Андрій М. ЗАМОРОКА
Близиться туристичний сезон, і невдовзі вервиці любителів мандрувати потягнуться до Карпатських гір. Куди податись? “Станіславівський натураліст” вирішив запропонувати чотири Ґорґанські вершини, які припадуть до смаку не лише любителям екстремальних походів, а й прихильникам комфортного відпочинку…
Сивуля. Місцеве населення – бойки, часом називають її Близницею, що означає двійня, близнята. Сивуля й справді має дві вершини: Сивулю Малу (1818 м над морем) та Сивулю Велику (1836), які скидаються на близнят. Обидві вершини є найвищими точками Ґорґанського масиву і одними із найпривабливіших туристичних атракцій реґіону. Окрім своєї висоти, вони приваблюють неймовірними краєвидами на ламані лінії хребтів Західних Ґорґан, на близький масив Ігровця, далеку вершину Довбушанки, а також сизуватий Свидівець. На Сивулі чи не найліпше, як де інде, збереглись сліди Першої Світової Війни. Тут легко натрапити на шанці австрійської армії, викладені із ґорґанського каменю доти, дзоти, бункери, акуратно вимощені доріжки – минуло вже, майже, століття, а укріплення ще зберігають пам’ять про давні баталії.
Мандрівка розпочинається із села Стара Гута, що у Богородчанському районі Івано-Франківської області. Її тривалість, залежно від маршруту, може становити 3-4 дні з ночівлями на полонинах Рущина та Погар.
Ігровець. Сивульську мандрівку можна з легкістю продовжити, подолавши сідловину – полонину Погар, – і піднятись на хребет Ігровця. З-поміж місцевих бойків можна почути іншу назву цієї гори – Ігровище. Чому так, ніхто із місцевих не знає, одначе у декотрих істориків закрадається гадка, що назва походить від давнього язичницького капища, котре могло бути на маківці гори Ігровець. Так чи інакше, але туристів сюди тягне, наче магнітом. Порівняно зі своїми стрункими сусідами – вершинами Сивуль Великої та Малої, гір Високої та Середньої, Ігровець нагадує велетенський купол, одначе, то є третя за висотою маківка Ґорґан – 1804 м над морем. Із вершини Ігровця відкривається чудова панорама на Ґроф’янсько-Попадівський масив, котрий розкинувся із протилежної сторони широкої долини Лімниці, а у льодовиковому карі Ігровця, часом до середини червня, залежується сніг, то ж посеред літа можна зіграти у сніжки…
За умови, щ о подорож на гору проляже за маршрутом Стара Гута – Ігровець, мандрівку можна здійснити впродовж 2-х днів, з ночівлею на полонині Погар – у місці витоку потоку Лопушна. Якщо ж маршрут прокласти через Сивулю, то він займе не менше 4-х днів.
Хом’як. З-поміж туристів, Хом’як є найбільш популярною вершиною Ґорґан, оскільки сходження на нього не потребує, а ні особливої фізичної підготовки, а ні якихось специфічних навичок, й під силу і дітям, і дорослим будь-якого віку. Мандрівка до його вершини дає змогу відчути дихання дикої природи Карпат, адже маршрут пролягає через букові ліси в долині, які вище змінюються смерековими, ще вище карликовою гірською сосною, а на самій вершині – ґрехотами, кам’яними розсипами. Хом’як споконвіку приваблював туристів. У давні часи то були паломництва, оскільки вчені припускають, що тут могло бути язичницьке капище, а уже за модернових часів – початку ХХ століття – організовано пансіонати й садиби, фундаменти яких збереглись під вершиною. Сьогодні на його маківці зведено статую Матері Божої, що, як і сотні років тому, приваблює паломників. Знаменитий серпантин Хом’яка зараз нагадує стежину, однак, він був гірською дорогою, що вела до пансіонату, подекуди вона ще збереглась дуже добре… Широка панорама з Хом’яка на найвищі карпатські вершини не залишить нікого байдужим до її споглядання.
Мандрівка до хом’яка – це тур вихідного дня, який можна здійснити із сіл Татарова чи Паляниці, якщо хто бажає, то й з Буковелю.
Явірник. Сходження на Явірник, він же Великий Ґорґан, є найбільш оптимальним варіантом відчути дикість гір для тих, хто відпочиває у Яремчі. Цей масив, що підноситься на 1431 метр над морем, і на 800-900 м над довколишніми долинами, добре помітний чи не з будь-якої точки Яремчі. Мандрівник, неспіхом підіймаючись вгору, має добру змогу роззирнутись довкола і помилуватись мальовничими краєвидами, затиснутого між гір, Яремче, вище – чарівної долини ріки Жонки в облямівці смарагдових крутосхилів, а з вершини – гостроверхом Хом’яка, вальяжністю Синяка і, безперечно, величчю Довбушанки.
Сходження на гору вартує розпочати із Яремче, вся подорож займе 3,5-4 години й до снаги нетренованим людям та дітям.
[…] справи і полинути у мандри – далеко-далеко через гори і долини, річки і моря, час і простір. Побачити […]
[…] противагу Карпатам та Передкарпаттю, на Поділлі бучини не утворюють […]
[…] островів до Росії, від Фено-Скандинавії до Карпат – вересові пустища є звичайнісінькою справою. Всюди, […]
[…] Вони збереглись невеличкими острівцями у Татрах, Ґорґанах, Фараґаських, Ретезатських та Буцеґських Горах. Тоді […]