Category: Тварини

Квітень 24, 2020

Андрій М. ЗАМОРОКА

Ця неймовірна історія розпочалась понад 170 років тому, коли невгамовний італійський натураліст, професор зоології Філіппо де Філіппі опублікував низку описів нових видів п’явок зібраних у експедиції по Персії. І у своїй праці він згадує п’явок із Криму, намагаючись віднайти їх таксономічне становисько. А через майже півстоліття до дискусії примкнув французький натураліст і професор зоології Рафаєль Бланшар, який зауважив, що кримські п’явки мусять належати до іншого виду. З тих пір, понад століття велись дискусії – куди ж віднести п’явок із Криму. Остаточне слово у цьому питанні сказала група вчених із Харкова та Любляни, які за допомогою молекулярних методів довели, що кримська п’явка – це окремий, новий для науки вид!

Грудень 19, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

За понад десятиліття наукових пошукувань на терені Галицького національного парку мене завжди вражало надзвичайне природне розмаїття такого невеликого терену: від півторастолітніх яличин і бучин, до старовікових заплавних і термофільних дібров, карстових і низових боліт, заплав, стариць і річок, і нарешті до лучних степів. І всюди мене чекало неймовірне розмаїття комашиного світу й найнесподіваніших знахідок: видів, що мали б траплятися лише високо у Карпатських горах або у південних степах Причорномор’я, чи на рівнинах Паннонії… Аж раптом трапились, здавалось би, звичайнісінькі для Поділля вусачі-коренеїди жовті, проте, дивна зовнішність яких не давала мені спокою впродовж кількох останніх років. І не дарма…

Вересень 22, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

Кілька днів тому погодні радари Національної служби погоди США зафіксували дивну хмару (світлина вгорі), що перетинала територію трьох штатів – Індияни, Огайо та Пенсильванії. Метерологи були трохи спантеличені, оскільки дощу не очікувалось. Відповідь дали ентомологи – хмарою виявилась велетенська зграя комах, зелених чотарів! Двічі на рік ці неймовірні бабки здійснюють велику міґрацію через усю Північну Америку з узбережжя Карибського моря до Великих озер і навпаки.

Травень 12, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

The New York Tines Magazine назвав всепланетарне зникнення комах “комашиним апокаліпсисом” (The Insect Apocalypses), пророкуючи скору загибель людства. Власне питання у тому чи стоїть людство на межі апокаліпсису, екологічного апокаліпсису, а чи маємо справу із дочасним ґвалтом? У третій і останній частині цього апокаліптичного циклу розповім про наше ймовірне життя без комах.

Травень 7, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

Причини глобального вимирання комах, на загал, залишаються не цілком зрозумілими. Вимирання зафіксовані як у порушених діяльністю людини екосистемах, так і заповідниках та на малозмінених теренах. Однак, в усіх випадках вчені акцентують увагу на кількох причинах:

Травень 5, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

Апокаліптичні віщування, феєрично змальовані Іваном Богословом десь наприкінці І століття н.е., як одну із покар людству, описують нашестя сарани, що п’ять місяців мала мордувати світ. Але схоже, що Іван дуже і дуже помилився, – він не знав екології, бо апокаліпсис щонайпевніше ознаменується масовим вимиранням комах. Ентомологи по усій Землі фіксують катастрофічне скорочення і чисельності, і видового розмаїття комах, а це тягне за собою збій роботи екосистем і загрозу існуванню людства.

Березень 10, 2019

Андрій М. ЗАМОРОКА

З’ява велетенської бджоли Волеса (Megachile pluto (Smith, 1860) сучасному світові озманенувалась рекордними торгами на eBay, де один-єдиний екземпляр було продано за 9100 доларів США! Пізніше було продано ще один екземпляр бджоли за 4150 доларів США! Це найдорожча бджола у світі! Її дороговизна зумовлена ж її рідкісністю, оскільки з часів подорожі Альфреда Расела Волеса (саме того Волеса, що ледь не обійшов Чарльза Дарвіна у першості створення теорії еволюції) Малайським архіпелагом у середині ХІХ століття, кілька екземплярів цього виду було зібрано лише наприкінці ХХ століття американським ентомологом Адамом Месером. З тих часів бджола більше не траплялась ні дослідникам, ні колекціонерам, аж до гучного продажу екземпляру у 2018-му через інтернетмагазин.

Вересень 7, 2017

Андрій М. ЗАМОРОКА та Юрій КОЗОРІЗ

У лютому 2015-го, на складі одного із будівельних супермаркетів нашого Станіславова, працівнику трапилась на очі дивна істота – звідусіль облямована численними і довжелезними ногами-мацальцями. І може б вона стала жертвою байдужого черевика, якби не допитлива натура біолога й природолюба, що упізнала в цій істоті мухоловку – багатоніжку, занесену до Червоної книги України. Дивовижно, але цей теплолюбний вид є мешканцем Середземномор’я!

Січень 19, 2016
Довга шия жирафи, ще з часів Ламарка і Дарвіна, була приводом для з'ясовування стосунків між креаціоністами і еволюціоністами. Але ж як вона виникла насправді? Джерело ілюстрації: http://www.tolweb.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

“…Вчені з легкістю можуть пояснити чому у жирафи довга шия, проте, чому саме у жирафи – цього не скаже ніхто, як би не намагався…”

Ден Сімонс
“Падіння Гіперіону”
1990

Чаруюча і ґрацильна зовнішність жирафів – цих непересічних мешканців африканської савани, – увібрала в себе усю витонченість і красу еволюції. А скільки списів було наламано довкола загадки походження їх довгої шиї, співставних, хіба лише, з еволюційною таємницею яскравого хвоста самця павича… І попри те, що то є хрестоматійний приклад еволюції зі шкільного підручника біології, але якоїсь ясності у самім механізмі та причинах її виникнення не було. Шия жирафи активно артикулювалася, у рівній мірі, як еволюціоністами, так і креаціоністами, арґументуючи, як не дивно, цілковито протилежні теорії… А уся проблема полягала у тому, що досі не було палеонтологічних знахідок, які б вказували на проміжні етапи еволюції жирафової довгошийості.

Січень 9, 2016
Популяція вестіндійських ламантинів збільшилась на 500% за останні 25 років. Джерело ілюстрації: http://www.shutterstock.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Вестіндійський або американський ламантин (Trichechus manatus Linnaeus, 1758), отримав статус виду, що знаходиться під загрозою зникення, понад півстоліття тому. З цього часу була впроваджена низка природоохоронних заходів, які позитивно вплинули на стан популяції. За останні 25 років чисельність вестіндійського ламантина зросла на 500%!