КЕМБРІЙ – КОЛИ ЗЕМЛЕЮ ПРАВИЛИ ЧЕРВИ

Кембрійське море
Кембрійське море

Андрій М. ЗАМОРОКА
 
У читача може виникнути подив: “Хіба черви могли правити Землею?” Саме так. Був час на Землі, коли пануючою – найбільш еволюціно досконалою – формою життя були черви – це був час кембрійського періоду (542-488 млн. років тому). Черви тоді заселяли всі простори – від глибоководних океанських западин, до суходолу. Вони, з-поміж усіх тварин, виявилися піонерами освоєння суші. Але найбільшого розквіту черви досягли у морях. Їх різноманіття було, на правду, фантастичним – від найдрібніших кількаміліметрових істот до двометрових лютих хижаків…

Журнал Станіславівський натуралісТ


До середини кембрійського періоду, черви, а саме багатощетинкові кільчаки, у прямому сенсі слова, завоювали світ. Вони витіснили усіх примітивніших за них істот, а трилобіти й голкошкірі, які тільки-но з’явились, змушені були жити у тіні гігантських черв’яків.

Відбиток Канадії голчастої (Canadia spinosa Walcott, 1911)
Відбиток Канадії голчастої (Canadia spinosa Walcott, 1911)

Одні з кембрійських червів, як от Канадія голчаста (Canadia spinosa Walcott, 1911), були завбільшки із сучасного дощового черв’яка, що правда дуже від нього відрізнялась. Вона уся була вкрита довгими і широкими пластинками, які, як вважають вчені, могли дозволяти їй швидко рухатись по дну або, навіть, плавати над ним. Скоріше за все, цей маленький черв’ячок був хижаком, оскільки жоден із викопних екземплярів не містив у собі ґрунту, що б свідчило про живлення детритом.

Дивнорот канадійський (Anomalocaris canadensis Whiteaves 1892) нападає на свою жертву
Лаґанія камбрія (Laggania cambria Walcott, 1911) – найближча родичка Дивнорота канадійського (Anomalocaris canadensis Whiteaves 1892), яка нападає на свою жертву – Мареллу блискучу (Marrella splendens Walcott, 1912)

Інші ж кембрійські черви були, по справжньому, велетенськими – до двох метрів, наприклад, Дивнорот канадійський (Anomalocaris canadensis Whiteaves 1892). Глянувши на цю істоту, язик не повернеться назвати її черв’яком – це монстр. Велике видовжене і трохи сплющене тіло з 13-ма парами бокових і 3-ма парами хвостових плавальних лопатей – забезпечувало швидкий і маневрений рух у товщі води.

Відбиток Дивнорота канадійського (Anomalocaris canadensis Whiteaves 1892)
Відбиток Дивнорота канадійського (Anomalocaris canadensis Whiteaves 1892)

Але найбільше вчених здивувала “голова” цього чудовиська. Вона сидить на своєрідній “шиї” і озброєна двома великими ногами! Які нагадують своєрідні вусики комах чи ракоподібних, проте призначені для захоплення жертви. Нижче від цих “ніг”, на нижній стороні тіла, розміщий великий круглий рот, всіяний гострими зубами. А на верхній стороні голови можна побачити два величезні ока, що розмістилися на довгих ніжках. У Дивнорота не помітно характерної для кільчастих червів сегментації тіла, проте розташування плавальних лопатей вказують на її прихованість. Немає і ніг, як от його близької родички Парапейотії юнанійської (Parapeytoia yunnanensis Hou, Bergstrom & Ahlberg, 1995). Черв’як з ногами? Біологів просто лихоманило від кембрійських знахідок – стільки перехідних форм між червами і членистоногими, але цілком не зрозуміло хто є чиїм предком, тим паче, що вже існували перші артроподи – трилобіти…

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

Але низка знайдених істот заставили біологів розгубитись – вони не схожі на жодну із сучасних тварин, ніхто досі й не знає як класифікувати їх – чи то кільчасті черви, чи то онихофори, чи то тихоходи… Однією такою твариною є Галюциґенія (Hallucigenia sparsa Morris, 1977) – який мав бути шок від відкриття, аби дати таке ім’я тварині. Ця істота, завдовжки 5-10 см, мала видовжене тіло з шипами на спині і по дві ноги чи то щупальця з черевної сторони, хоча, спочатку науковці вважали навпаки, бо на першій скам’янілості не було видно другого ряду ніг, тому гадали що вона ходила на шипах…

