характеризується висотною поясністю рослинності у неотропіках. Хоча вид виявлено на початку 1990-х, але описано його лише в 2008. Вид нагадує Phyllomyias fasciatus Thunberg, 1822, але відрізняється співом. Будучи недавно описаним, вид ще не оцінений Міжнародною організацією BirdLife, але через низьку чисельність в межах свого ареалу і беручи до уваги той факт, що вид зазнає постійного негативного впливу через руйнування місць придатних для існування, його статус оцінюють як вразливий.
 

Автору буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

3 Comments

  1. Vasin
    Січень 9, 2009
    Reply

    Оригинальная идея. Интересно сколько времени он на это потратил

  2. […] На противагу 2008 року, нинішній рік, котрий уже добігає свого терміну, мало потішив нас відкриттями нових видів птахів. Якщо у минулому році ми відслідкували опис 5-ти видів сучасних птахів, то у 2009-у їх виявилось всього 2… “Станіславівський натураліст” пропонує Вам ознайомитись із ними. […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + 2 =