#28 ЧЕРВОНОГОРОД

100 природних чудес України

Андрій М. ЗАМОРОКА

Річниці незалежності України присвячується

[Тернопільська область]

Малесенька річка Джурин, може б була й нічим не примітною, якби не утворювала свого власного каньйону. Поруч із величним Дністровським Каньйоном, Джуринський виглядає геть мініатюрним, але є у ньому свій шарм і своя родзинка – це урочище Червоногород або Червоне із найвищим рівнинним водоспадом України. Це одна із туристичних дестинацій національного парку Дністровський Каньйон.

Джурин дійсно мала річка – всього 51 км завдовжки, яка бере свій початок на подільському плато в межиріччі Стрипи і Серету, злиттям кількох дрібних потічків. Саме з місця злиття, а не, як звично, із витоку, й починається Джурин. На більшій частині своєї протяжності річка нічим не відрізняється від сотень, а може й тисяч подібних по усій Україні. Однак у нижній третині своєї течії Джурин входить у глибокий каньйон, який подекуди піднімається над плесом води на 100-120 м!

Каньйон Джурину є глибоким геологічним розколом, який утворився супутньо при розламуванні Поділля під натиском Карпат і виникненні Дністровського Каньйону. Річка протікає вигадливою зигзагоподібною долиною, утворюючи численні петлі. Найбільшою і найвидовищнішою із петель є урочище Червоногород. Тут Джурин всього на відтинку чотирьох кілометрів шість разів змінює свій напрямок. Спершу ріка, що плинула на південь, різко повертає на схід, через півтора кілометра – різко на південь. Через якихось 300 метрів Джурин розвертається на захід, а за неповний кілометр – на північ, далі знову на захід і знову різко на південь. Причому відстань по прямій між входом ріки у петлю і її виходом із неї – менше ста метрів! А перепад висоти – більше 20 метрів. То й не дивно, що саме тут – у найвужчому місці петлі, і був пробитий (саме штучно споруджений) найбільший і найвідоміший рівнинний водоспад України – Джуринський.

Джуринський водоспад справді видовищний. Вода трьома каскадами і двома рукавами зривається із висоти у 16 метрів, шумлячись і розбиваючись на міріади бризок. На противагу звичним для Дністровського Каньйону водоспадам, які місцеві жителі йменують не інакше як “сльози” (вода стікає окремими цівками і краплями, наче сльози – авт.), Джуринський водоспад – повноводний. Він витрачає до 50 кубічних метрів води у секунду, сповнюючи повітря вологою і ревом. Справа від водоспаду знаходяться закинуті руїни давнього млина, а із самого водоспаду туди веде кам’яний водозабірний жолоб, який наповнюється водою у часі паводків.

Кряж в середині червоногородської петлі Джурина підноситься над долиною річки всього на 30 метрів. Ця місцина давно обжита людьми – на його вершині знаходяться руїни палацу та родинного костелу Понінських. Палац часто називають “замком”, хоча він таким не був. Часто спекулюють, що у середньовіччі на цьому місці таки знаходився оборонний замок, проте, переконливих доказів тому немає. Ти паче, що кряж, хоча й височить над долиною Джурина, проте зусібіч оточений набагато вищим лівим берегом річки. У таких умовах “замок” цілковито прострілювався навіть середньовічною артилерією, тому його оборонна цінність зводилась нанівець.

Довкола долини Джурина, вздовж його лівого берега на понад 120 метрів здіймаються стрімкі стіни каньйону. Вони, як і увесь терен, складені червоними девонськими пісковиками віком близько 400 мільйоноліть. Порода, яка вивітрюється і осипається, змішується із ґрунтом, надаючи йому незвичного червоного кольору. Саме від кольору тутешнього каменю і ґрунту й походить назва Червоногород або урочище Червоне.

Сучасний стан Червоногороду є вкрай незадовільним, навіть не з міркувань руйнування архітектурних пам’яток, а із неконтрольованого і стихійного туризму. Комунальне підприємство, яке збирає плату за відвідування території, зовсім не дбає про облаштування туристичних маршрутів, найпростіших зручностей для відвідувачів та забезпечення елементарних санітарних потреб. Цілком не лімітований автотранспортний потік, при тому, що автостоянки цілковито відсутні і відбувається стихійне паркування будь-де. Відсутні оглядові майданчики, загородження у найбільш небезпечних ділянках вздовж водоспаду, куди, звичайно, намагаються залізти геть усі. Масове купання у водоспаді, що є порушенням природо-заповідного законодавства, адже Джуринський водоспад є гідрологічною пам’яткою природи із 1972 року. Стихійна торгівля. Стихійні розкладання вогнищ. І безмежне море сміття у найближчих кущах. Так поступово деґрадує Червоногород – одне із чудес України.

Попередня стаття циклу 100 природних чудес України: #27 Пустеля Олешківські піски. Наступна стаття – #29 Казантип.

Перелік: 100 природних чудес України.