Реконструкція Опабінії королівської (Opabinia regalis Walcott, 1912)
Палеонтологи знайшли “ЩОСЬ”, що отримало наукову назву Опабінія королівська (Opabinia regalis Walcott, 1912). Воно з однієї сторони схоже на Дивнорота, а з другої – взагалі ні на що не схоже… Справа в тому, що на відміну від Дивнорота, Опабінія не має хапальних ніг, а замість них хоботок, призначення якого незрозуміле. Він розміщувався на верхівці голови, а не з нижньої сторони, як раніше вважалося, й закінчувався дивним органом, який скидається на щелепи, хоча рот розміщений на нижній стороні голови. Довкола основи хоботка розміщувалось п’ятеро очей: 2 великі і 3 малі. У цієї істоти також були плавальні лопаті і хвіст. Задля справедливості, скажу, що Опабінія – це невеличка істота всього до 10 см довжиною, але загадок поставила більше, ніж інші.
Кембрійські знахідки дуже багаті у Барґес Шел (Burgess Shale), Канада та Маотяньшань Шел (Maotianshan Shales), Китай, де уже знайдені сотні викопних видів, а у своїй розповіді, про далеке минуле, я торкнувся лише найбільш незвичайних істот…

Автору буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit

admin Written by:

27 Comments

  1. Оля
    Лютий 25, 2009
    Reply

    Я дуже ВИБАЧАЮСЬ.У мене є одне питання, на яке я ніде неможу знайти відповіді,можливо у вас є про це стаття?(Чому коловертки,нематоди,скреблянки не здатні до регенерації і безстатевого розмноження?)

  2. Лютий 26, 2009
    Reply

    Олю, нестатеве або безстатеве розмноження у тварин неможливе – це факт перший. Слід розрізняти нестатеве і вегетативне розмноження, останнє характерне для примітивних тварин (губки, кишковопорожнинні, плоскі й кільчасті черви, голкошкірі), а перше – відбувається за допомогою зооспор і притаманне для грибів і водоростей. У згаданих Вами типів тварин розмноження частинами тіла неможливе, оскільки наявна висока спеціалізація тканин тіла і відсутні стовбурові клітини. Це визначається генетично – цілими групами регуляторних генів… Вегетативне розмноження повязане із реґенерацією.

    Факт другий – більшість з перелічених тварин здатні до реґенерації, проте існують винятки. Наприклад, у коловерток стала кількість клітин тіла, немає стовбурових (недеференційованих) клітин, тому у них реґенерація, майже, неможлива. “Майже” тому, що їхні клітини мають дуже високу здатність до репарації, – навіть якщо пошкоджена мембрана, то вона здатна відновлюватись. Зрозуміло, що при значних ушкодженнях відновлення неможливе. Але при відновленні, чужорідна ДНК, що потрапила всередину сприймається за свою і про це “SN” уже писав: http://www.naturalist.if.ua/?p=374. Звичайно, регенерують епітелії травної системи, оскільки тут клітини швидко зношуються, у деяких груп відбувається регенерація частин епідерми. Тобто, абсолютної відсутності реґенерації немає, але вона не має такого розмаху як у кільчаків.

    Можу порадити літературу: Г.Й. Щербак, Д.Б. Царичкова, Ю.Г. Вервес Зоологія безхребетних у трьох книгах. — К. “Либідь”, 1995-1997 рр. Це тритомний університетський підручник із зоології безхребетних – там усе дуже детально описано. Він є у бібіліотеках, а також його можна скачати у pdf-форматі в І-неті. Пошукайте 🙂 .
    Успіхів.

    Андрій

    p. s. Наступного разу не вибачайтесь.

  3. Оля
    Лютий 26, 2009
    Reply

    Дуже дякую!(просто я навчаюсь заочно і працюю кожен день,тому немаю змоги поїхати до бібліотеки,мій спасатель тільки інтернет).

  4. Лютий 26, 2009
    Reply

    Прошу дуже, для того і працює наш журнал, аби допомагати 🙂 .

