ЦВІЛЬ – ВОРОГ І ДРУГ

Колонії різних видів пліснявих грибів. Джерело: http://www.en.wikipedia.org
Колонії різних видів пліснявих грибів. Джерело: http://www.en.wikipedia.org

 

Андрій ГЛОВ’ЯК та Ігор ЮРКЕВИЧ

 

Плісняві гриби з’явились на Землі дуже давно, перші достовірні палеонтологічні відомості про них датуються кінцем тріасового і початком юрського періодів – близько 200 млн. років тому. Вони є повсюди. Навіть у таких місцях де інші живі істоти існувати не можуть – на місці вибуху реактора Чорнобильської АЕС було знайдено велику кількість цвілевих грибів. Їх знаходять у товщі льодовиків Антарктиди на глибині до декількох сотень метрів. І навіть у ракетному паливі, та на ілюмінаторі космічного корабля, що ледь не призвело до аварії. Ще плісняву знаходять у стерильних умовах лабораторій…

Пліснява – всеїдний організм, вона може жити на субстратах як тваринного, так і рослинного походження, а також на сучасних синтетичних виробах… Найстрашніше це те, що вона є непомітна. В звичайній чистій кімнаті, в якій нібито немає цвілі, один кубічний метр повітря містить приблизно 500 спор грибів. Вдихаючи повітря, людина вдихає і спори грибів. Наслідки від цього можуть бути різними. Це може призвести до алергії, або до легеневого захворювання, а іноді до важких уражень мозку, очей, шкіри та слизових оболонок… Цвіль, потрапляючи в організм, ослаблює імунну систему, що спричиняє різноманітні супутні захворювання.

Біла пліснява або Мукор (Mucor pusillus Lindt 1886) - найпоширеніший цвілевий гриб. Поселяється на усіх субстратах і може викликати важкі захворювання - мукоромікози. Джерело: http://www.fnplzen.cz
Біла пліснява або Мукор (Mucor pusillus Lindt 1886) - найпоширеніший цвілевий гриб, який можна побачити на зіпсутому хлібі. Поселяється на усіх субстратах і може викликати важкі захворювання - мукоромікози. Джерело: http://www.fnplzen.cz

Впродовж тисяч мільйонів років життя на Землі змінювалось й еволюціонувало – одні види виникали, а інші, у силу різних чинників, зникали. Проте, найбільш живучими з усіх виявились гриби. Мікроскопічні плісняві гриби можуть виживати у дуже суворих умовах. Для прикладу, експерименти із Аспеґілом (Aspergillus fumigatus Fresenius 1863) показали, що колонії поміщені у сильнодіючий антигрибковий препарат не гинуть… Більшість вегетативних клітин загинула, але значна частина спор і конідій вижили! Цього достатньо, щоб Аспеґіл міг відновити колонію, і продовжувати розмноження. До тепер невідомо, чому саме Аспеґіл є таким стійким до дії антигрибкових препаратів…

Плісняві гриби дуже швидко розвиваються в теплих і вологих умовах. Тому, декотрі мікологи, прогнозують різке збільшення їх кількості у найближчі десятиліття, що напряму зв’язується із глобальним потеплінням. Відповідно, зросте й кількість спричинюваних ними захворювань, особливо у міських аґломераціях та меґаполісах. За останні десятиліття грибки стали більш стійкими до засобів знезараження, а відповідно й більш небезпечними.

Аспеґіл (Aspergillus fumigatus Fresenius 1863) під мікроскопом. Джерело: http://www.vscht.cz
Аспеґіл (Aspergillus fumigatus Fresenius 1863) під мікроскопом. Джерело: http://www.vscht.cz

У 1935 році російський вчений Олександр Чижевський ототожнив піки чисельності мікроорганізмів та піки сонячної активності. Він стверджував, що вибухи на сонці спричинюють активний ріст чисельності мікробів – при підвищені сонячної активності, підвищується активність грибків, а значить і їх аґресивність. Він вважав, що мікроорганізми здатні приймати невидимі сигнали таємничого “Z–випромінювання”, яке виникає, коли організм людини перебуває в стані стресу, тоді грибки в ній переходять в патогенний стан, і це призводить до захворювань. Чижевський пішов ще далі ототожнивши максимуми сонячної активності із різноманітними зламами у людському суспільстві – епідеміями, війнами, бунтами, революціями тощо.

Насправді, зростання сонячної активності спричинює зміни магнітосфери Землі, а потужні вибухи на сонці – магнітні бурі на Землі. Такі зміни викликають погане самопочуття у людей не лише із серцево-судинними захворюваннями, а й у здорових також. Цілком можливо, аналогічним чином вони діють на мікробіоту… Свого часу, навіть виокремлювали спеціальну науку – геліобіологію.

Колонія Пеніциліуму золотавого (Penicillium chrysogenum Thom.). Джерело: http://www.botit.botany.wisc.edu
Колонія Пеніциліуму золотоплідного (Penicillium chrysogenum Thom.). Джерело: http://www.botit.botany.wisc.edu

Але пліснява крім того, що у багатьох аспектах є небезпечною для людини, може бути і корисною для неї. Наприклад велика кількість делікатесних сортів сиру, в яких саме плісняві гриби створюють неймовірно апетитні та витончені смаки. Також цвіль “бере участь” у створенні найдорожчих і найкращих вин світу. Але найбільш визначним “подарунком” плісняви стали антибіотики – панацея ХХ століття. Це відкриття, у 1929 році, здійснив британський вчений Александер Флемінґ, за яке йому було присуджено Нобелівську премію. Перший із антибіотиків – пеніцилін був добутий із гриба Пеніциліуму золотоплідного (Penicillium chrysogenum Thom.), який врятував мільйони людей від бактеріальних недуг. Масове виробництво пеніциліну було налагоджене підчас Другої світової війни, з метою лікування поранених від ґанґрени. В результаті, у Англії, під час війни, не було жодної смерті від газової ґанґрени, тоді як у Німеччині кількість загиблих становила 150 чоловік із 1000.

Хто знає які ще властивості мають ці дружелюбні, але водночас ворожі грибки…

admin Written by:

17 Comments

  1. Жовтень 18, 2009
    Reply

    Цікаво написано, тільки є декілька помилок:
    1. Ще плісняву знаходять стерильних умовах лабораторій… – буква в пропущена.
    2. уражень мозку, очей, кіри – напевно шкіри має бути.
    3. сурових – суворих.

  2. Жовтень 18, 2009
    Reply

    Пане yAnTar, дякую за допомогу у вивірці тексту 🙂 . Виправив.

  3. Жовтень 22, 2009
    Reply

    Aspergillus fumigatus це Аспергіл димчастий українською. Принаймні так вважають автори підручника “Ботаніка. Водорості та гриби” Костіков І.Ю. та ін.

  4. Жовтень 23, 2009
    Reply

    Пане Sergy, у Ваших словах е рація, адже “fumigatus” з латині перекладається як “закіптюжений”, “копчений”.

  5. Михайло
    Лютий 14, 2010
    Reply

    Написано все грамотно та цікаво але невистачая класифікації цвілевіх грибів ось наприклад усі види пенициліума

    Вид: Penicillium camemberti
    Вид: Penicillium chrysogenum = Пеницилл с золотистым пигментом (Илл.)
    Вид: Penicillium cyclopium = Пеницилл циклопический (Илл.)
    Вид: Penicillium expansum = Пеницилл распростертый (Илл.)
    Вид: Penicillium griseofulvum
    Вид: Penicillium notatum = Пеницилл отмеченный (Илл.)
    Вид: Penicillium purpurogenum = Пеницилл алеющий (Илл.)
    Вид: Penicillium roqueforti Sopp
    Вид: Penicillium thomii = Пеницилл Тома (Илл.)

    і бажано щоб про кожний вид було описано тоді це буде ідеальна статья))

  6. Лютий 14, 2010
    Reply

    Пане Михайле, я не знаю звідки Ви взяли перелік наведених вище видів, однак мушу довсти до Вашого відома, що рід Пеніцил (Penicillium) налічує понад 250 видів. Мікологи вважають, що це близько половини всього можливого їх різноманіття, а можливо й того менше… То було по-перше. По-друге, “Станіславівський натураліст” – це науково-популярний журнал, а не енциклопедія чи база даних, журнал пише популярно виключно на наукові теми.

  7. Руслан
    Березень 24, 2010
    Reply

    Велике прохання до спеціалістів дати будь-яку інформацію або посилання на джерела про Сephalospocicem aperum, Sporofhichum rozeum, Monila geophila, Moezia pernambucinsis, Micelia sterilia. Буду безмежно вдячний.

  8. Березень 24, 2010
    Reply

    Нажаль, пане Руслане, редакція журналу не володіє інформацією про згадані Вами види 🙁 .

  9. Ariella
    Березень 29, 2010
    Reply

    Гарна стаття!
    В мене виникло питанн.На моєму пеніцилі( Penicillium chrysogenum)виросло таке саме біле утворення у центрі,у формі ріжок.Але я не розумію, що це може бути,і як воно називається(( Ви можете допомогти з цим питанням?

  10. Березень 29, 2010
    Reply

    Пані /Пане/ Ariella, зі слів важко уявити те, що виросло у Вашій чашці Петрі. За логікою речей, то мала би бути сукупність гіф. Найліпше буде, якщо Ви надішлете нам світлину із зображенням того гриба. Наш емейл: st-naturalist@rambler.ru

  11. Вероніка
    Квітень 8, 2012
    Reply

    Цікава стаття, а у вас є статя про рожеву плісняву?

  12. Квітень 9, 2012
    Reply

    На жаль, Вероніко, про рожеву плісняву статті на “Станіславівському натуралісті” немає…

  13. Листопад 7, 2013
    Reply

    Пане, Моховик Тріщинуватий, дякую за цікаву ланку. Але як Ви розумієте, то не цвіль і навіть не гриб, а слизовик – істота із незрозумілою таксономією, адже ботаніки і мікологи зачисляють його до грибів, а зоологи – до тварин. Згідно сучасних уявлень, слизовики – цілковито окрема лінія еволюції, тобто і не гриби чи рослини, і не тварини.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *