#7 ДРУЖКІВСЬКИЙ СКАМ’ЯНІЛИЙ ЛІС – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Одна із давніх світлин найбільшого і найвідомішого фраґменту скам'янілого дерева на околиці Дружківки. Джерело ілюстрації: http://esu.com.ua

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[Донецька область]

В Україні є місця неймовірної краси і мальовничості, а є місця неймовірної історії, де всього за кілька секунд із сучасності провалюєшся у таку сиву давнину, що навіть древність динозаврів перед нею тьмяніє. Саме таким місцем є пагорби довкола містечка Дружківка на Донбасі, де просто на схилах розкинувся скам’янілий ліс віком 300-280 мільйоноліть!

А це так зараз виглядає скам'яніле дерево - час, стихії і люди зробили свою роботу... Джерело ілюстрації: http://kolokray.com

Насправді, Дружківський скам’янілий ліс – це лише одна із багатьох місцин на Донецькому кряжі, де можна надибати стовбури скам’янілих дерев. Вони розкидані по усьому терену, виходячи на денну поверхню невеликими скупченнями, а яка їх кількість прихована ще у земних надрах – нікому невідомо… Слід зазначити, що трапляються скам’янілі залишки двох типів: звуглені – перетворені у антрацит і скрем’янілі – перетворені на кварц. Дружківський скам’янілий ліс належить до скрем’янілих.

Фраґмент скрем'янілого стовбура Дружківського скам'янілого лісу. Джерело ілюстрації: https://wikimedia.org

Історія Дружківського скам’янілого лісу розпочалася на межі карбонового та пермського періодів палеозойської ери – 300-280 мільйоноліть тому. Тоді, терени теперішньої України, як і Європи загалом, лежали на самінькому екваторі, причому він пролягав, приблизно, по руслу нижньої течії сучасної ріки Південний Буг. Це була велетенська заплавна рівнина, на кшталт, сучасної Амазонії, густо вкрита доісторичними лісами із Сиґіляґрій, Лепідодендронів, деревовидних і насінних папоротей. На півдні, як і сьогодні, тоді хлюпалось море, проте, тепле, а вздовж його берегів, напівзануреними у воду, росли густі каламітові ліси – перші “манґрові” екосистеми. На південному заході, за морем, здіймались хребти-багатотисячники Центральнопангейських Гір. А на сході України, підносилась над рівнинами і морем невисока гірська гряда – Донецький кряж, на кшталт, сучасних Кримських Гір.

Приблизно так виглядали заплавні рівнини на території України 300 мільйоноліть тому. Джерело ілюстрації: ВВС

На початок пермського періоду, Донецький кряж лише вступив у стадію свого активного формування – це були невисокі молоді гори, які безнастанно росли. Рослинність тут дуже відрізнялась від довколишніх рівнин, схили були вкриті лісами із голонасінних. І як годиться горам, була своя висотна поясність, хоча ці гори були і низькими, і екваторіальними. У передгір’ях зростали все ті ж рівнинні сиґілярієві ліси, а от із підняттям вверх їх витісняли насінні папороті, а ще вище – Кордаїтові (Cordaitaceae) та Дадоксилони (Dadoxylon Endlicher, 1847).

Дружківський скам'янілий представляє собою скупчення скрем'янілих дерев з одинаковою орієнтицією у просторі, які всього на 0,5-1,0 метра виступають над ґрунтом. Джерело ілюстрації: http://www.ammonit.ru

Сьогодні, Дружківський скам’янілий ліс являє собою низку уламків стовбурів древніх дерев, завдовжки до 10-ти метрів і діаметром до 1-го метра, які скупчені на крутому схилі байраку і є ґеологічним заказником загальнодержавного значення. Дерев, які б стояли вертикально, і між якими можна ходити, наче у лісі, тут немає. Щонайбільше, колоди підіймаються на 0,5-1,0 метра над поверхнею ґрунту, та й ті нахилені під кутом. Цікаво, що більшість із них спрямовані у одному і тому ж напрямку. Ще одним важливим фактом, що характеризує цей витвір природи, є цілковита відсутність інших частин дерев. На деревах не збереглось ні кори, ні гілок, ні коренів, а у їх материнській породі відсутні будь-які плоди та листя. Усе це свідчить, що дерева зазнали сильного руйнування ще до того як були поховані під товщами піску.

