Андрій М. ЗАМОРОКА
Еволюція – це різнонаправлений, хаотичний, неконтрольований і некерований природний процес, який нагадує снігову лавину чи селевий потік. Можливо цим я здивую багатьох людей, котрі звикли вбачати лінійність розвитку всього живого: від простих до складних форм. Це нагадує пошуки вмикача світла у темній чужій кімнаті – натикаєшся на всілякі предмети і перепони. Так сталось і у нашій з Вами далекій минувшині.
Андрій М. ЗАМОРОКА
У читача може виникнути подив: “Хіба черви могли правити Землею?” Саме так. Був час на Землі, коли пануючою – найбільш еволюціно досконалою – формою життя були черви – це був час кембрійського періоду (542-488 млн. років тому). Черви тоді заселяли всі простори – від глибоководних океанських западин, до суходолу. Вони, з-поміж усіх тварин, виявилися піонерами освоєння суші. Але найбільшого розквіту черви досягли у морях. Їх різноманіття було, на правду, фантастичним – від найдрібніших кількаміліметрових істот до двометрових лютих хижаків…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Інтимні стосунки у соціальних групах Банобо стали справжньою несподіванкою для вчених і предметом усестороннього обговорення у суспільстві. Для тих хто не знає – Банобо – це вид карликового шимпанзе (Pan paniscus Schwarz, 1929), який населяє тропічні ліси середньої течії Конґо у Центральній Африці. Науковці шокували суспільство двічі: першого разу, заявивши, що Банобо є найближчими родичами людей, а вдруге, коли розповіли про сексуальні стосунки у них…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Написати цю статтю мене спонукала гаряча дискусія, яка розгорнулась на порталі Двокрапка у коментарях до статті Віталія Мельника “Реальність, у яку так не хочеться вірити“. Сама публікація присвячена соціологічному дослідженню сприйняття Теорії еволюції у різних країнах світу, зрозуміло, що не всі її сприймають – це цілком природно. Тут спрацьовує принцип “Quot caputas, tot scientias” (лат.: “Скільки голів, стільки й думок” – ред.), і нічого тут немає дивного, якби не одне але… Теорію критикують ті, хто не знає її положень – парадокс…
Ця публікація є частиною спільного проекту “Станіславівського натураліста” й “Двокрапки“. Ми пропонуємо Вам дізнатись більше на Двокрапці.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Далекий і холодний Титан – планета, про існування якої, на відміну від Марсу, мало хто здогадується. Ми усі звикли, напевно, завдяки генію фантастики Герберту Велсу, що десь там існують марсіани. Проте, а якщо десь там, існують “титаняни” чи “титанійці”? Неймовірно, але Титан є однією із планет претендентів на існування життя! Задля справедливості, скажу, що це не самостійна планета (їх у Сонячній системі налічується лише 8), а 20-й супутник Сатурна.
* Щоб розумом глибоко осягнути – лат.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Кілька тижнів тому “Станіславівський натуралісТ” опублікував враження про поїздку до музею Природи Галицького Національного Природного Парку, сьогодні ми пропонуємо Вам продовження цієї теми – інтерв’ю з начальником наукового відділу Парку паном Володимиром Бучком. Інтерв’ю було записане ще підчас відвідин музею у січні, проте, наша редакція вирішила спершу розповісти про музей.
Андрій М. ЗАМОРОКА
Декорування акваріуму залежить від смаку та вподобань його власника. На Землі налічується понад 65 мільйонів акваріумістів, і повірте мені, не існує жодного акваріуму із однаковим декором. Це залежить від багатьох факторів: типу води, видів рослин, їх догляду і видів рибок, що утримуються. Але найперше – то відчуття прекрасного у самого акваріуміста. Часом, за мінімуму декоративних об’єктів, можна створити справжній живий шедевр, а іноді необхідні значні зусилля та грошові затрати. Та як би там не було, але при декоруванні слід керуватися кількома ключовими правилами креативу, які ми розглянемо далі…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Два дні тому, у “New York Times” прочитав репортаж про “нові джунґлі”. Авторка задається тим самим питанням що й я: “Чи можливе відновлення дощових тропічних лісів?”. Як арґумент, вона наводить цифри, зі звітів ООН та Смітсонівського Інституту (США). Виявляється, що по всій тропічній частині планети, відбувається наступ тропічних лісів – на противагу одному гектару вирубаного лісу, припадає 80,9 гектарів територій, що захоплюються лісом. Ним заростають кавові, какаові, бананові, манґові та інші плантації тропічних фруктів. Для того аби віднайти істину, я зняв з книжкової полиці, уже трохи припилений, тритомник “Основи екології” авторства Юджина Одума (на український манір – Євген Одум). Він пише: “Те, що при поверхневому огляді видається тропічним пралісом, насправді може виявитись дуже видозміненою, у далекому минулому, екосистемою”…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Ідея написати цю статтю у мене виникла, коли я прочитав цікаву і доволі суперечливу публікацію на “Двокрапці”, де у перипетії наукового сюжету вигулькнули Реброплави. Правда, там їх чомусь назвали гребневиками… Пам’ятаю, років, напевне, з 10 тому, в університетському курсі зоології, я вчив, що існує гіпотеза походження вторинноротих тварин (і нас з Вами, до слова) від одних із найдивовижніших тварин на нашій планеті – реброплавів. Пропоную разом заглянути у дивовижний світ цих морських організмів…
Андрій М. ЗАМОРОКА
Останнє десятиліття відзначилось популяризацією утримання риб-цихлід на теренах України, особливо африканських. Акваріуми, декоровані під африканські озера Малаві чи Вікторія, стали звичним явищем у офісах великих компаній, готелях, приватних клініках тощо. Африканські цихліди вражають різноманіттям кольорів та форм, і є величезною атракцією для клієнтів згаданих установ. А підприємливі акваріумісти пропонують їм саме таких риб, зважаючи на їх дороговизну. Проте, якщо цихлові риби центральної Африки лише-лише досягли свого піку популярності, то південноамериканські цихліди давно завоювали серця акваріумістів.