#16 ДЖАУ-ТЕПЕ – 100 ПРИРОДНИХ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Джау-Тепе - найбільший грязьовий вулкан України. Джерело ілюстрації: http://www.dudeway.ru

Андрій М. ЗАМОРОКА

25-й річниці незалежності України присвячується

[АР Крим]

У мерехтливому мареві розпеченого літнім сонцем жовтого степу, оповитий блакитним серпанком, височіє над довколишніми теренами Джау-Тепе. То є найбільший з-поміж п’яти десятків грязьових вулканів України, який здіймається на шістдесят метрів посеред хвилястої рівнини Керченського півострову. Джау-Тепе є одним із найдавніших грязьових вулканів України – історичні згадки про нього сягають XVII століття.

Джау-Тепе у часі травневої зелені. Джерело ілюстрації: http://www.mich-u.net

На Керченському півострові сконцентрована чи не найбільша кількість грязьових вулканів у Європі. Одні з них є дуже активними, часто вивергаючи бруд і розсоли, інші сплячі, а окрім того тут відома низка викопних грязьових вулканів, котрі діяли сотні тисяч і навіть мільйони років тому… Ці природні дивовижі часто-густо згуртовані докупи, як от Булганацькі Вулкани, про які я ще розповім, або ж є поодинокими, розкиданими по степу між ланами.

Джау-Тепе - це ґеологічний заказник загальнодержавного значення. Джерело ілюстрації: http://www.mich-u.net

Вулкан Джау-Тепе розташований осібно на південній окраїні керченської “вулканічної” зони. Це найбільший із грязьових вулканів в Україні, висота якого сягає 116 метрів над морем, а над довколишніми рівнинами він підноситься приблизно на 60 метрів. Джау-Тепе – це ґеологічний заказник загальнодержавного значення. На жаль, окупаційна влада у Криму, 2016-го понизила його заповідний статус до “реґіонального”, що зрештою може призвести до втрати заповідної цінності, адже грязі вивергнені вулканом багаті на різноманітні мінерали і вважаються лікувальними…

"Жерло" грязьового вулкану Джау-Тепе. Джерело ілюстрації: http://www.dudeway.ru

Багато дослідників перекладають назву “Джау-Тепе” із кримсько-татарської мови як “Вража Гора”, хоча існують й інші переклади, наприклад “Той, що вивергає бруд”… Так чи інак, але та назва, у різних варіаціях, сягає дуже сивої давнини – перші античні грецькі мандрівники, очевидно, спостерігали виверження грязьових вулканів на теренах Керчі і Тамані. У їх міфології, назавжди, закріпилось бачення цих земель як входу до підземного царства Арея, що й оспівує Гомер. Однак, про сам Джау-Тепе розповідає у своїх описах Петер Сімон Паллас. Він писав, що місцеве населення забобонно оминає вулкан, вважаючи його оселищем злих духів. Місцеві навперебій розповідали йому історію, про те, що буцімто під час виверження Джау-Тепе у XVII столітті, під потоками бруду, було поховане невелике татарське поселення, чи то на схилах вулкану, чи то біля його підніжжя. Парадоксально, одначе, цю історію до нинішнього дня тиражують наукові, навчальні і популярні літературні та інтернетові джерела. Цікаво, що бодай якихось археологічних відомостей про середньовічне поселення, на схилах Джау-Тепе, немає… Найпевніше, місцеві просто розповіли відомому мандрівнику байку-жахалку, ввівши його у оману, а він то й опублікував.

Панорама на Джау-Тепе. http://www.panoramio.com

Уже понад півстоліття, як Джау-Тепе не проявляв якоїсь значної активності. Хоча, на початку ХХ столітя, вулкан, періодично, приблизно що п’ять років, дуже активно вивергав бруд, ропу і вуглеводні. Великі виверження були зафіксовані у 1909-му, 1914-му, 1920-му, 1925-му та 1927-му роках. Останнє значне виверження відбулось у 1942-му році. З тих пір Джау-Тепе спить, і лише час до часу вихлюпує невеликі обсяги бруду, засвідчуючи ті ґеологічні процеси, які протікають у глибинах його нутра.

Як і усі грязьові вулкани, Джау-Тепе приурочений до складчастості гірських порід, яка формується, здебільшого, у передгірських районах. Сам вулкан знаходиться на вершині великої антикліналі і позначає розкол у її структурі. Ґеологи стверджують, що джау-тепинська антикліналь ускладнена синкліналлю, тому тут протікають дещо складніші процеси, ніж у нутрі інших грязьових вулканів. Виверження є приуроченими до нафтоносних пластів, які залягають у глибині Керченського півострова.

У глибинах Джау-Тепе протікають активні процеси утворення нових мінералів, багато з яких, до слова, є якщо не унікальними для цього місця, то щонайменше вперше були описані звідси. У вулканічних брекчіях – грязьових викидах, наявні мінерали важких металів: свинцю, сурми, міді, цинку і заліза, окрім того тут присутні мінерали із радіоактивними елементами, наприклад, стронцієм, цезієм, лантаном та ураном. Із розколів і тріщин активно просочується радіоактивний газ радон. Тому відвідуючи Джау-Тепе чи інші грязьові вулкани, слід завжди пам’ятати про заходи безпеки.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #15 Букові праліси Карпат. Наступна стаття – #17 Острів-коса Бирючий

Перелік: 100 природних чудес України.

Слідкуйте за публікаціями Станіславівського натураліста у соціальних мережах: Facebook, Google+, Вконтакті та Livejournal

admin Written by:

4 Comments

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 2 = 3