ВОЛОДАР САВАНИ

Світ складається із безмежної кількості дрібниць, які власне й витворюють його сутність. Те, що на перший погляд видається очевидним, часом може грати далеко не першорядну роль, коли мова іде про формування та функціонування екосистеми. Так склалось й із саванами – здавалось би, мільйонні стада антилоп, газелей та зебр разом зі слонами, жирафами, левами, гепардами та гієнами, і є тим визначальним фактором, який забезпечує баланс та різноманіття екосистеми. Одначе, у екологів на цю позицію є свій погляд – основу екосистеми савани становлять… терміти!

Характерним ландшафтом саван, не лише африканських, а й австралійських та південноамериканських, є розкидані поодинокі термітники, які часто ховаються у густих чагарниках чи в затінку крислатих дерев. Високі кургани термітників підносяться на 5-8 метрів (найвищі до 12-и метрів) над поверхнею ґрунту і широкою мережею ходів, галерей та тунелів ідуть на кілька метрів під землю. Навдивовижу, термітники дуже рівномірно розподілені по савані – в середньому великі споруди знаходяться на відстані 50-100 м один від іншого, а дрібні 10-20 м. Більше того вони сполучені довгими тунелями один з іншим, утворюючи своєрідні “суперколонії”. Загалом, савани – це єдині на Землі екосистеми, де домінуюче положення збереглось за термітами, тоді як в усіх інших пануючими є мурахи…

Екологам давно був відомий своєрідний “ефект термітника”, коли довкола спорудженого цими комахами кургану ґрунт має вищу родючість, ніж на значній віддалі від нього. Це зумовлено вищими концентраціями фосфору (на 84%) й нітрогену (на 70%) – першочергово необхідних для рослин елементів. Однак, довший час, вченим залишалось невідомим наскільки важливу роль відіграють терміти та їх термітники у функціонуванні екосистеми савани.

Терміти, будуючи свої житла, у глинистому ґрунті савани, який на 40-60% складається із дрібнозему і є дуже щільним, пронизують його численними ходами і галереями, переміщуючи великі частки (піщинки та камінці) за межі термітника, сприяючи водо- та повітропроникності. Це також перешкоджає ущільненню та намоканню верхнього шару ґрунту у період дощів, й відповідно сприяє повільнішій втраті води у сухий сезон. В результаті діяльності термітів, довкола їх жител виникає приблизно десятиметрова зона із високим рівнем рослинної біомаси.

Найсвіжіші дослідження (опубліковані у травні 2010 року), взаємодії термітника із екосистемою савани у Кенії (Африка), показали, що кожна зі споруд підтримує високу щільність тваринного і рослинного бірозмаїття. У безпосередній близькості від термітових курганів продуктивність екосистеми савани є набагато вищою, ніж там, де немає термітників. Наприклад, коренева поросіль акації на 60%, а насіннєва продукція приблизно на 120% є вищими поблизу термітників, ніж за їх межами.

Багатство рослин приваблює комах та комахоїдних хребетних таких як ґекони. Наприклад, обліки Ґекону кенійського (Lygodactylus keniensis Parker, 1936) засвідчили, що їх кількість поруч термітників є вдвічі вищою від середньої у східноафриканській савані. Приблизно та ж ситуація і з комахами, яких на 40% більше втрапило у пастки, що були повернуті липкою поверхнею до термітника, ніж у ті, котрі повернуті від нього. Зелена трава приваблює численних ратичних, котрі випасаючись поруч термітників залишають купи гною, що також сприяє зростанню родючості ґрунту.

Рівномірний розподіл термітників по савані зумовлений розмірами кормової території колонії, одночасно така мозаїчність забезпечує оптимальний розподіл тваринних і рослинних угруповань по території. Причому, саме таке природне розташування колоній термітів забезпечує існування найвищого із можливих рівнів біотичного розмаїття у савані, на що також вказує комп’ютерне моделювання стану екосистеми за різних варіацій розподілу термітників.

Таким чином, екологи встановили одну із найважливіших закономірностей розподілу багатства тваринного та рослинного світів у екосистемі савани та виявили найбільш продуктивні її ділянки, які безпосередньо пов’язані із життєдіяльністю колоній термітів – справжніх володарів савани.