СЛІД ДРЕВНЬОЇ ОДНОДЕНКИ

Одноденки - одні із найдревніших крилатих комах, які живуть на Землі уже понад 320 мільйонів років, з часів кам'яновугільного періоду. Джерело ілюстрації: http://wikimedia.org

Андрій М. ЗАМОРОКА

Комахи… Вони найуспішніша форма життя на Землі. Вони були у рядах перших підкорювачів суходолу. Вони перші з-поміж істот, що знялись у небо й полетіли. Вони – перші повітроплавці… Вченим достеменно не відомо, коли і де перші шестиногі тварини відростили крила, одначе, уже понад 300 мільйонів років вони своїми крилами успішно розтинають повітряний простір планети…

Комахи освоїли мистецтво польоту задовго до хребетних, очевидно це трапилось десь у кам’яновугільному періоді палеозойської ери – понад 350 мільйонів років тому. Свідчень цього практично немає, але палеоентомологам, які вивчають викопних комах, відомі поодинокі, непрямі й дуже часткові докази існування подібних на комах істот десь наприкінці девонського (370 млн. років назад) та початку кам’яновугільного (360 млн. років тому). Це, зрештою, виглядає досить таки логічно – приблизно десь у цей час повинні й були б вникнути перші крилаті комахи або їх прямі предки… Проте, достеменно відомо, що уже до кінця кам’яновугільного періоду комахи були повсюдно поширеними. На користь цього свідчить незліченна кількість відбитків окремих крил та частин тіл, до них належать і всесвітньо знамениті Велетенські Бабки (Meganisoptera Martynov, 1932) – найбільші з-поміж комах усіх часів і континентів.

Як би там не було, одначе, схоже, що вченим вдалось віднайти один з найдревніших цілісних скам’янілих відбитків Крилатих комах (Pterygota Lang, 1888). Зазначу зразу, що, на відбитку, крил у скам’янілої комахи немає. Наукова стаття з її описом була нещодавно опублікована у Віснику Національної Академії Наук США (PNAS). Як виявилось, і зрештою, це нікого й не здивувало, викопна комаха, віком 312 мільйонів років, належала до надряду Одноденкоподібних (Ephemeropteroidea Rohdendorf, 1968) – найдревніших з відомих Крилатих комах.

Відбиток знайденої вченими комахи. Джерело ілюстрації: Knecht and all., 2011

Відбитки частин комах, про що уже мовилось вище, знаходили й у більш давніших відкладах гірських порід, однак, повністю збережені – ні. Хоча, читач, напевне, глянувши на світлину знахідки (дивіться вище), скаже, що “воно” й на комаху не дуже подібне, й певно далеке від ідеального збереження. Проте, вченим, певна річ, про це судити набагато легше, і їхня думка однозначна – “воно” таки комаха.

Знахідка була зроблена у південно-східному Масачусетсі (США), де знаходиться одне із декількох відомих місць скам’янілих слідів життя пізнього карбону – близько 310 млн. років тому назад. Тут палеоіхнологи – вчені, які вивчають скам’янілі сліди життєдіяльності вимерлих тварин, – віднайшли велику кількість відбитків слідів земноводних, примітивних плазунів, комах та рослин – цілих узбережно-болотяних екосистем того часу. Про присутність надмірної кількості води свідчить характер гірської породи – це пісковик, яка утворилась в результаті скам’яніння доісторичного мулу.

Схема будови скам'янілої комахи (чорним) та відбитків лапок у мулі (синім і рожевим) при борсанні у ньому (стрілками вказані напрямки руху). Шкала 20 мм. Джерело ілюстрації: Knecht and all., 2011

Знайдена комаха, свого часу впала у рідкий мул ще живою, про що можна судити із наявності слідів борсання і спроби вирватись зі смертельних обіймів, які врешті-решт, виявились марними… Комаха загинула, а мул висох на сонці. Згодом, очевидно впродовж кількох наступних годин, рівень води піднявся, намивши новий шар мулу, який після скам’яніння утворив негативний епівідбиток (порожній, увігнутий всередину верхнього шару мулу – дивіться другу світлину). Судячи з характеру відбитків комахи і породи, у якій її знайдено, вчені отримали свідчення древньої повені.

Доказом приналежності скам’янілої комахи до літаючих, є характер відбитків слідів ніг, які не типові для безкрилих – вище уже сказано, що комаха борсалась, намагаючись вирватись із мулу. Вчені заперечують здатність знайденої ними комахи до ковзання по поверхні води, як то у водомірок. Така поведінка не притаманна ні для древніх чи сучасних Одноденок (Ephemeroptera Hyatt & Arms, 1891), ні для Веснянок (Plecoptera Guenee 1852), хоча, у личинок-наяд декотрих сучасних видів така здатність існує. Проте, із відомих палеонтологічних даних, випливає, що личинки кам’яновугільних комах, які вважаються водними, не були пов’язаними із водоймами взагалі, а жили на суходолі, оскільки у них не було виявлено зябер…

Щодо самої комахи, то вона мала розмір близько 4 сантиметрів завдовжки. І, як було згадано вище, немала крил. Вчені відкинули думку про приналежність цієї істоти до Первиннобезкрилих комах (Apterygota), оскільки, а ні будова голови, а ні грудей, не відповідають цьому підкласу. Приналежність цієї комахи до надряду Палеодиктилоптероподібних (Palaeodictyopteroidea Rohdendorf, 1961) – вимерлих і найпоширеніших комах палеозойської ери, – також не відповідає дійсності, оскільки вони мали, так званий, рострум (“дзьоб” – авт.) у який була витягнена голова, а у скам’янілості його немає. Щодо надряду Одонатоптер (Odonatoptera Martynov, 1932), куди приналежні згадувані уже Велетенські Бабки, то у них черевце кріпиться до грудей набагато вище, ніж у скам’янілої знахідки, ба більше у Одонатоптер немає довгих хвостових придатків – церок, які добре помітні на відбитку. Більшість із ознак скам’янілого відбитку притаманні саме Одноденкоподібним. Як вважають вчені, ця істота належала до безкрилої еволюційної лінії Одноденок, які повторно втратили здатність до польоту.

І, хоча, відбиток знайденої комахи має багато характерних ознак, за якими її можна розпізнати та описати у якості нового виду, але, на гадку дослідників, вона не задовольняє вимог Міжнародного Зоологічного Кодексу щодо біологічних таксонів. Тож автори дослідження вирішили не присвоювати своїй знахідці жодної наукової біноміальної назви, а обмежились лише порядковим номером – SEMC-F79.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

One Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − 9 =