ЗАГАДКА ПЕЧЕРИ КРИСТАЛІВ

Печера Кристалів. Джерело ілюстрації: http://www.stormchaser.ca

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

На початку цього року, на сторінках “Станіславівського натураліста” я розповідав Вам про найбільш фантастичне місце на нашій планеті – Печеру Кристалів біля містечка Найка у Мексиці. Цю фантастичну місцину випадково надибали двоє рудокопів у 2000-у і вона одразу стала об’єктом пристальної уваги й теоретизувань вчених. Однак, найбільшу загадку печери було виявлено лише у минулому році. Отож читайте далі…

 

У грудні 2009-го року команда вчених зі США здійснила чергову експедицію у Печеру Кристалів, однак, цього разу, окрім ґеологів, дослідження вели також і мікробіологи. Саме вони, відібравши проби води, яка, до слова, не була виявленою у попередній експедиції, вчені знайшли сліди мікроскопічного життя – численні мікроорґанізми. Слід зазначити, що рік до того – у 2008-му – мікробіологи також знайшли археїв та бактерій, проте, їх знахідка була зроблена не у калюжах води, а у повітряному аерозолі, котрий містився у мікроскопічних “кишеньках” велетенських кристалів селеніту.

Колонії археїв у лабораторній чашці Петрі. Джерело ілюстрації: http://www.dailygalaxy.com

Бактеріальне життя Печери Кристалів належить до, так званих, екстремофільних екосистем, тобто таких, які функціонують на межі існування відомого науці життя. Прикладами таких угруповань живих орґанізмів є екосистеми глибоководних термальних джерел, гейзерів, гарячих кислотних наземних джерел та озер вулканічних кальдер, асфальтових басейнів, безкисневих глибоководних розсолів, холодних глибоководних метанових джерел, мінеральних підльодовикових озер Антарктиди та багатьох інших незвичайних середовищ існування. Мікробну екосистему Печери Кристалів відносять до екстримофільних з кількох точок зору: по-перше, вона існує на глибині понад 300 метрів під поверхнею ґрунту, по-друге, температура тут завжди зберігається на рівні 58°С, при якій денатурує більшість білків, а людина може прожити, без спеціальних засобів, у такому середовищі не більше години, по-третє, тут високі концентрації солей та немає орґаніки, яка б слугувала джерелом їжі для бактерій, тому вони живляться, розщеплюючи сполуки сульфуру (сірки – авт.) та поглинаючи вуглекислий газ, тобто, є хемосинтетиками.

Одначе, вчених здивувала не сама наявність бактерій та їх угруповань – це було очікуване і навіть проґнозоване відкритя. Виявляється у цій екосистемі процвітають віруси – паразити прокаріотів. У одній краплині води, взятій із Печери Кристалів, мікробіологи налічили понад 200 мільйонів цих дрібних істот. Знайдені віруси, здебільшого різноманітні фаги (бактеріофаги), будучи небезпечними для бактерій, є нешкідливими людям. Проте, надмірно розмножуючись, вони заражають незліченну кількість бактерій, призводячи до масового вимирання останніх. Наявність вірусів у таких кількостях може свідчити про певний дисбаланс у екосистемі, адже мусів бути якийсь фактор, який дав поштовх для їх розмноження. Можливо вірусів у печеру занесли люди, або ж люди із собою привнесли певні речовини, що могли пробудити “сплячу” ДНК фагів у ґеномі бактерій і архей. Це питання так і залишається відкритим…

Бактеріофаги, що атакують бактерій. 3D модель. Джерело ілюстрації: http://bacteriophage-forums.3dtotal.com

Але ще більшою загадкою для науковців стали результати лабораторних досліджень ДНК бактерій із Печери Кристалів. Здійснивши ґенетичне дослідження зразків, біологи із подивом виявили, що зібрані ними бактерії тотожні раніше знайденим зразкам із гарячих джерел у Греції, золоторудних копалень Південної Африки і навіть глибоководних термальних джерел біля узбережжя Австралії… Такі результати спантеличили вчених адже: яким чином бактерії із настільки віддалених частин планети, між якими тисячі кілометрів суходолу та океану, можуть бути тотожними?..

Серед можливих пояснень знову “спливла” доволі суперечлива гіпотеза “Глибинної гарячої біосфери”, запропонована у 1992-му році австро-американським астро- та ґеофізиком Томасом Ґолдом. Його гіпотеза покликана була пояснити, у першу чергу, виникнення нафти та метану не шляхом відкладів наземних чи водних решток мертвих орґанізмів, а шляхом діяльності бактерій та археїв у глибинних шарах земної кори. Власне, вона й передбачала існування багатокілометрової за товщиною бактеріальної біосфери у глибині літосфери.

То може гіпотеза Ґолда не така вже й суперечлива? А тотожність мікроорґанізмів із Печери Кристалів та інших глибинних об’єктів є її підтвердженням? Розкриття загадки Печери Кристалів поставило перед вченими більше питань, ніж відповідей, і вони залишаються відкритими…

admin Written by:

6 Comments

  1. Юля
    Жовтень 22, 2010
    Reply

    Дуже цікаво, з таким задоволенням навіит в школі про крістали і бактерії не читала. не ВИСТАчало більше фото самої печери кристалів! Автору дякую!

  2. Жовтень 22, 2010
    Reply

    Пані Юліє, тішуся, що стаття принесла Вам користь. Читайте наш журнал і надалі.

  3. smthg-new
    Листопад 18, 2011
    Reply

    Чарівно! Печери – то чудово! З власного досвіду знаю. Сама була в печері Млинки, на Тернопільщині, залишилась купа вражень=) Як для України – там чудові гіпсові кристали. Детальніше можна глянути тут:Печера Млинки

  4. Листопад 18, 2011
    Reply

    Пані smthg-new, українці дійсно мають чим похвалитись світові – одними із найбільших печер! Чого варті печери Поділля (та ж Оптимістична, Млинки…) та Криму… Про них можна і варто розказувати, тільки потрібно того, хто зуміє яскраво і багатоґранно оповісти…

    А Печера Кристалів – унікальна – вона єдина у своєму роді – це дійсно чудо природи, яке вражає не лише пересічних жителів планети, а й досвідчених і бувалих спелеологів та спелеотуристів…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

56 + = 63