ГЕРОЙ ТИЖНЯ – ШРІ-ЛАНКІЙСЬКИЙ ЛОРІ

Учені опублікували першу у світі світлину надзвичайно рідкісного підвиду Лорі тонкорукого червоного гірського (Loris tardigradus nycticeboides Hill, 1942) із гір Шрі-Ланки. Джерело ілюстрації: http://www.news.nationalgeographic.com

Андрій М. ЗАМОРОКА

Справжнім героєм минулого тижня став надзвичайно рідкісний підвид Лорі тонкорукий червоний гірський (Loris tardigradus nycticeboides Hill, 1942) зі Шрі-Ланки. З легкої подачі CNN та інших світових ЗМІ, найрідкісніший примат планети став справжнісінькою телезіркою, якого, до слова, вважали вимерлим уже понад 60 років. Тепер цього лорі зафільмовано, а Інтернет рясніє його знимками…

 

Високогірні дощові ліси на плато Гортона - природне середовище проживання Лорі тонкорукого червоного гірського. Джерело ілюстрації: http://en.wikipedia.org

Світовий ажіотаж довкола маленького шрі-ланкійського Лорі полягає в його унікальності. Справа в тому, що підвид Лорі тонкорукого червоного гірського був описаний у 1942 році лише за шкіркою одного екземпляру, і з того часу його ніхто й ніколи більше не бачив. Так, власне, тривало до 2002-го року, коли вчені знову його надибали у лісах Шрі-Ланки. Однак, до сьогодення, не існувало жодної світлини цього звіра, окрім музейної реконструкції… Більше того, Лорі тонкорукий червоний гірський є ендеміком лише одного-єдиного гірського хребта – плато Гортона у горах Шрі-Ланки.

Рід Лорі тонкорукий (Loris É. Geoffroy, 1796) включає лише два види, розповсюджених у Індії та Шрі-Ланці. Лорі тонкорукий сірий (Loris lydekkerianus Cabrera, 1908) заселяє Індостан, а Лорі тонкорукий червоний (Loris tardigradus (Linnaeus, 1758) – Шрі-Ланку. До розходження цих двох частин суходолу, Лорі становили один вид, який згодом еволюціонував у два різні, які й надалі еволюціонують, утворивши уже низку підвидів, а у перспективі й видів.

Ще одна світлина Лорі тонкорукого червоного гірського. Джерело ілюстрації: http://www.towleroad.com

Лорі тонкорукий червоний це невеличка тварина, довжиною всього 20 см і вагою 350 г. Перше із зовнішнього вигляду цього примітивного примата, що впадає у вічі, – це величезні очі, які займають більшу частину голови. Такі очі є пристосуванням до нічного способу життя Лорі. Довкола очей наявна темна “злодійська маска”, схожа на таку ж у єнота, котра надає екстраординарності вигляду тварини. У Лорі тонкорукого червоного відсутній хвіст. І як зрозуміло із назви, примат має тонкі видовжені кінцівки, з добре розвиненим, протиставленим іншим, великим пальцем, що дозволяє тварині хапатися за гілки як руками, так і ногами. Цікавою особливістю тварини є великі відстовбурчені, голі на краях, вуха. А загальне забарвлення хутра – червонувато-буре, звідки взялась і тривіальна видова назва: “червоний”, адже наукова – “tardigradus“, означає “неспішний”.

І ще одна світлина Лорі тонкорукого червоного гірського... Джерело ілюстрації: http://edition.cnn.com

Лорі тонкорукий червоний гірський – наш герой – відрізняється від інших підвидів відносно короткими кінцівками і довгим м’яким хутром, яке цілковито вкриває тварину, навіть кінчики вух і руки. Це є пристосуванням до життя високо в горах – понад 1500 метрів над морем, де завжди холодно і вогко. Незважаючи на близькість екватора, у горах Шрі-Ланки випадає сніг, а мінімальна температура часом знижується до –4°С, а максимальна рідко перевищує +15°С. Забарвлення хутра цього підвиду також відмінне від інших – воно буро-коричневе зі спини із вохристо колорованим черевом.

Вчені довго розшукували, описаного у 1942 році Османом Хілом, високогірного лорі. Вперше його помітили у 2002 році на плато Гордона у однойменному національному парку, проте, інших доказів, окрім свідчень науковця не було, тож у 2004 році було споряджено експедицію на пошуки високогоріного підвиду лорі. Експедиції вдалось відшукати всього одну тваринку. Наступна експедиція, зі шрі-ланкійського університету Ругуни, відбула на пошуки рідкісного примата у 2006 році. Після 21-єї ночі досліджень, вчені знову віднайшли тільки одну тварину. Чергова експедиція відбула на плато Гортона у 2008 році – впродовж 18-ти місяців науковці вели пошуки високогірного лорі і їхні потуги увінчались успіхом. Їм трапилось два екземпляри, яких вперше в історії вдалось сфотографувати, та взяти зразки ДНК для досліджень! Останній факт дасть змогу визначити точну систематичну приналежність гірського лорі, адже він дуже відрізняється від решти своїх родичів.

Інші статті за цією темою:

admin Written by:

3 Comments

  1. Липень 27, 2010
    Reply

    Ще б, пані br-caterina!

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

24 − = 21