Виникнення скрем'янілих дерев біля Дружківки пов'язано із повінню, яка засипала стовбури, які лежали перпендикулярно до напряму течії давньої ріки. На світлині дощовий помірний ліс на Тасманії. Джерело ілюстрації: https://wikimedia.org

Вчені вважають, що найпевнішим сценарієм утворення Дружківського скам’янілого лісу був паводок на гірській ріці. Висока вода викорчовувала як живі, так і підхоплювала давно повалені дерева вздовж берегів ріки, вона обтесала і ошкурила їх до каміння, а при виході із гір на передгірну рівнину занесла рінню. За звичай, утворення загати із дерев на ріці відбувається упоперек русла, то ж орієнтація дружківських дерев, головним чином, є перпендикулярною до напрямку течії древньої ріки. Скрем’яніння похованих під рінню дерев могло відбуватись лише за умови наявності прісної води і постійного коливання її рівня. Вода створювала умови для взаємодії дуже слабкої силіцієвої кислоти із орґанікою стовбурів, витісняючи з неї карбон і замінюючи його на власне силіцій.

Скам'янілі дерева біля Дружківки належать до Дадоксилонів - умовного таксону скам'янілої деревини. Джерело ілюстрації: https://twitter.com

Вивчення скам’янілих дерев біля Дружківки вказує на ідентичність мікроструктури деревини в усіх стовбурах, що свідчить про приналежність до одного виду або низки дуже близьких видів. Однак, встановити сам вид є дуже складно. У ранніх дослідженнях Дружківського скам’янілого лісу, видова приналежність древніх дерев визначена як Араукарит (Araucarites), однак, сучасні дослідження вказують, що усі Араукарити із карбоново-пермської межі екваторіальної Пангеї належать до Дадоксилонів. Тут слід розуміти, що Дадиксилон – це умовний таксон, який ґрунтується лише на мікроанатомії деревини. Але з цим виникає велика плутанина, адже трахеїди (судини, по яких вгору рухається вода – авт.) Дадиксилонів мають пори із особливою облямівкою притаманною виключно для сучасних Араукарієвих, проте у палеозойську еру, ця анатомічна особливість була широко розповсюджена у різних, нині вимерлих, еволюційних гілок голонасінних… Тому палеоботаніки виділяють три умовні типи деревини Дадоксилонів: І тип притаманний для кордаїтових і був широко розповсюдженим із середини до кінця карбону (330-300 мільйоноліть тому); ІІ тип – для примітивних хвойних Валхій (Walchia), трапляється на карбоново-пермській межі (300-280 мільйоноліть тому); ІІІ тип – можливо представляв хвойних, з’явився у викопному стані наприкінці пермського періоду (260-250 мільйоноліть тому). Який із цих типів деревини у дружківських дерев – невідомо, оскільки сучасної ревізії ніхто не робив… Тут можна лише гадати, однак, кордаїтові є найбільш ймовірними кандидатами, оскільки зростали вони по берегах водойм – їх скам’янілості найчастіше знаходять разом із озерними, болотяними і річковими тваринами…

Клітинна мікоструктура дружківських Дадоксилонів. Джерело ілюстрації: https://wikimedia.org

Дружківський скам’янілий ліс є недооціненим чудом природи, адже охорона його лише у статусі заказника, нехай який тепер зачислили до реґіонального ландшафтного парку “Клебан Бик”, є незрівнянно нижчою, а ніж аналогічні місцини у інших частинах світу. Наприклад, подібний до дружківського, скам’янілий ліс на острові Лесбос, що у Греції, є не тільки науковим і туристичним центром, а й включеним до переліку світової спадщини ЮНЕСКО. І при тому лесбійський скам’янілий ліс, щонайменше, на 250 мільйоноліть молодший за дружківський! Зрозуміло, що на Донбасі зараз триває війна і мало який турист наважиться туди поїхати, але рано чи пізно запанує мир і постане питання про відбудову понівеченого Донбасу.

