ЦИХЛІДА-МЕТЕЛИК

Вуалева форма Цихліди-метелика. Джерело: http://www.atlas.drpez.org
Вуалева форма Цихліди-метелика. Джерело: http://www.atlas.drpez.org

 

Андрій М. ЗАМОРОКА

 

Мабуть, найбільш веселковою з-поміж усіх акваріумних рибок є південноамериканська Цихліда-метелик. Незвично дрібна, як на родичку скалярій, дискусів і малавійських цихлід, вона привертає увагу акваріумістів своїм феєричним забарвленням і неординарною поведінкою. На відміну від своїх великих і дорогих родичок, Цихліда-метелик не стала офісним символом феншую, а залишається домашнім улюбленцем для величезної кількості акваріумних хобістів по всьому світі. 

Батьківщиною Цихліди-метелика є широкі рівнинні савани-ллянос у Колумбії та Венесуелі, звідки їх вперше привіз до Сполучених Штатів підприємець Мануель Рамірез. Він мав добре налагодженні зв’язки із багатьма науковцями, між котрих був і доктор Джордж С. Маєрс. Той самий доктор Маєрс, що відкрив блакитних неонів. Практично про усі поставки південноамериканських риб, що здійснював Рамірез, він повідомляв доктора Маєрса, котрий таким чином вишукував нові види, а часом вони здійснювали спільні експедиції.

Савани-ллянос у андійських передгір'ях Колумбії. Джерело: http://www.en.wikipedia.org
Савани-ллянос у андійських передгір'ях Колумбії. Джерело: http://www.en.wikipedia.org

У 1947 році Мануель Рамірез завіз у США нову партію тропічних риб із Колумбії, яку оглянув доктор Джордж Маєрс, відібравши ті види, що його цікавили. Серед тих риб були дрібні яскраві цихліди, які доктору Маєрсу, як доброму фахівцю, були невідомі. Проштудіювавши їх детальніше, вони з колегою-іхтіологом дійшли висновку, що мають справу із цілком новим, невідомим раніше видом, про що повідомили широкому загалу 1948 року у філадельфійському журналі “Акваріум” (Aquarium). Це була Цихліда-метелик, якій було присвоєно наукову назву – Апістоґрама Раміреза (Apistogramma ramirezi G. S. Myers et R. R. Harry, 1948) – на честь Мануеля Раміреза. Під цією назвою вона також відома для більшості українських акваріумістів. В той же час, у інших країнах світу, Цихліда-метелик відома під іншими іменами, наприклад, у Росії – Папілохроміс-метелик або Папілохроміс Раміреза, а у США: рам – скорочено від Рамірез; Німецька блакитна рам – блакитна форма Цихліди-метелика була імпортована у США з Берлінського акваріуму; іноді Карликова рам цихліда, а також Цихліда-метелик…

Проте, Цихліда-метелик дуже відрізняється від інших видів роду Апістоґрама, до якого її відніс доктор Маєрс, тому вже у 1968 році було запропоновано виокремити цей вид у окремий рід Мікроґеофаґус (Mikrogeophagus Meulengracht-Madson in Schiötz & Christensen, 1968), тим паче, що було відкрито інші види цього роду. Але у 1977 році шведський іхтіолог доктор Свен Куландер запропонував перейменувати рід у Папілохроміс (Papiliochromis Sven Kullander, 1977), що означає “кольоровий метелик”. Дебати з приводу родової приналежності Цихліди-метелика довго не вщухали – було запропоновано ще кілька різних назв, аж поки питання не було врегульоване Міжнародним зоологічним кодексом. Нині загальноприйнятою і остаточною назвою є Мікроґеофаґус Раміреза.

Природна форма Цихліди-метелика. Джерело:  http://www.aquarion.ru
Природна форма Цихліди-метелика. Джерело: http://www.aquarion.ru

У природі Цихліда-метелик заселяє найрізноманітніші водойми на теренах саван-ллянос. Здебільшого, це озера, що утворилися після дощового періоду і поступово висихають, а також ставки і дрібні річки. Такі водойми, розташовані на відкритій території, дуже добре прогріваються сонцем, густо порослі водною і біляводною рослинністю. У пік сухого періоду дуже багато таких водойм пересихає цілком, а інші нагріваються до 35-37°С, втрачаючи кисень. Окрім того, для стоячих і обмілілих водойм характерне “цвітіння” води і замор риби. Активні процеси гниття спричинюють кислу реакцію води – рН=4,2-7.

Цихліда-метелик – всеїдна риба. Вона споживає як тваринну, так і рослинну їжу. А в умовах акваріумного утримання є не вибагливою й нормально поїдає різноманітні сухі та комбіновані корми.

Загалом то є мирна рибка, яка добре вживається із іншими цихлідами та харациновими. Однак, Цихліда-метелик є доволі аґресивною до особин свого виду – це не зграйна риба. Оскільки вони утворюють моногамні пари – самці та самки утворюють “сім’ю” на все життя, які займають постійну територію, захищаючи її від сусідів, то краще утримувати їх парами. У період розмноження самець обороняє кладку ікри та мальків від будь-яких непрошених гостей.

Утримувати риб необхідно у пом’якшеній, ледь кислій або нейтральній воді при температурах 25-32°С. Для розмноження необхідна м’яка, підкислена вода і температура 28-33°С.

Самець Цихліди-метелика біля кладки з ікрою. Джерело: http://www.dwarfcichlid.com
Самець Цихліди-метелика біля кладки з ікрою. Джерело: http://www.dwarfcichlid.com

Шлюбна поведінка Цихліди-метелика є дуже цікавою. Пара спершу обирає місце для кладки ікри – це здебільшого великий плоский камінь або частина корча, дуже рідко може бути широкий листок. Вони очищають поверхню місця майбутньої кладки від водоростей і бруду. Кольори риб стають дуже насиченими, вони розправляють плавці і плавають одне довкола іншого. Коли самка готова відкладати ікру, самець тісно притулюється до неї і до субстрату, на який кладеться ікра. Вона ряд за рядом відкладає від 100 до 700 ікринок, а він їх запліднює. Ікра невелика, прозора – бурштинового кольору.

Після відкладання ікри батьки залишаються охороняти кладку, здзьобуючи побілілі мертві ікринки. Через 3-4 дні на світ з’являються личинки. Вони нерухомо лежать на субстраті кілька днів, а згодом самець може переносити їх з місця на місце по всьому акваріуму. По збізі тижня личинки вичерпують запас жовткового мішка і перетворюються на мальків. Вони певний час плавають з батьками, допоки не стануть менш-більш самостійними.

Самка Цихліди-метелика з мальками. Джерело: http://www.aquatic.photography.com
Самка Цихліди-метелика з мальками. Джерело: http://www.aquatic.photography.com

Іноді молоді пари можуть з’їдати ікру або мальків. Тому, якщо акваріуміст хоче вивести молодь Цихліди-метелика, то вартує відселити ікру або мальків з акваріума. Годувати молодняк потрібно коловертками або інфузоріями, а в міру росту – живими кормами більших розмірів, наприклад, циклопами, дафнією, подрібненим трубочником та ін.

На нинішній день основними експортерами Цихлід-метеликів є країни Південно-Східної Азії, зокрема, Синґапур та Малайзія, де створені величезні рибні ферми під відкритим небом. Ці країни покривають понад 90% світового попиту на Цихлід-метеликів, поставляючи їх на ринки США, Канади та Євросоюзу. До України риби потрапляють через Польщу, а також з невеличких місцевих ферм.

admin Written by:

Be First to Comment

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

− 1 = 1