ҐАБОНСЬКА ЗНАХІДКА – ДИВОВИЖНА ІСТОТА ВІКОМ 2,1 МІЛЬЯРДИ РОКІВ

Останній тиждень відзначився небувалою увагою світової наукової спільноти, ЗМІ та громадськості до маленької центральноафриканської країни Ґабону, де велика міжнародна команда вчених здійснила сенсаційне відкриття. Небачений фурор здійняли виявлені скам’янілості маленьких істот, розміром заледве півтора сантиметри, яким навіть не присвоєно ще наукової назви, а їх вважають чи не найбільш ґрандіозним відкриттям у палеонтології…

1-го липня 2010 року науковий журнал “Природа” (Nature) у рубриці “Листи” опублікував невелику замітку – всього на чотири аркуші, – під промовистою назвою: “Великі колоніальні орґанізми зі скоординованим ростом у кисневмісному середовищі, віком 2,1 млрд. років“, яка й спричинила світовий резонанс. То що ж такого вчені знайшли у Ґабоні, що настільки збентежило громадськість?

Як стверджують у своїй публікації автори дослідження, виявлені ними скам’янілості є першим свідченням існування багатоклітинних евкаріотичних орґанізмів (таких, клітини яких мають ядро із хромосомами – авт.) у палеопротерозойську еру (2,5-1,6 млрд. років тому). До їхньої знахідки у палеонтологічному літописі багатоклітинні були відомі лише із мезопротерозойської ери, які, майже, на мільярд років молодші за чинні! Слід нагадати, що перші живі істоти виникли 3,8 мільярди років тому.

Раніше вважалось, що палеопротерозойська ера була часом бактерій, оскільки найбільш характерними скам’янілостями того часу є строматоліти – шаруваті камені, утворені прокаріотичними (безядерними – авт.) нитчастими синьо-зеленими водоростями – першими орґанізмами здатними до фотосинтезу і продукції молекулярного кисню. Саме завдяки їх діяльності атмосфера поступово наповнилась киснем, згодом давши можливість розвинутись багатоклітинним орґанізмам. Існування останніх у палеопротерозойську еру було лише сферою теоретизацій та припущень, однак, більшість біологів схилялась до думки, що вони виникли набагато пізніше. Єдиною відомою тогочасною (2 млрд. років тому) багатоклітинною скам’янілістю, до нині, вважалась нитчаста водорість Ґрипанія спіральна (Grypania spiralis Walter, Oehler et Oehler, 1976), яку декотрі палеонтологи вважали ціанобактерією, що породило численні наукові бродіння та дискусії.

Ґабонська знахідка, загалом, виглядає, наче сукупність піритових конкрецій – мінеральних утворів, із радіально-волокнистою внутрішньою структурою. Кожна із них має листкувату форму із радіально спрямованими частками, які Ви можете бачити на світлині нижче. Однак, ґеохімічний аналіз скам’янілості вказує на те, що знайдені вченими утвори мають біологічне походження. Зокрема, наявність у ній ізотопу сульфуру S³⁴ вказує на ранній діаґенез (скам’яніння – авт.) біологічних тканин. Аналіз співвідношення ізотопів карбону С¹²/С¹³ у скам’янілостях та пісковику, – материнській породі, також свідчить на користь органічного походження утвору.

Скам’янілі знахідки мають правильну радіальну структуру тканин, яка не типова для різноманітних матотвірних угруповань бактерій чи синьо-зелених водоростей. Тому, вчені дійшли висновку, що така будова “тіла” могла виникнути лише на основі дуже тісних міжклітинних взаємодій та скоординованої реакції, а це притаманно лише для багатоклітинних істот. То ж нововідкритий вид (чи види – авт.) являє собою цілу низку скам’янілих високоорґанізованих та просторово розподілених популяцій колоніальних істот. Автори дослідження визнають, що ґабонську знахідку практично не можливо класифікувати, оскільки вона не схожа на жоден із сучасних чи відомих викопних орґанізмів.

Загалом, знахідка є ще й цікавою тим, що ставить під сумнів так званий “Кембрійський вибух” – наглу появу багатоклітинних істот на початку кембрійського періоду (542 млн. років тому) палеозойської ери, вибиваючи ґрунт з-під різних спекулятивних креаціоністських ідей…