НЕСПОДІВАНІ РИБИ-КЛОУНИ

Андрій М. ЗАМОРОКА

На теплих мілководдях коралових морів Індійського й Тихого океанів, між густих щупалець актиній – морських анемон, снують туди-сюди жваві й строкаті риби-клоуни – Амфіприони (Amphiprion Bloch & Schneider, 1801). Ці дивовижні рибки сміло мешкають там, де інші знаходять своє останнє пристанище – у смертоносних обіймах щупалець актиній.

Всесвітньої відомості рибам-клоунам приніс мультфільм “У пошуках Немо” – пригадуєте яскраво-помаранчеву рибку із білими смужками? Мільйони глядачів, які далекі від акваріумістики чи морської біології, дізнались про мешканця далеких тропіків, вболіваючи за його визволення із акваріума. Парадокс у тому, що Амфіприони є найпопулярнішими морськими акваріумними рибками у Сполучених Штатах Америки. Одначе, мультфільм не розповів дивовижних фактів про “несподіваних” риб-клоунів…

Виявляється, Амфіприони утворюють подружню пару на усе життя, проте, то є лише верхівкою айсберґу… Усі риби-клоуни народжуються самцями! Лише з віком вони змінюють стать – стають самками… Таке рідкісне явище отримало назву протандрії – з давньогрецької protos – перший та andros – чоловік. У природі частіше трапляється навпаки – протогінія, коли народжені самки, за певних умов, перетворюються на самців.

Коли Вам трапиться нагода попірнати на кораловому рифі у водах Малайзії, Нової Ґвінеї чи, скажімо, Австралії, то ви неодмінно побачите актиній і їх невід’ємних співмешканців – риб-клоунів. Зауважу, що риби оселяються цілими спільнотами – між щупалець великої морської анемони може проживати до десятка-півтора Амфіприонів. Усі вони, ясна річ, самці – справжнісінький холостяцький клуб, проте, головою цього клубу є самка. Домінуюча самка утворює пару із найбільшим самцем, які практично заявляють свої права власності на актинію. Тільки із їх дозволу, молоді риби-клоуни, самці можуть входити у спільноту. Усі мешканці морської анемони, за винятком головних самки та самця, залишаються недорозвиненими і нездатними до розмноження, просто кажучи – підлітками. Одначе, усі риби різних розмірів – чим вищий її соціальний статус, тим більшою є риба-клоун.

Домінуюча пара ревно охороняє “свою” актинію, займаючи найбільш вигідне місце у її центрі. Тут вони недосяжні хижакам, і поближче “до кухні” – роту морської анемони, звідки завше можна хвацько вихопити шматок чужої здобичі…

Одначе, життя у гущавині щупалець актинії – це ще не ґарантія цілковитої безпеки. Буває, що й володарка може з’їсти когось зі своїх квартирантів… Але найчастіше риби клоуни стають жертвами незліченних хижаків, якими кишить кораловий риф. І от, коли з тих чи інших причин, жертвою пала самка, у спільноті риб-клоунів розпочинається неймовірне дійство – перетворення домінуючого самця на самку… По завершенню цієї метаморфози, наступний у соціальній ієрархії самець-підліток сексуально дозріває, росте, збільшуючись у розмірах, і стає партнером новоспеченої самки! Уся ієрархія спільноти посувається вверх, звільняючи місце для новачка, який, гляди, приб’ється до їхньої актинії…

У період розмноження самець розчищає невелику пласку ділянку при основі “своєї” морської анемони. Згодом, тут самка відкладає близько 300 ікринок. Батьки охороняють кладку аж до виходу з ікри личинок та формування мальків. Останні, підхоплені течією на тиждень-два піднімаються до поверхні моря, де харчуються планктоном, а згодом повертаються до “рідних” актиній. Де можуть бути прийнятими до спільноти.

Хоча про співжиття актиній та Афіприонів написано безліч наукових, і не тільки, праць, одначе, не згадати, бодай словом, цю тему – то значить не все розповісти про “несподіваних” риб-клоунів. Спільне проживання цих двох видів стало хрестоматійним прикладом симбіозу – взаємовигідного співіснування. Проте, вигода, яку отримує актинія від своїх квартирантів, виглядає доволі сумнівною… Напевно, вона має стільки ж користі від Амфіприонів, як акула від риб-лоцманів чи риб-прилипал, себто жодної… У африканській савані антилопи отримують більшу вигоду від того, що пташки із їх шерсті видзьобують паразитів, але навіть ці “добрі” санітари не гребують можливістю поживитися кров’ю із ран на тілі маржини… Ця аналогія до того, що риби-клоуни є звичайнісінькими коменсалами, тобто нахлібниками, які по-простому об’їдають актинію. І як результат морська анемона не отримує нічого, а риба-клоун – все домівку та “хліб насущний”.

Але, із суто біологічної точки зору, екологічна ніша Амфіприонів є однією із унікальних у тваринному світі. Прив’язаність риби-клоуна до “своєї” морської анемони, незвичні статева та соціальна структури, призводять до поглиблення спеціалізації та прискорення взаємної еволюції обох видів цього тандему. На сьогодні налічується понад 70 видів Амфіприонів, і це, виглядає, ще далеко не кінець…