Author: admin

Січень 26, 2009
Цього кажана мали захистити законом
Цього кажана мали захистити законом

Л. ГОДЛЕВСЬКА, В. ДОМАШЛІНЕЦЬ, С. ГАЩАК, І. ДЗЕВЕРІН

Коментар від редактора журналу “Станіславівський натуралісТ” Андрія М. ЗАМОРОКИ:


Наш Журнал не займається політикою, Ми завжди відмежовуємося від бруду, який ллється з високих трибун, але, те, що трапилося у Верховній Раді України, у зв’язку із голосуванням, тривіально кажучи, за “Закон про кажанів”, не вкладається навіть у наші голови… Це ГАНЬБА України! Далі Ми розміщуємо текст листа, вказаних вище авторів, який надійшов на Емейл “Станіславівського натуралісТа” – публікуємо його, майже без змін (внесені невеличкі корективи пов’язані із редакційною політикою журналу).

Лист:

14 січня 2009 року Верховна Рада не затвердила Закон “Про прийняття Поправки до Угоди про збереження кажанів в Європі”, представленого на розгляд у середині грудня 2008 року. До сьогодні інформаційний ефір переповнено уїдливими зауваженнями про “кризу, президента та кажанів”. УЦОК вважає за потрібне навести повну інформацію по цьому закону, а також прокоментувати ситуацію, що склалася навколо нього.

Січень 25, 2009
impact_event.jpg
Зіткнення з астероїдом

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Астероїдна гіпотеза зникнення динозаврів є загальноприйнятою і, фактично, доведеною. Проте, мене зажди цікавило: як один-єдиний астероїд, хай кратер від його падіння і складає 170 кілометрів у діаметрі, міг знищити усіх динозаврів на Землі? Я почав шукати і ось, що надибав – виявляється, Земля, 65 мільйонів років тому, була піддана масовому бомбардуванню метеоритними дощами…

Журнал Станіславівський натуралісТ

Січень 22, 2009

Червоний серпанок атмосфери Марсу
Червоний серпанок атмосфери Марсу


Андрій М. ЗАМОРОКА
 

15 січня в онлайн-версії американського журналу “Наука” (Science) опубліковано статтю про утворення метану на Марсі. Ця новина сколихнула науковий світ, адже метан є продуктом життєдіяльності живих організмів! Питання про існування життя на Марсі увійшло в нову фазу дискусій, як це було після знаходження скам’янілих бактерій у марсіанському метеориті, про що “Станіславівський натуралісТ” уже писав. Дискусія розгорілась довкола того, чи є марсіанський метан біологічного, а чи може ґеологічного походжень.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Січень 21, 2009
Пугач (<em/>Bubo bubo (Linnaeus, 1758) у діорамі степової зали
Пугач (Bubo bubo (Linnaeus, 1758) у діорамі степової зали

Андрій М. ЗАМОРОКА

На тлі фінансово-економічних кризових явищ, газових воєн та нестабільності у світі, у Галицькому Національному Природному Парку відкрито музей природи. Маленьке провінційне містечко Галич на Західній Україні – колись велична столиця могутнього королівства Галичини – запрошує до національного парку. І як же цими запросинами не міг скористуватися “Станіславівський натуралісТ”? Ми пропонуємо Вам, разом з нами, здійснити фотоекскурсію у один з найбільш сучасних природознавчих музеїв України.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Січень 19, 2009
Геміґраммус середній (Hemigrammus intermedia)
Геміґраммус середній (Hemigrammus intermedia)

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Різноманіття харацинових чи, як їх інакше називають, тетрових рибок просто вражає своїми барвами та формами, тому й не дивно, що вони стали популярними у домашніх акваріумах. Яскраві рибки, які снують по акваріуму такими живими зграйками, відомі й поміж людей далеких від акваріумістики. Найбільш популярними стали неони, мінори, тернеції, скляні тетри та незліченна кількість інших. У повсякденному житті ці маленькі рухливі кольорові рибки отримали тривіальну назву Тетри, яка є скороченням від назви роду Тетрагоноптерус.

