МЕШКАНЦІ ПЕЧЕР

looking_out_of_the_cave_st_naturalist

 

Ірина БОДНАРУК

 

 

У доісторичні часи в печерах проживали великі хижаки, наприклад, печерні ведмеді. Ці природні утворення також слугували укриттями для наших предків. У наші дні біля входу в печеру можна зустріти безліч дрібних тварин. У темніших її куточках, де не вистачає світла і не ростуть рослини, тварин зовсім небагато. Проте деякі з них відмінно пристосувались до життя в печері. Їх населяють кажани, павуки, ракоподібні і деякі види комах, а у підземних водоймах іноді трапляються сліпі риби, як от сліпі мексиканські  астианакси. Тут також живуть земноводні і навіть плазуни. Печери утворюють цілу екосистему.

Журнал Станіславівський натуралісТ

 


Кажани є звичайними мешканцями печер
Кажани є звичайними мешканцями печер

У печерах зберігається особливий мікроклімат, який є дуже важливим для тварин, що тут мешкають: постійні температура і вологість повітря, що не змінюються протягом усього року. Всередину печери, за винятком ділянки біля входу, не проникає сонячне світло. У напівтемряві біля входу в печеру ще зустрічаються рослини. Так, у вологих місцях ростуть мохи, лишайники й папороті. Біля входу в печеру зимують деякі види метеликів, наприклад, рудо-бура совка, печерний п’ядун та інші види п’ядунів. Там же збираються і інші тварини, ховаючись від негоди. Деякі тварини перебувають у печерах в період розмноження – такі як комахи, що живуть у ґрунті, і деякі ссавці й птахи. У глибині печер через нестачу світла немає рослин. Тож рослиноїдні тварини не знаходять собі тут корму.

Печера Очеретяної Флейти у Ґуйліні, Китай - вражає своєю красою
Печера Очеретяної Флейти у Ґуйліні, Китай - вражає своєю красою

У печерах, навіть там, куди не проникає сонячне світло, живуть гриби і бактерії.  Гриби і органічні речовини є кормом для ногохвісток, мух, печерних бокоплавів і багатоніжок, що стають, у свою чергу, здобиччю хижих комарів, павуків і жуків.

Ви можете придбати друкований журнал “Станіславівський натураліст”, перейшовши за цим лінком

Шари осадових гірських порід, з яких складається дно печери, дають уявлення про людей і тварин, які в далекому минулому населяли печери. Тут можна знайти останки печерних гієн, кістки північних оленів, мамонтів, печерних ведмедів і левів. Одні тварини з власної волі ховалися в печерах, інші – падали сюди через тріщини у земній поверхні і гинули. Хижаки, що вподобали печери, затягували сюди свої жертви.  У печерах знаходять виготовлені стародавніми людьми кістяні знаряддя праці. Про те, що тут жили люди, свідчать кістяні фігурки і малюнки на стінах і стелях печер. Визначивши, кістки яких тварин знаходять в печерах, можна дізнатись, чим харчувались стародавні люди.

Печера Лечуґвіла у Нью Мексико, США
Печера Лечуґвіла у Нью Мексико, США

У печерах Південної і Центральної Америки, а також Південно-Східної Азії гніздуються деякі види птахів, але в європейських широтах звичайними мешканцями печер стали кажани. Іноді вони живуть у них цілий рік, але частіше використовують їх як місця для зимівлі. У печерах зимує 16 видів кажанів. Влітку в печерах трапляються великий і малий підковоноси. Темрява для кажанів не є перешкодою, оскільки вони в просторі орієнтуються за допомогою локаційної системи. Кажани виділяють високочастотні звуки і вловлюють відлуння від предметів. Місця зимівлі кажанів повинні відповідати певним вимогам. Тому тварини, наприклад, уникають печер з протягами, низькою вологістю і невідповідною температурою.

Найбільша у світі печера – це Мамонтова печера, яка знаходиться у Флінт-Рідж, на території США. Її протяжність становить 530 км. Інші великі печери – це печера Хеллох у Швейцарії, загальна протяжність якої – 133 км. В Україні із відкритих 60 печер дві карстові печери – одні з найбільших у Європі: Оптимістична, сумарна довжина ходів якої складає 230 км, і Озерна, протяжністю 116 км. Обидві печери знаходяться на території Тернопільської області.

Автору буде корисно та цікаво знати Вашу думку про написану розповідь. Залишіть свій відгук про статтю у вікні нижче. Вкажіть своє ім’я чи нік, емейл, напишіть текст, введіть два слова запропоновані програмою у віконечку нижче і натисніть submit

admin Written by:

8 Comments

  1. Pet
    Квітень 29, 2010
    Reply

    Було надзвичайно цікаво почитати розповідь про краї, де ніколи не був, та дізнатися про мешканців цих екзотичних місць. Вкотре переконуюся у невичерпній фантазії Творця при творенні цього світу. Усі аргументи Великого Чарльза (Дарвіна) на захист своєї теорії розсипаються на порох при першій же зустрічі з живою природою 🙂

  2. Травень 3, 2010
    Reply

    Безперечно, пане Pet, природа є надзвичайно багатою, різноґранною і безмежно варіативною, щоб її виникнення і розвиток могла пояснити така примітивна гіпотеза креаціонізму, себто Творця. Ця гіпотеза сприймається лише малосвідченими і обмеженими у своїх візіях людьми, тоді як теорія еволюції Дарвіна без жодних вигадок і міфічних посередництв чітко і зрозуміло пояснює розвиток життя на Землі.

  3. Богдан
    Травень 18, 2010
    Reply

    В дитинстві відпочивав у піонертаборі в тодішній Чехословаччині.Водили нас на екскурсію в печеру.Там було дуже гарно,але мені через деякий час стало погано.Зявилася задишка,кинуло в піт.Хвилин за 20 все минулося,адаптувався.Печера була глибока,та досить холодна.Всі трохи змерзли.Зайшли з жари в холод.Можливо,тому мені і стало зле.

  4. Pet
    Червень 13, 2010
    Reply

    Мені все-таки більше подобається бути створеним Творцем і мати коріння в раю, ніж походити від мавпи, що проживала в печері і харчувалася мамонтами :))

  5. Червень 13, 2010
    Reply

    Пане Pet, кожен має право на власну думку – це називається свобода слова, свобода вибору і свобода совісті. Хтось сповідує релігійні цінності, хтось матеріалістичні, а хтось езотеричні вчення – це демократія та лібералізм.

  6. Андрій
    Січень 31, 2011
    Reply

    Решпект!

  7. […] Печери є притулком для дивовижних створінь, котрі тисячоліттями мешкають у середовищі, де не буває жодних змін… І, з плином часу, виявляється, що ці створіння, разом зі своїми екосистемами, є реліктами давно минулих епох – осколками древнього життя. Це трапилось і з печерними рибами на острові Мадаґаскар та у Австралії. Після розпаду Ґондвани, вони опинились в ізоляції одні відносно інших – їх розділив океан. Згодом, – сотню мільйонів років потому – вчені описали цих створінь, класифікувавши їх у роди: Мілеринґа (Milyeringa Whitley, 1945) у Австралії, й Тифлеотрис (Typhleotris Petit, 1933) на Мадаґаскарі. Звичайно, систематики давно були переконані, що обидва роди є родичами, висновок про що робили лише на основі зовнішньої будови їх тіл, тому й об’єднували їх, разом із півсотнею інших родів, в одну родину – Елеотрових (Eleotridae Regan, 1911). Простіше кажучи, – це оті дрібні колючі рибки, яких часто називають бичками… […]

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

97 − 90 =