УРЯД ПРОТИ ЕКОМЕРЕЖІ – КУДИ ЗАВЕДЕ НАС ТАКА ДОРОГА?

Уряд хоче скасувати програму розвитку екомережі України розраховану на 2000-2015 роки! Джерело ілюстрації: http://ukrajinciberlinu.files.wordpress.com

ВІДКРИТА ЗАЯВА
Національного екологічного центру України
Ярослав МОВЧАН

22 червня 2011 року ввійде в новітню історію України появою документу, який стане своєрідним символом спроби повороту часу назад у природоохоронному законодавстві – постановою КМУ №704 Про скорочення кількості та укрупнення державних цільових Програм. Цей документ пунктом 4 передбачає розроблення законопроекту про припинення виконання програми формування національної екомережі.

Ідея екомережі полягає в сполученні між собою ділянок природи, що збереглися і можуть складати значну неперервну територію з певним природоохоронним та/чи господарським статусом, даючи можливість популяціям рослин і тварин та їх угрупованням забезпечити розмноження  та тривале існування. Це дає змогу подолати фрагментацію, “острівність” того, що сьогодні залишилося від біогеоценотичного покриву, а “природі” – здійснювати роботу з трансформації сонячної енергії, підтримання біогеохімічного балансу, стабільності кліматичних умов, балансу і очищення вод, що є основою для виживання людства й існування держав.

Розуміння того, що потрібно зберігати і відновлювати природу через створення екомережі прийшло в кінці минулого століття, і Україна взяла участь у розробленні Всеєвропейської стратегії збереження біо- та ландшафтного розмаїття, що була підписана в Софії (1995 р.) на міністерській конференції “Довкілля для Європи”, основним елементом якої є формування екомережі. Ідеї екомережі ввійшли в документи Конвенції з біорізноманітності та документи ООН. Радою Європи та Довкільною програмою ООН (ЮНЕП) при підтримці Єврокомісії та ряду європейських країн було створено спеціальний орган з координації формування екомережі на рівні континенту. Сума допомоги Україні з міжнародних джерел для відновлення природи шляхом розбудови екомережі вже склала мільйони доларів, що є суттєвим для цієї сфери, яка завжди, в Україні, фінансувалася за залишковим принципом.

Витяги із чергової скандальної постанови українського уряду...

Розробивши і схваливши на рівні закону Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (2000) та Закон про екологічну мережу (2004), Україна разом з Нідерландами, Швейцарією, Словаччиною стала лідером  в інноваційній природоохоронній діяльності, що дозволяє шляхом відновлення неперервності біогеоценотичного покриву і регулювання режиму його використання мати значний соціальний, економічний та екосистемний ефекти, зменшуючи загрози, пов’язані з руйнуванням природного довкілля та погіршенням якості життя. В рамках виконання програми екомережі було створено десятки об’єктів природно-заповідного фонду, започатковано за підтримки місцевих громад формування екокоридорів та впровадження екосистемного підходу. Зазначена програма – одна з небагатьох, яка не потребує значних коштів і яка задовільно виконується, про що свідчать як дії та документи закордонних партнерів, так і висновки Рахункової палати України, і має неоціненний в перспективі синергійний ефект, підтримку громадян і міжнародної спільноти.

Рішення про припинення виконання цієї, єдиної державної цільової екологічної програми, спрямованої на збереження живої природи України, порушує домовленості, закладені в десятках міжнародних, двосторонніх і національних документах, та йде врозріз з позицією Генеральної Асамблеї ООН, яка пропонує націям розглядати теперішнє десятиріччя (2010-2020) як десятиріччя збереження біорізноманіття. Слід взяти до уваги також, що ця програма є єдиною державною цільовою програмою, яка дозволяє фінансувати, принаймні на мінімальному рівня (мова про мільйони, не десятки, а просто мільйони гривень!) природоохоронні заходи, спрямовані на збереження живої природи, у т.ч. ведення кадастрів тваринного і рослинного світу, Червоної і Зеленої книг України, створення і дослідження об’єктів природно-заповідного фонду. Воістину, що маємо, – не бережемо! А жадібний платить подвійну ціну. Тут же мова про виживання природи і України як держави.

Рішення про припинення виконання цієї інноваційної та дешевої програми, єдиної в Україні у сфері живої природи – це показник рівня Уряду і «професійності» працівників Секретаріату КМУ, які нездатні, а ні зрозуміти сенсу чинних документів, співзвучних з сучасними світовими, а ні оцінити свої дії чи їх наслідки. “Ламати – не будувати”. Таке рішення КМУ – це посягання на здоров’я нації, на знищення останніх “островів” природи, руйнування іміджу України як європейської держави.

НЕЦУ пропонує відмінити пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №704.

admin Written by:

2 Comments

  1. Оксана Мороз
    Липень 26, 2011
    Reply

    Ницість духу та нездатність бачити наперед… Дійсно державних людей (а не людей-функцій) все менше. Один з Прези-тів випередив свій час, інші безнадійно відстають разом з оточенням

  2. Іван
    Липень 26, 2011
    Reply

    Маленький приклад з дня, що завершився, щодо ницості і недалекоглядності.. Як сусідка моїх батьків відповіла на новину про незначне підвищення тарифів на вивезення сміття з приватного сектору: “Як так, тоді будемо більше сміття викидати.”
    Можливо, фізично сміття і не з’явиться в більшій кількості, але саме існування такої думки дуже бентежить!!!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 77 = 81