#8 КАРАЛАРСЬКИЙ СТЕП – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[АР Крим]

Повітря тут пахне полином і степовим різнотрав’ям, а далекі пагорби мерехтять у струменях гарячих потоків. Караларські терени причаровують незвичним для рівнини рельєфом і рідкісною неторканістю своїх просторів. Ніколи не ораний степ, перетинається незліченними байраками та кам’яними пагорбами гаряче-помаранчевого кольору від суцільних килимів лишайників.

Там, де теплі води мілкого Азовського моря розмірено б’ють в узбережні скелі, між гарячою Казантипською затокою із заходу і роп’яним озером Чокрак зі сходу, розкинувся Караларський степ. Це найбільша цілинна і найменше змінена людиною ділянка ковилового степу в Україні. Караларський степ є прикладом того, як виглядали неозорі терени Південної України до епохи варварського освоєння цілини…

Степ – це жива екосистема зі своїми ритмами. Аби побачити його у всій красі, розмаїтті барв і форм, слід навідатися на початку червня. Саме тоді перед мандрівником постає велична і раритетна містерія справжнього степу… Між пагорбів, урізнобіч, неспокійно розбігаються ковилові хвилі, а скелі заливають сині квіти льону. Спекотне і пряне повітря розтинають незліченні голоси жайворонків, цикад і сарани. У байраках, ярах та видолинках все ще зеленілись височенні, як на Крим, трави соковито-смарагдового кольору, у повноті свого цвітіння. Тут же, подекуди, звеселяючи краєвид, невеликим групами зазеленілись чагарники. Поєднання сухих трав’яних просторів з групами чагарників надає Караларському степу рис притаманних тропічним саванам…

Унікальність природного комплексу Караларського степу полягає в тому, що рослинний покрив утворений із переважанням Ковили Бравнера (Stipa brauneri (Pacz.) Klokov), подібні комплекси в Україні відомі ще з Тарханкуту і все. Окрім Ковили Бравнера, тут широко розповсюджені інші Ковили: українська (Stipa ucrainica P. Smirn.), вузьколиста (Stipa tirsa Steven), волосиста (Stipa capillata L.), Лесінґа (Stipa lessingiana Trin. et Rupr.), поетична (Stipa poetica Klokov), найкрасивіша (Stipa pulcherrima K. Koch)… Ковили заселяють гребені і крутосхили пагорбів. А широкі байраки займають степові луки з їх різнотрав’ям у незвичному, для півдня України, поєднанні степових злаків і лучних трав. До прикладу, байраки порослі Пирієм повзучим (Elymus repens (L.) Gould), Грястицею збірною (Dactylis glomerata L.), Стоколосом безостим (Bromus inermis Leyss.) – видами доброго зволоження ґрунту, а заразом з ними ростуть ковили та інші сухолюбні рослини…

Неймовірним степ виглядає у часі квітування Льону австрійського (Linum austriacum L.), яким густо порослі кам’яні хребти і скелі. Поруч нього росте Стоколос м’який (Bromus mollis L.). А ранньою весною квітує Тюльпан Шренка (Tulipa schrenkii Regel).

Караларський степ не очікувано обривається в Азовське море. Скелястий беріг, густо мережений мисами та піщаними бухтами. На віддалі від морського плеса, скелі густо порослі колючими чагарями із кизилу, шипшини, глоду, терену, степової сливи, бирючини тощо. Усе це разом сплетено у єдиний моноліт завдяки хмелю, аспараґусу та іншими виткими і чіпкими рослинами.

Природа активно веде експансію на піщаний пляж заселяючи його всілякою солончаковою і аренофільною (пісколюбною – авт.) рослинністю. Серединні частини бухт зайняті полином та злаками з поодинокими маслинковими деревами. Тут зростають Юринея розлога (Jurinea laxa Fisch.), Осока колхідська (Carex colchica J. Gay), Чебрець узбережний (Thymus littoralis Klokov et Des.-Shost.), Зизифора кримська (Ziziphora taurica M.Bieb.). Ближче до лінії прибою, пляжі порослі суцільними заростями Колосняка чорноморського (Leymus sabulosus (Bieb.) Tzvel.), який вражає уяву своїми півметровими колосками. А там, де морські хвилі у період шторму досягають берега, рослин немає взагалі – це практично ідеальний піщаний пляж, всіяний різноманітними черепашками та мушлями молюсків, панцирами крабів…

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #7 Дружківський скам’янілий ліс. Наступна стаття – #9 Карстовий міст

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal