#29 КАЗАНТИП

100 природних чудес України

Андрій М. ЗАМОРОКА

Річниці незалежності України присвячується

[АР Крим]

На півночі Керченського півострову, де сходяться Арабатська та Казантипська затоки, знаходиться незвичайне чудо природи – Казантип. Його ще називають півострів на півострові, який глибоко вдається у Азовське море. Відмінна від довколишніх теренів ґеологічна будова, незвична форма і рельєф роблять Казантип цікавим і загадковим водночас.

Кримськотатарською “казан тип” означає “дно казана”. І дійсно, якщо глянути на супутникове зображення Казантипу, то зразу впадає в око його округла, дещо еліптична форма, в обрамлені високих скель залягає глибока внутрішня котловина. Все це дійсно нагадує казан. Однак, давня татарська назва акцентує увагу не на самому казані, а на його дні. Таке уточнення стає зрозумілим із ґеології Казантипу – це велетенський давній згаслий грязьовий вулкан, на дні якого у історичні часи (ймовірно ще у середньовіччі – авт.) відбувались виверження бруду, ропи, нафти і газів. Саме тому татари підкреслено назвали цю чудову місцину “дно казана”, де щось кипить і булькає.

Отож, Казантип є грязьовим вулканом, який розмістився на велетенській куполоподібній антикліналі. Під внутрішньою котловиною Казантипу знаходиться ядро антикліналі, пронизане декількома давніми розколами. У давнину по цих розколах підіймались ропи, нафта і бруд, які вивергались у котловині. Сьогодні тут знаходиться низка свердловин і помп нафтового промислу.

Розміри Казантипу невеликі: протяжність з півночі на південь становить близько 2,5 кілометрів, а із заходу на схід – 4,5 кілометри. Периметр Казантипу – близько 12 кілометрів, а його площа – 8 квадратних кілометрів. Казантип здіймається над довколишніми рівнинами і морем в середньому на понад 60 метрів, досягаючи максимальної висоти 106,5 метрів. Центральна котловина розташована на 30 метрів нижче довколишніх пагорбів, однак все рівне на 20 метрів вище рівня моря. У центральній котловині на денну поверхню виходять найдревніші породи – сарматські глини, віком 5-7 мільйоноліть. Плавними спокійними лініями, увсібіч по колу від центральної котловини, підіймаються пагорби, які скелями обриваються у Азовське море. На своєму шляхові до моря, пагорби прорізані глибокими ярами та балками і розбігаються, наче корені старого дуба від стовбура… Узбережжя Казантипу розсічене численними мисами і бухтами з кам’яними останцями і ґротами між хвиль прибою.

Довколишні скелі Казантипу є не чим іншим, як звітрілими – зруйнованими вітром, водою, морозом і спекою крила антикліналі. Вік скель налічує приблизно 3-5 мільйоноліть, а самі вони складені скам’янілими і зцементованими вапнистими скелетами мікроскопічних тварин мохівок (Bryozoa (Owen, 1843). Викопні мохівкові рифи є доволі розповсюдженими на теренах України, наприклад, з них складені Товтри на Поділлі – древній бар’єрний риф висохлого Сарматського моря.

Тривалий час Казантип був окремішнім островом, відмежованим від Керченського півострову вузькою протокою. Одначе хвилі і течії теплих і мілких вод Азову невпинно намивали піщані коси і врешті-решт острів Казантип з’єднався із великим суходолом. Тепер він, наче велетенський криголам, розтинає Меотиду на Арабатську й Казантипську затоки.

Казантип є частково заповідана територія: скелі і 50-метрова смуга моря належать природному заповіднику “Казантипський”, одначе, центральна котловина – ні. У центрі Казантипу видобувають нафту і газ. Заповідний Казантип – це поєднання степу на суходолі і мілководдя моря. Саме завдяки такому розмаїттю оселищ тут налічується орієнтовно 550 видів рослин, близько 210 видів водоростей, понад 80 видів ціанобактерій та понад 1200 видів тварин, включно із морськими та суходільними.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #27 Червоногород. Наступна стаття – #30 Озерна печера.

Перелік: 100 природних чудес України.