Експонування скам'янілих дерев in situ на острові Лесбос. Джерело ілюстрації: https://wikimedia.org

Якщо правильно обрати стратеґію розвитку, то за десятиліття Дружківку і довколишні селища можна перетворити на українську палеонтологічну Мекку – тут вартує створити національний парк, наприклад, “Кам’яновугільного періоду”, куди, окрім, власне, теперішнього заказника, включити і кар’єри і навіть шахти, де опісля належного облаштування, можна у реальному часі і просторі демонструвати пласти зі скам’янілостями з різних ґеологічних епох. Зібрати по довколишніх ярах, кар’єрах і балках усі уламки скам’янілих дерев, здійснити їх реконструкцію і експонувати як реальний ліс. Збудувати потужний візит-центр із сучасним мультимедійним музеєм, освітнім центром, готелем, сувенірними крамничками, кав’ярнями і рестораціями. І сюди поїдуть туристи. Це будуть також робочі місця і нові можливості для місцевого бізнесу. На миттєву окупність очікувати неварта, але у перспективі Донбас також можна зробити цікавим, бо Донбас – це Україна!

А ось як експонують ex situ скам'янілі дерева у німецькому місті Хемніц, до речі, того ж віку, що й Дружківські. Джерело ілюстрації: www://radiochemnitz.de

Post Scriptum

Готуючи цю статтю, я зіткнувся і парадоксальною ситуацією – про Дружківку доволі широко відомо на теренах України, проте, повсюдно і масово розтиражовано, буквально, нісенітниці про цей неймовірний феномен природи. Прикро вразила мене стаття у Вікіпедії (станом на 19.02.2016-го), яка слово в слово повторює усілякі вигадки із мережі. Вважаю, що настав час розвінчати їх.

Міф 1. Скам’янілий ліс біля Дружківки – унікальне явище на планеті. Насправді, це не так. Сьогодні, по усьому світу, відомо щонайменше 40 локалітетів зі скам’янілими деревами у великих кількостях. Причому, є багато місцин зі значно краще збереженими деревами, ніж на Донбасі.

Міф 2. Тут росли араукарії. Це питання я спробував прояснити у тексті вище, але те, що то були не араукарії – факт, бо перші з них з’явилися лише через 60-70 мільйонів років після Дружківського лісу, у мезозойську еру.

Міф 3. Дерева вирвав ураган, а скам’яніння відбувалось у морі. Це також я пояснив у статті – скрем’яніння орґаніки відбувається за участю прісної води, причому її рівень повинен постійно коливатися. Цей процес дуже добре описаний у науковій літературі.

Міф 4. Дружківські дерева – найдревніші. Це не так. У Європі, окрім Дружківського, є ще три місця (Чехія, Німеччина, Британія) з ідентичними скам’янілостями того ж часу.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #6 Донецький кряж. Наступна стаття – #8 Караларський степ

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

5 Comments

  1. Лютий 22, 2016
    Reply

    О! Справді цікавий об’єкт, треба буде згодом навідатися, сподіваюся що в регіоні з часом стане спокійніше!
    А поруч і Білокузьминівські скелі, і гіпсові та соляні родовища..

    • Лютий 22, 2016
      Reply

      Наразі, там доволі спокійно. Дружківка дальше від лінії фронту, але небезпека все рівне є…

  2. Липень 2, 2016
    Reply

    Дійсно, наші кам’яні дерева це природне диво! У Дружківському музеї є деякі зразки. Запрошуємо всіх! )

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + = 13