  5. Оля
    Лютий 27, 2009
    Reply

    Ну,якщо допомагати то тоді вас ще трохи потероризую.У мене є ще одне питання,яке я де тільки не шукала.У інтернеті на всіх сайтах вибиває що такого незнайдено,дивилась у словниках, і там теж.Тоді я взялася за всі книжки які мала-незнайшла.На роботі поприставала до вчительок і бібліотекарки,кажуть шо шукають,но результату ніякого.Тому буду приставати до вас.У мене в завданні замалювати схему життєвого циклу жабячої багатовустки.

  6. Лютий 27, 2009
    Reply

    Гм, жаб’яча багатовустка? Щось я не пригадую такої істоти… Знаю, є котяча двоустка, але жаб’яча… Спробую пошукати. А латинська назва є?

  7. Оля
    Лютий 27, 2009
    Reply

    Латинської назви немаю.Я про котячу тоже знаю.Може то помилка,або якийсь понт,і дійсно такої істоти немає.Мені уже на другий тиждень здавати роботу,всьо написала кроми цього питання і шо робити незнаю.

  8. Лютий 27, 2009
    Reply

    Є одне таке чудо – Polystomum integerrimum, проте української назви я не знаю. Зрештою, Polystomum можна перекласти на українську як “багаторот” чи “багатоустка”. Це паразит жаб і риб із класу Моноґеней (Monogenea), тип Плоскі черви (Platyhelminthes). Я надішлю схему життєвого циклу на вказаний Вами при реєстрації мейл. Подивитеся і скажите чи то Вам підійде.

  9. Влад
    Грудень 1, 2009
    Reply

    Де я можу знайти схеми та фото Кільчастих червів? Допоможіть, будь ласка.

  10. Влад
    Грудень 1, 2009
    Reply

    І скажіть, а цей форум працює цілодобово?

  11. Влад
    Грудень 3, 2009
    Reply

    а чого мені не вітповідають так довго?

  12. Влад
    Грудень 3, 2009
    Reply

    де я можу скачати розвязання до Геометрія 8 Мерзляк

  13. Грудень 6, 2009
    Reply

    Пане Влад, “Станіславівський натураліст” не є форумом – це науково-популярний журнал. Якщо хто із наших читачів знає де віднайти потрібну Вам літературу, то Вам відпишуть, а якщо ні, то – ні

  14. Січень 5, 2010
    Reply

    Допоможіть будь ласка знайти підручник “Зоологія” Щербак, Вервес, Царичкова

  15. Христина
    Січень 12, 2010
    Reply

    В мене запитання:чому личинки нематоди аскариди людської під час життєвого циклу обов*язково проходять шлях через легені хазяїна?
    Буду вдячна за відповідь.

  16. Січень 12, 2010
    Reply

    Пані Христино, личинки аскариди проходять не тільки через легені, вони міґрують із кишківника у кров, звідти у печінку, далі у серце, а відтак по легеневій аорті до легень, тоді до рота і знову у кишківник. На кінцевій стадії розвитку личинка потребує багато кисню, а де ще його шукати як не у легенях? Саме тому вони туди й міґрують.

  17. Алла
    Січень 31, 2010
    Reply

    Скажіть будь – ласка, де можна знайти книгуГ.Й. Щербак, Д.Б. Царичкова, Ю.Г. Вервес Зоологія безхребетних в інтернеті?шукаю не можу знайти

  18. Лютий 1, 2010
    Reply

    Пані Алло, раніше така книга була доступна online (сам на неї натикався), однак, певна річ, що її розміщення порушувало авторські права, то ж мабуть її вилучено. Завітайте у найближчу велику бібліотеку, гадаю там Ви неодмінно знайдете цю книгу.

  19. Алла
    Лютий 4, 2010
    Reply

    дякую, надіюсь вона там буде

  20. Вано Стуруа
    Червень 19, 2011
    Reply

    привiт, я не украинец, но знаю чуть-чуть цей язик, дякую за цей сайт, очень познавательно, люблю цей перiод.сейчас я в Норвегии, тут може пошукати да получить много образцов цего времени, привiт из Лёккен-Верка!!!

  21. Червень 19, 2011
    Reply

    Пане Вано Стуруа, я дуже радий, що Вам сподобався сайт і його контент. Сподіваюся, Вам було цікаво і корисно читати цю та інші статті. Щодо Кембрійського періоду, то він дуже цікавий, а ще цікавіший кембрійський парадокс (вибух) – вченим є достатнє поле для досліджень.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

+ 53 = 59