МІСТЕРІЯ АВСТРАЛІЙСЬКОЇ ВЕСНИ

acacia-picnanta.jpg

Ірина Боднарук

В багатьох народів світу вшановувалися дерева – племена скандинавів вважали, що світ навколо них є частиною великого світового дерева – ясеня Іґдрасіля, який містить разом з людським світом – Мідґардом, дев’ять різних світів населених людьми, богами і велетнями. А кельти уявляли собі дерева посередниками між світом померлих, куди ішло коріння дерев, і світом живих, де знаходилась їх крона. Всі дерева вважалися праобразом дерева життя, яке виступало символом родючості. Чи не звідси Дж.Р.Р. Толкієн взяв прообраз свого священного дерева у Валінорі чи білого дерева у Ґондорі?… Сучасна людина просто не уявляє свого життя без дерев, які дають їй стільки всього, що й важко перелічити.

Коли в Європі триває осінь, в Австралії розквітає весна. Перший весняний сигнал на Південному континенті – буйний цвіт акації. Звісно, австралійська акація не просто провіщає весну: її цвітіння – прегарне видовище. Наукова назва австралійської акації Acacia pycnantha. Кущ або невелике дерево виростає від 4 до 8 метрів заввишки. В Австралії росте приблизно від 600 до 1000 видів акації. Більше половини відомих у світі видів походять з Австралії. В Європі та Америці акацію називають мімозою. В Україні шовковою акацією часто називають рослину з роду альбіція (Albizzia), білою акацією – з роду робінія (Robinia pseudoacacia), жовтою – з роду караґана (Caragana arborescens). В Австралії нещадним ворогом акації є тільки посуха. Від якої вона вміє ефективно захищатись. Насіння акації покрите міцною оболонкою, тому воно проростає тільки тоді, коли ця оболонка буде якось пошкоджена і вода проникне всередину. Оболонка тверда настільки, що садівники мусять вимочувати насінини в окропі, щоб вони набухли і могли прорости, коли їх висадять в ґрунт. У природі акацієве насіння може лежати багато десятиліть! Маленька мала насінина прокинеться лише від пожежі. Отже “фонд насіння”, що тільки й чекає, аби прорости, зберігається зовсім безпечно у ґрунті навіть під час найжорстокішої засухи. Уже кілька років стійку австралійську акацію завозять в Африку як потенційне джерело їжі у разі засухи. Її величезна перевага в тому, що вона виживає на суворій, неродючій землі. Деякі види здатні зростати навіть на піщаних дюнах! Ці дерева зміцнюють ґрунт, збагачують його азотом і захищають від звітрювання, а отже поліпшують середовище для інших рослин.
Деякі вчені вважають насіння акації потенційно харчовою культурою, адже воно містить багато протеїну і його поживні властивості такі, як і зернових. Акацієве насіння мелють на борошно та печуть з нього хліб і навіть виготовляють макарони. Дерева окремих видів за рік дають до 10 кг насіння. Ароматні квітки акації використовують для виготовлення парфумів. Широко застосовується акація для годівлі тварин і для попередження ерозії ґрунтів. Це лише кілька галузей, де можна застосувати акацію.
Один із видів, Acacia acuminata, назвали малиновим джемом, бо його свіжозрубана деревина пахне, як розтерта малина. Акація знадобилась і для будівництва мазанок перших колоністів Австралії. Стіни робили з переплетеного віття, яке скріплювали і замазували глиною.
З 1912 року квіти акації прикрашають герб Австралії, а з 1988 року це офіційна рослинна емблема країни. Ці квіти також можна побачити на австралійських монетах та марках.
Коли приходить австралійська весна, пагорби заворожують своїми переливами пухнастого золота, а заквітчане віття акації схиляється і легко погойдується на весняному вітерці… 

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

5 Comments

  1. Оксана
    Грудень 22, 2007
    Reply

    Дуже змістовна і цікава стаття! Мрію про відпочинок в Австралії!

  2. Pet
    Квітень 29, 2010
    Reply

    Було б цікаво почитати ще щось про кенгуру та інших сумчатих – унікальних творінь природи, що розповсюджені виключно в цих краях 🙂

  3. Травень 3, 2010
    Reply

    Пане Pet, гадаю, це можна зробити 😉 . А відтак пропоную почитати про качкодзьоба – дивовижну тварину Австралії: http://www.naturalist.if.ua/?p=2347

  4. Pet
    Червень 13, 2010
    Reply

    Прочитав, дякую.
    ще хочу про кенгуру 🙂

  5. Червень 13, 2010
    Reply

    Пане Pet, гадаю, що у невдовзім часі опублікуємо і про кенґуру. Залишайтесь з нами 🙂 .

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + 3 =