КЕМБРІЙ – КОЛИ ЗЕМЛЕЮ ПРАВИЛИ ЧЕРВИ

Андрій М. ЗАМОРОКА
 
У читача може виникнути подив: “Хіба черви могли правити Землею?” Саме так. Був час на Землі, коли пануючою – найбільш еволюціно досконалою – формою життя були черви – це був час кембрійського періоду (542-488 млн. років тому). Черви тоді заселяли всі простори – від глибоководних океанських западин, до суходолу. Вони, з-поміж усіх тварин, виявилися піонерами освоєння суші. Але найбільшого розквіту черви досягли у морях. Їх різноманіття було, на правду, фантастичним – від найдрібніших кількаміліметрових істот до двометрових лютих хижаків…

Журнал Станіславівський натуралісТ

До середини кембрійського періоду, черви, а саме багатощетинкові кільчаки, у прямому сенсі слова, завоювали світ. Вони витіснили усіх примітивніших за них істот, а трилобіти й голкошкірі, які тільки-но з’явились, змушені були жити у тіні гігантських черв’яків.

Одні з кембрійських червів, як от Канадія голчаста (Canadia spinosa Walcott, 1911), були завбільшки із сучасного дощового черв’яка, що правда дуже від нього відрізнялась. Вона уся була вкрита довгими і широкими пластинками, які, як вважають вчені, могли дозволяти їй швидко рухатись по дну або, навіть, плавати над ним. Скоріше за все, цей маленький черв’ячок був хижаком, оскільки жоден із викопних екземплярів не містив у собі ґрунту, що б свідчило про живлення детритом.

Інші ж кембрійські черви були, по справжньому, велетенськими – до двох метрів, наприклад, Дивнорот канадійський (Anomalocaris canadensis Whiteaves 1892). Глянувши на цю істоту, язик не повернеться назвати її черв’яком – це монстр. Велике видовжене і трохи сплющене тіло з 13-ма парами бокових і 3-ма парами хвостових плавальних лопатей – забезпечувало швидкий і маневрений рух у товщі води.

Але найбільше вчених здивувала “голова” цього чудовиська. Вона сидить на своєрідній “шиї” і озброєна двома великими ногами! Які нагадують своєрідні вусики комах чи ракоподібних, проте призначені для захоплення жертви. Нижче від цих “ніг”, на нижній стороні тіла, розміщий великий круглий рот, всіяний гострими зубами. А на верхній стороні голови можна побачити два величезні ока, що розмістилися на довгих ніжках. У Дивнорота не помітно характерної для кільчастих червів сегментації тіла, проте розташування плавальних лопатей вказують на її прихованість. Немає і ніг, як от його близької родички Парапейотії юнанійської (Parapeytoia yunnanensis Hou, Bergstrom & Ahlberg, 1995). Черв’як з ногами? Біологів просто лихоманило від кембрійських знахідок – стільки перехідних форм між червами і членистоногими, але цілком не зрозуміло хто є чиїм предком, тим паче, що вже існували перші артроподи – трилобіти…

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

Але низка знайдених істот заставили біологів розгубитись – вони не схожі на жодну із сучасних тварин, ніхто досі й не знає як класифікувати їх – чи то кільчасті черви, чи то онихофори, чи то тихоходи… Однією такою твариною є Галюциґенія (Hallucigenia sparsa Morris, 1977) – який мав бути шок від відкриття, аби дати таке ім’я тварині. Ця істота, завдовжки 5-10 см, мала видовжене тіло з шипами на спині і по дві ноги чи то щупальця з черевної сторони, хоча, спочатку науковці вважали навпаки, бо на першій скам’янілості не було видно другого ряду ніг, тому гадали що вона ходила на шипах…

Палеонтологи знайшли “ЩОСЬ”, що отримало наукову назву Опабінія королівська (Opabinia regalis Walcott, 1912). Воно з однієї сторони схоже на Дивнорота, а з другої – взагалі ні на що не схоже… Справа в тому, що на відміну від Дивнорота, Опабінія не має хапальних ніг, а замість них хоботок, призначення якого незрозуміле. Він розміщувався на верхівці голови, а не з нижньої сторони, як раніше вважалося, й закінчувався дивним органом, який скидається на щелепи, хоча рот розміщений на нижній стороні голови. Довкола основи хоботка розміщувалось п’ятеро очей: 2 великі і 3 малі. У цієї істоти також були плавальні лопаті і хвіст. Задля справедливості, скажу, що Опабінія – це невеличка істота всього до 10 см довжиною, але загадок поставила більше, ніж інші.
Кембрійські знахідки дуже багаті у Барґес Шел (Burgess Shale), Канада та Маотяньшань Шел (Maotianshan Shales), Китай, де уже знайдені сотні викопних видів, а у своїй розповіді, про далеке минуле, я торкнувся лише найбільш незвичайних істот…

Автору буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit