Василь МАЛАНЮК
Не за горами осінь, уже з’являються перші жовті листочки на деревах, ночі все холодніші, і тому тема грибів стає зараз актуальною, оскільки осінь, як відомо, пора грибів і грибників, які скоро заполонять ліси з кошиками і наплічниками. Які гриби збирати, а яких грибів уникати – це тема окремої розмови, існує маса спеціальної літератури про отруйні та їстівні гриби, тому хочеться поговорити про іншу цікаву і повчальну грибну тему.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Уявіть собі квітку завбільшки метр у діаметрі і вагою 10 кілограм! Вважаєте, що таке неможливе?.. Так само гадали й учасники експедиції сера Томаса Стамфорда Бінґлі Рафлеза, коли один із місцевих провідників, з острова Суматра, їм розповідав про небачену рослину у непрохідних джунґлях. Зрештою, коли експедиція досліджувала внутрішні райони Суматри, провідник показав доктору Джозефу Арнольду свою дивовижну рослину.
Андрій М. ЗАМОРОКА
То був серпень 2006-го року, коли ми з товаришами мандрували через Мармароські гори, або як їх ще називають Гуцульські Альпи. Мабуть із пам’яті ніколи не зітреться згадка про нічний перехід Білим Потоком – темні височезні гори, занімілий ліс і безмежно глибоке зоряне небо… Над нами раз-по-раз небосхил прокреслювали “зірки, що падають”, а ми зупинялись аби знову і знову загадати бажання… Серпень – то час зоряних дощів, які називаються “Персеїди”.
Андрій М. ЗАМОРОКА
У далекому 1541 році іспанський конкістадор Франциско де Ореллана, разом зі своїми вояками, у пошуках Ельдорадо та Цинамонової країни, проплив по ріці Кока до її злиття із рікою Напо. Не знайшовши ні скарбів, ні слави, він вирішив повертатись у Еквадор, проте його вояки вчинили бунт, протестуючи проти зворотної подорожі. Вимушений піти на поступки, Ореллана згоджується продовжити подорож вниз по ріці. Наступного дня по різдву – 26 грудня 1541 року, його люди – 49 чоловік – приступили до будівництва великого річкового корабля. 3 червня 1542 року їхній корабель увійшов до вод величезної ріки, яку, згодом, імператор Карлос V назве Амазонкою…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Коли, у 1522 році, експедиція Фернандо Маґелана привезла шкірки райських пташок до Європи, то середньовічна публіка була заворожена їх красою. Натуралісти тих часів з цілковитою впевненістю вважали, що райські пташки ніколи не сідають на землю чи дерева, а живуть у повітрі й споживають лише нектар, адже шкіри, що постачались на ринок, були без ніг. Навіть Карл Лінней – батько біології, – вперше науково описуючи райську птаху, назвав її Парадізея безнога (Paradisaea apoda Linnaeus, 1758)…
Руслан ЖИРАК
Мене завжди потішають всілякі небелиці з присмаком псевдосенсаційності, непідкріплені нічим змістовнішим і реальнішим, ніж чиясь хворобливо багата уява, народні переконання, позбавлені елементарних базових знань чи релігійні вірування. А галичани, якщо в щось вірять, то вже настільки сліпо, що переконати їх в протилежному, чи хоча б змусити призадуматись і спокійно проаналізувати побачене чи пережите, практично неможливо! Чи не тому, у нас побутує стільки всіляких оповідок про міфічних створінь, у невідворотну силу яких вірять і малі, і старі? Одразу пригадується “дієвість” на вразливу людську психіку розповідей-лякалок, скажімо, біля карпатської ватри, про чугайстра, мавок, лісовиків, бабаїв, дідьків та інших подібних “істот”, які так вправно забирають сон і змушують серце калатати сильніше…
Андрій М. ЗАМОРОКА
На межі Галицького та Монастириського районів – між Івано-Франківською і Тернопільською областями – у краї опільських степів, є малесеньке село, назва якого Озерце. Воно, на перший погляд, нічим не примітне – таких сотні і тисячі по всій Галичині, але то тільки на перший погляд… У тихій вуличці, між сільських хат, у затінку лип, захованим від стороннього ока, знаходиться неймовірне явище природи, яке здатне подивувати досвідченого мандрівника і натураліста…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Драконовими мухами (Dragonfly), у англомовному світі, називають звичних нам бабок, які є найдосконалішими хижаками з-поміж усіх комах. Сучасні бабки, у порівнянні з викопними, видаються пігмеями, максимально досягаючи розмаху крил лише 19 см, як от у Анакса гавайського (Anax strenuus Hagen, 1867) – ендеміка Гаваїв, чи Великокрила синювато-зеленого (Megaloprepus caerulatus (Drury, 1782) із Південної Америки. Але скам’янілі відбитки древніх бабок, що жили 300-250 мільйонів років тому у кам’яновугільному та пермському періодах палеозойської ери, направду, вразили вчених.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Туристичний сезон у розпалі, і тисячі відпочивальників, хто з наплічниками, а хто на курорти, тягнуться до зелених Карпат, аби посеред спекотного літа зануритись у прохолоду їх річок та смарагдове море смерекових та букових лісів. Для жителів рівнин і далеких східних меґаполісів тут усе незвичне – і природа, і традиції, і побут… У липні – серпні Карпати буяють цвітом, ягодами і грибами. Туристи часто їх збирають, варять і споживають, не завжди знаючи, чи не є вони отруйними. Ця стаття є бліц-екскурсом щодо найбільш небезпечних рослини Українських Карпат.
Андрій М. ЗАМОРОКА
14 липня телевізійна служба новин каналу 1+1 повідомила на усю Україну про нашестя змій у Івано-Франківську. Це черговий ляп від українських ЗМІ’юк, некомпетентність, яких переходить уже межі розумного. “Станіславівський натураліст” раніше звертав увагу своїх читачів на неправдивість і псевдосенсаційність новин українських ЗМІ, пов’язаних із плазунами, сьогодні знову ми робимо це.