Січень 14, 2009
Кораловий риф
Кораловий риф

Дмитро БАЖАНСЬКИЙ 

“Двічі в одну річку не ввійдеш, бо все тече і міняється, і ніщо не залишається незмінним…” – отаку цікаву закономірність спостерігали колись давні греки. Нічого на світі не залишається незмінним і, на превеликий жаль, стосується це й чудового творіння природи – морської оази – коралового рифу. Подібно до всього живого, він народжується, росте і квітне, згасає і помирає …

Журнал Станіславівський натуралісТ

Січень 12, 2009

looking_out_of_the_cave_st_naturalist

 

Ірина БОДНАРУК

 

 

У доісторичні часи в печерах проживали великі хижаки, наприклад, печерні ведмеді. Ці природні утворення також слугували укриттями для наших предків. У наші дні біля входу в печеру можна зустріти безліч дрібних тварин. У темніших її куточках, де не вистачає світла і не ростуть рослини, тварин зовсім небагато. Проте деякі з них відмінно пристосувались до життя в печері. Їх населяють кажани, павуки, ракоподібні і деякі види комах, а у підземних водоймах іноді трапляються сліпі риби, як от сліпі мексиканські  астианакси. Тут також живуть земноводні і навіть плазуни. Печери утворюють цілу екосистему.

Журнал Станіславівський натуралісТ

 

Січень 10, 2009
Садові хризантеми
Садові хризантеми

Христина ВОЙТКІВ

В другій половині літа – на початку осені, в час, коли сонечко все швидше ховається за обрій, скорочуючи день, настає пора хризантем. Історія цієї квітки почалася на Сході ще 2000 років тому. Садові хризантеми шанувалися в Японії за їх красу і витривалість, символізуючи перемогу над силами зими. Хризантема стала національною квіткою Японії й до початку ХХ ст. була квіткою Японського імператора. Її іменем навіть назвали дев’ятий місяць року. Тут вірять, що квітка, зірвана в дев’ятий день цього місяця, має магічну силу і з неї можна приготувати чудовий засіб, що зберігає вічну молодість.

Журнал Станіславівський натуралісТ

Грудень 21, 2008
Пір'їна у бурштині
Пір'їна у бурштині

Руслан ЖИРАК та Андрій М. ЗАМОРОКА

 

“Станіславівський натуралісТ” продовжує підбивати підсумки досягнень біології та медицини у році, що минає. Кілька днів тому ми опублікували цьогорічну п’ятірку нових для науки видів птахів, а нині пропонуємо Вашій увазі 5 найбільш вагомих відкриттів у їх палеонтології. Наше журналістське дослідження полягало в тому, аби виокремити найбільш важливі, у згаданій царині науки, відкриття. Читайте далі – топ 5 відкриттів за версією “Станіславівського натураліста”

Журнал Станіславівський натуралісТ

Грудень 18, 2008

 birds_st_naturalist

 

Руслан ЖИРАК

Можливо 2008 рік для орнітології виявився і не найбільш плідним за описом нових видів чи за кількістю надзвичайних відкриттів, порівняно із іншими біологічними науками, але й орнітологам є чим гордитися, адже їм теж вдавалося час до часу тішити науковий світ своїми сенсаційними повідомленнями, тож рік, що минає прожитий не марно. Мені, зважаючи, частково на свій суто професійний інтерес до цієї науки, а частково просто через симпатію до птахів, як надзвичайно цікавих і ще далеко не повністю вивчених живих істот, особливо приємно і цікаво було слідкувати за повідомленнями в відповідних спеціалізованих наукових виданнях і інших доступних, але перевірених і авторитетних джерелах інформації, за допомогою яких вдавалося дізнаватися про найновіші досягнення і звершення в цій галузі науки, а відтак з радістю ділюся своїми спостереженнями з Вами: